Герман Штеннер
| Герман Штеннер | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Народження |
12 березня 1891[1][2][3] Білефельд, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[1] | |||
| Смерть | 5 грудня 1914[1][3] (23 роки) | |||
| Ілув, Ґміна Ілув, Сохачевський повіт | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія | |||
| Навчання | Мюнхенська академія мистецтв і Державна академія образотворчих мистецтв Штутгартаd | |||
| Діяльність | художник, графічний дизайнер, графік | |||
| Напрямок | експресіонізм | |||
| Вчитель | Christian Landenbergerd | |||
| Учасник | Перша світова війна | |||
| Роботи в колекції | Музей мистецтва та історії культуриd | |||
|
| ||||
 Герман Штеннер у Вікісховищі | ||||
Герман Штеннер (нім. Hermann Stenner; 12 березня 1891, Білефельд — 5 грудня 1914, Ілова, нині Польща) — німецький художник і графік.
Життя і творчість[ред. | ред. код]
Народився уродині художника Гуго Штеннера. Вже під час навчання в реальному училищі писав копії робіт старих майстрів. У 1908 році вступає до Школи прикладного мистецтва в Білефельді. З квітня 1909 року до Мюнхенської академії витончених мистецтв, в класі Генріха Кніра. Літо молодий художник проводить в художньому училищі Ганса фон Гаєка в Дахау, де робить значні успіхи в оволодінні прийомами живопису. Пізніше Кніра і фон Гаєр рекомендують Штернеру продовжити свою освіту в Штутгарті, у професора Крістіана Лангенбергера. В кінці березня 1910 року приїжджає в Штутгарт і вступає до Вюртемберзької Королівської академії мистецтв, в клас Лангенберг. Тут вже в жовтні 1911 року Штеннер переходить в клас Адольфа Гельцеля, що мав зовсім інші погляди на художню творчість, ніж всі попередні вчителі Штеннера. Молодий художник натхненно сприйняв цей «новий стиль», що зробив величезний вплив на ранню його творчість. Влітку 1912 року він разом з Гельцелем здійснює тривалу навчальну поїздку в гористий регіон Моншау, де пише полотна в футуристичному і імпресіоністичному стилях, а також створює значну кількість малюнків. В серпні 1912 він проводить спільно зі своїм другом, істориком мистецтв Гансом Гільдебрандтом і його дружиною Лілі, чотири тижні в Парижі.
У 1913 році Штеннер отримує запрошення взяти участь у «Першій німецькій виставці експресіонізму» в Дрездені. У 1913 році він — разом з художниками Віллі Баумайстерем й Оскаром Шлеммером — отримує замовлення на розписи будівлі, де проводилась Кельнська профспілкова виставка 1914 року. Виконаний ними модерністський центральний фриз викликав найрізноманітнішу реакцію — від безумовного схвалення до повного неприйняття.
З початком Першої світової війни Штеннер, як О. Шлеммер, іде добровольцем на фронт. Потрапивши спочатку зі своїм 119-м Вюртемберзьким гренадерським полком «Королева Ольга» на Західний фронт, уже в листопаді того ж року був відправлений на Східний фронт, в Сілезію. Вбитий раннім ранком 5 грудня 1914 року під час боїв біля містечка Ілова.
За своє недовге (близько 5 років) творче життя Г. Штеннер залишив значний слід в модерністському мистецтві початку XX сторіччя. Він є автором приблизно 280 полотен і понад 1500 графічних робіт, що характеризують поступовий перехід майстра від імпресіоністичного стилю до експресіонізму (в першу чергу під впливом робіт В. Кандинського та пізніше — А. Гельцеля. Від 2015 року у рідному місті художника, на віллі Вебер був відкритий музей Германа Штеннера (нім. Museum Hermann-Stenner-Haus).
Галерея[ред. | ред. код]
-
Кав'ярня на озері Аммерзее (1911) -
Сидяча гола (1911) -
Воскресіння -
Натюрморт з квітами (1912) -
Дві жінки на вулиці (1913) -
Св. Себастьян (1914)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118617710 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Hermann Stenner
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
Література[ред. | ред. код]
- Jutta Hülsewig-Johnen, Nicole Peterlein Hermann Stenner — Aquarelle und Zeichnungen. Hrsg .: Freundeskreis Hermann Stenner e. V., Prestel Verlag, München, 2010. — ISBN 978-3-7913-6149-9. (нім.)
- Hermann Stenner 1891—1914. Von Bielefeld nach Meersburg — Ein Maler an der Schwelle zur Moderne. Ausstellungskatalog Schloss Achberg 2007. — ISBN 3-9809999-5-5. (нім.)
- Karin von Maur, Markus Pöhlmann Der Maler Hermann Stenner im Spiegel seiner Korrespondenz. Briefe 1909—1914. Prestel Verlag, München 2006. — ISBN 3-7913-3731-9. (нім.)
- Jutta Hülsewig-Johnen, Christiane Reipschläger Hermann Stenner — Werkverzeichnis der Gemälde. herausgegeben vom Freundeskreis Hermann Stenner e. V., (2. Auflage, 2005). — ISBN 3-00-015755-7. (нім.)
- Hölzel und sein Kreis Der Beitrag Stuttgarts zur Malerei des 20. Jahrhunderts, Eröffnungsausstellung des Württembergischen Kunstvereins Stuttgart im wiederaufgebauten Kunstgebäude am Schlossplatz, Stuttgart 1961. (нім.)
- Friederike Weimar Verglühte Träume: Werke junger Künstler — Opfer des Ersten Weltkriegs. Benno Berneis, Hans Fuglsang, Franz Henseler, Wilhelm Morgner, Franz Nölken, Otto Soltau, Hermann Stenner und Albert Weisgerber. Herausgegeben von Helga Gutbrod. Gebr. Mann Verlag / Deutscher Verlag für Kunstwissenschaft. — Berlin 2014 ISBN 978-3-7861-2712-3. (нім.)
- David Riedel' '«Noch einen Sommer intensives Schaffen» — Hermann Stenners Werk vor dem Ersten Weltkrieg, in: Sie starben jung! Künstler und Dichter, Ideen und Ideale vor dem Ersten Weltkrieg, herausgegeben von Friederike Weimar und Burcu Dogramaci, Gebrüder Mann Verlag, Berlin 2014. — ISBN 978-3-7861-2704-8. (нім.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Hermann Stenner [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
|
