Герт Єшоннек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герт Єшоннек
нім. Gert Jeschonnek
Bundesarchiv B 145 Bild-F030710-0030, Bonn, Bundeskanzler Brandt mit Bundeswehrführung.jpg
Віцеадмірал Єшоннек (позаду ліворуч) під час зустрічці федерального канцлера Віллі Брандта з командуванням бундесверу (Бонн; 8 грудня 1969).
Народився 30 жовтня 1912(1912-10-30)[1]
Легниця, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 18 квітня 1999(1999-04-18) (86 років)
Бонн, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Поховання Кіль
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність Marineoffizier
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Посада Інспектор ВМС
Військове звання віце-адмірал[d]
Брати, сестри Ганс Єшоннек
Нагороди
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена Почесного легіону
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Нагрудний знак флоту

Герт Єшоннек (нім. Gert Jeschonnek; 30 жовтня 1912, Лігніц18 квітня 1999, Бонн) — німецький офіцер, корветтен-капітан крігсмаріне, віцеадмірал бундесмаріне.

Біографія[ред. | ред. код]

Син директора гімназії Фрідріха Єшоннека і його дружини Анні, уродженої Гардівскі. Молодший брат генерал-полковника люфтваффе Ганса Єшоннека.

1 квітня 1930 року вступив на флот. Пройшов базову підготовку в 2-й дивізії корабельних гармат в Штральзунді, з 1 липня по 9 жовтня — базову морську підготовку на навчальному вітрильнику «Ніоба». З 10 жовтня 1930 по 4 січня 1932 року проходив підготовку на легкому крейсері «Емден», потім знову в дивізії корабельних гармат в Штральзунді і, нарешті, у Військово-морській академії в Мюрвіку. З 28 березня 1933 року проходив курси зброї в Кілі, Фленсбурзі-Мюрвіку і Вільгельмсгафені. З 2 жовтня 1933 року пройшов бортову підготовку фенріха і оберфенріха на навчальному кораблі «Шлезвіг-Гольштейн», з яким в 1934 році взяв участь у подорожі в Осло і Гардангер-фіорд. З 15 лютого по 29 травня 1935 року проходив курс артилерійського офіцера кваліфікації B в школі корабельної артилерії в Кілі.

З 30 травня 1935 року — офіцера взводу на «Шлезвіг-Гольштейні». З 28 вересня 1935 року — навчальний офіцер та інструктор школи корабельної артилерії в Кілі. З 28 вересня 1937 року по 25 червня 1939 року — 2-й артилерійський офіцер на легкому крейсері «Нюрнберг». Потім Єшоннек закінчив курс артилерійського офіцера кваліфікації A в школі корабельної артилерії в Кілі, після чого повернувся на «Нюрнберг». Учасник Польської кампанії. З 15 жовтня 1940 року — навчальний офіцер школи корабельної артилерії в Кілі.

З 1 березня 1941 року по 1 листопада 1943 року — артилерійський офіцер на важкому крейсері «Лютцов». 10 червня 1941 року крейсер в супроводі п'яти есмінців вийшов в похід в рамках операції «Літня подорож», але вже 12 червня був пошкоджений торпедою британського бомбардувальника Bristol Beaufort, повернувся в Кіль і став на ремонт, який тривав до 17 січня 1942 року. В цей час Єшоннек знову працював офіцером та інструктором школи корабельної артилерії в Кілі. З 2 листопада 1943 по 29 лютого 1944 року навчався у Військово-морській академії в Бад-Гомбурзі, після чого до кінця війни був старшим офіцером штабу Управління морської війни ОКМ.

Після закінчення Другої світової війни до листопада 1947 року працював консультантом Німецької адміністрації з розмінування, а потім відповідав за реєстрацію та адміністративну підтримку Рейнського флоту під контролем французької окупаційної влади в землі Рейнланд-Пфальц. За власним бажанням перейшов в Головне управління морського транспорту, пізніше — в Адміністрацію транспорту Об’єднаної економічної зони, в 1949 році — у відділ морського транспорту Федерального міністерства транспорту в Гамбурзі.

15 квітня 1952 року на прохання федерального канцлера став консультантом управління Бланка. Він став одним із перших офіцерів бундесверу, який 12 листопада 1955 року був прийнятий в новий німецький ВМФ. З серпня 1956 по червень 1957 року відвідував Воєнний коледж ВМС США в Ньюпорті, а потім став референтом Командного штабу ВМС. З 1 червня 1958 року — заступник начальника штабу Командувача ВМС НАТО в Європі Фонтенбло. В 1962/63 роках — начальник штабу командування флоту, потім — начальник підвідділу Федерального міністерства оборони в званні адмірала флотилії на посаду начальника підвідділу. В 1965/67 роках — заступником командувача Командування НАТО на підступах до Балтійського моря в Карупі. З 1 жовтня 1967 року — інспектор ВМС. 30 вересня 1971 року вийшов у відставку.

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружився з Елізабет Крюземанн. В пари народились 4 дітей.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Johannes Berthold Sander-Nagashima: Die Bundesmarine 1955 bis 1972: Konzeption und Aufbau. Oldenbourg Verlag, München 2006, ISBN 978-3-486-57972-7
  • Marineforum 6-1999 S. 28: Nachruf auf Vizeadmiral a. D. Gert Jeschonnek

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Munzinger Personen