Герман Бахер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герман Бахер
нім. Hermann Bacher
Народився 11 березня 1889(1889-03-11)
Пула, Австро-Угорщина
Помер 6 жовтня 1964(1964-10-06) (75 років)
Зальцбург, Зальцбург, Австрія
Діяльність офіцер
Військове звання  Генерал-майор
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Золотий знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Золотий знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Герман Бахер (нім. Hermann Bacher; 11 березня 1889, Пула6 жовтня 1964, Зальцбург) — австро-угорський, австрійський і німецький офіцер, генерал-майор вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія[ред. | ред. код]

18 серпня 1909 року вступив в автро-угорську армію. Учасник Першої світової війни, після завершення якої продовжив службу в австрійській армії. З 15 квітня 1937 року — офіцер для особливих доручень при командуванні 8-ї бригади. Після аншлюсу 15 березня 1938 року автоматично перейшов у вермахт. 6 квітня 1938 року відряджений до командира 18-го армійського корпусу. 10 листопада 1938 року переведений в штаб командира інженерних частин 17-го військового округу.

З 1 липня 1939 року — керівник інженерних частин 19-го армійського корпусу, з 1 червня 1940 року — в штабі 2-ї танкової групи. З 10 лютого 1941 року — командир 515-го інженерного полку. 8 березня 1942 року відправлений на лікування, 1 вересня відправлений в резерв 17-го військового округу. З 25 жовтня 1942 року — командир 23-го старшого будівельного штабу (Кавказ). З 1 лютого 1943 року — вищий керівник інженерних частин на переправі через Керченську протоку, з 19 серпня по 15 вересня 1943 року — 23 (Кубанський плацдарм і Крим), з 10 жовтня 1943 по 1 липня 1944 року — 36. 15 липня 1944 року відряджений до командування генерал-губернаторства. З 14 вересня 1944 року — вищий керівник інженерних частин в генерал-губернаторстві, з січня 1945 року — 20.

8 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами в Чехії. 11 липня 1948 року переведений в табір органів репатріації МВС СРСР №36 в Сігету-Мармацієй, 27 липня репатрійований в Австрію і звільнений.[1]

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Соловьев, Денис (20 листопада 2020). Пленные генералы Гитлера Восточный фронт (рос.). Litres. ISBN 978-5-04-155499-6. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021.