Голова Христа (Корреджо)

**Голова Христа (Корреджо)**
	Голова Христа (Корреджо);
	; Голова Христа

	Голова Христа
Дата створення / заснування	1521
Назва	англ. Head of Christ
Місце розташування	Центр Ґетті
Головний предмет твору	Ісус Христос
Жанр	сакральне мистецтво
Творець	Антоніо да Корреджо
З матеріалу	олійна фарба і paneld
Зображує	Ісус Христос і чоловік (особа)
У збірках	Музей Ґетті
Інвентарний номер	94.PB.74
Ширина	235 мм
Висота	286 мм
Статус авторських прав	🅮
Класифікація Iconclass	73D3522
	Голова Христа у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Голова Христа.

Голова Христа — картина, виконана олійною технікою, написана італійським художником епохи Відродження Антоніо да Корреджо, датується 1521 роком. На ній зображено голову Ісуса Христа з терновим вінком. На задньому фоні — біле полотнище, яке свідчить про те, що зображення представляє вуаль Вероніки^[en]. Голові Христа надається об'єм через чергування світлих і темних тіней. Картина знаходиться в музеї Дж. Пола Гетті в Лос-Анджелесі. Корреджо був відомий тим, що створив одні з найрозкішніших релігійних картин того періоду. Музей Гетті вважає цей витвір мистецтва одним із найбільших шедеврів живопису, які зберігаються у музеї.

Картина[ред. | ред. код]

Картина невеликого розміру, ймовірно, призначена для приватної побожності, яка зображує голову Христа, увінчаного терном, у напівпрофіль, повернутого головою до глядача. При створенні картини автор використовував техніку альтернативного світла й тіні; техніка світлотіні використовується художником для виділення лінії носа, вилиць і шиї. Все це, однак, пом'якшується приглушеними тонами, які він використовував при зображенні кольору тіла. Сильні тіні та скульптурна обробка голови роблять це одним із найбільш помітних зображень на вуалі Вероніки^[en]. За легендою, Христос, несучи хрест, спіткнувся по дорозі на Голгофу. Вероніка зняла свою вуаль і витерла нею його обличчя. Риси Христа були чудесним чином відбиті на її вуалі.^[1]

На початку 1520-х років Корреджо особливо зацікавився вивченням релігійних персонажів. У Христа злегка розкриті губи, ніби він хоче звернутися до глядача. Він дивиться на глядачів, ніби благаючи їх про милість. За словами мистецтвознавця Джона Ширмана^[en], такий вид зображення є типовим прикладом «транзитивної роботи», тобто роботи, яка вимагає емоційної участі глядача і яка може бути завершена лише через перебування у фізичній присутності зображення.^[2]^[3]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Head of Christ (The J. Paul Getty Museum Collection). The J. Paul Getty Museum Collection (англ.). Процитовано 29 березня 2024.
↑ Professor John Shearman. The Independent (англ.). 21 серпня 2003. Процитовано 29 березня 2024.
↑ Shearman, J.K.G.: Only Connect: Art and the Spectator in the Italian Renaissance. web.archive.org. 15 квітня 2015. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)

Джерела[ред. | ред. код]

Shearman, Mannerism, ISBN 0140137599, Penguin Books, 1991

[1] Head of Christ (The J. Paul Getty Museum Collection). The J. Paul Getty Museum Collection (англ.). Процитовано 29 березня 2024.

[2] Professor John Shearman. The Independent (англ.). 21 серпня 2003. Процитовано 29 березня 2024.

[3] Shearman, J.K.G.: Only Connect: Art and the Spectator in the Italian Renaissance. web.archive.org. 15 квітня 2015. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)

[1]

[2]

[3]