Гергард Шмідгубер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Герхард Шмідхубер)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гергард Шмідгубер
нім. Gerhard Schmidhuber
Оберст Шмідгубер (січень 1944).
Народився 9 квітня 1894(1894-04-09)
Дрезден, Німецька імперія
Помер 11 лютого 1945(1945-02-11) (50 років)
Будапешт, Угорське королівство
·загиблий у бою
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал-майор
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Бронзовий нагрудний знак ближнього бою
Бронзовий нагрудний знак ближнього бою
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Нагрудний знак «За танкову атаку»

Гергард Шмідгубер (нім. Gerhard Schmidhuber; 9 квітня 1894, Дрезден11 лютого 1945, Будапешт) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

Учасник Першої світової війни. 21 лютого 1920 року демобілізований. З 1933 року — офіцер ландверу. З 10 листопада 1938 року — командир 2-ї роти 103-го піхотного полку 4-ї піхотної дивізії (з серпня 1940 року — 14-ї танкової). Учасник Балканської кампанії і німецько-радянської війни. З 11 липня 1943 року — командир 304-го моторизованого полку. Відзначився у боях під Орлом і Києвом. В лютому 1944 року направлений на курси командирів дивізії і 2 травня 1944 року призначений командиром 7-ї, з 9 вересня — 13-ї танкової дивізії, яка діяла в Угорщині. Загинув у бою.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998.