Центр Ґетті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гетті центр Pictogram infobox palace.png
Getty Center
Getty Center 2.jpg
34°04′39″ пн. ш. 118°28′30″ зх. д. / 34.07750° пн. ш. 118.47500° зх. д. / 34.07750; -118.47500Координати: 34°04′39″ пн. ш. 118°28′30″ зх. д. / 34.07750° пн. ш. 118.47500° зх. д. / 34.07750; -118.47500
Тип музейний комплекс
Склад Getty Foundation[d]
Частина від Музей Гетті
Країна Flag of the United States.svg США[2]
Розташування Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Архітектор Річард Меєр
Засновано 1997
Відвідувачі 1 153 903 (2009)[1]
Директор Тімоті Потс
Сайт getty.edu
Центр Ґетті. Карта розташування: США
Центр Ґетті
Центр Ґетті (США)

Центр Ґетті у Вікісховищі?

Центр Ґетті (англ. Getty Center) — один з провідних художніх музеїв США, що знаходиться у Брентвуді на заході Лос-Анджелесу, штат Каліфорнія, США. У Пасіфік-Палісейдс знаходиться інша складова музейного комплексу, вілла Ґетті, — музей скульптури й античний архітектурно-парковий комплекс.

Був створений трастовим фондом Пола Ґетті. Крім Музею Ґетті на його території розміщені Дослідний інститут Ґетті[en], Інститут збереження предметів мистецтва Ґетті[en], Фонд Ґетті[en] та Ґетті-Траст[en].

Центр відкрився для відвідувачів 16 грудня 1997 року[3]. Центр споруджено на вершині пагорба, з підніжжям якого він сполучений трьома фунікулерами. Центр відомий архітектурою своїх будівель, садами з експозицією скульптур та видами на місто Лос-Анджелес.

Центр Ґетті спроектував американський архітектор Річард Меєр. У проект передбачено додаткові заходи безпеки, пов'язані з землетрусами та пожежами.

Історія[ред. | ред. код]

Вигляд зі супутника на Центр Ґетті

1954 року Ґетті відкрив музей образотворчих мистецтв у будинку Пасіфік-Пелісейдс в Лос-Анджелесі. 1974 року для збільшення музейної площі у тому ж районі було споруджено будинок в італійському стилі. Коли колекція знову перевищила можливості наявних будівель, Ґетті-Траст придбав ділянку розміром близько 250 га в горах Санта-Моніки, з яких для будівництва було виділено 10 га, решта місцевості зберігалася в неторканому вигляді[4].

1984 року для будівництва центру було запрошено архітектора Річарда Меєра[5]. Будівництво проходило зі зривом строків, тож замість 1988 року воно було завершене лише 1997 року[3][4][6][7]. За наявними оцінками, початкова вартість зросла з $350[6] до $1,3 млрд[8]. З відкриттям нового музею на старий комплекс у Пасифік-Пелисейдс було закрито на тривалу відбудову, яку було закінчено на початку 2006 року[9].

Архітектура[ред. | ред. код]

Сад Кактусів в південній частині Центру Ґетті

Меєр використав для будівництва два природних гірських хребти, що розходяться під кутом 22,5°. Рівнолежно з одним з них було розташовано музейні будівлі, а з іншим — управлінські, що створило виражені лінії перспективи[10][11].

Будівлі центру споруджено з бетону та сталі з облицюванням з травертину або алюмінію[12]. На місцевості розміщено декілька фонтанів. На відміну від початкового задуму, навколо водограїв установлено лавки й загородження, щоб не дати відвідувачам заходити у воду. Також додаткові зміни було проведено з метою підвищення доступності центру для людей зі зниженою мобільністю.

Станція фунікулера

На північному краю території знаходиться круглий трав'яний майданчик, призначений для посадки вертольотів. На південному краю розбито сад кактусів та сукулентів. Місцевість окреслена дорогами, що ведуть до вантажного терміналу та службового гаража з західної та східної сторін від будівель. Схили пагорба засаджені траволистим дубом (Quercus agrifolia).

Центр забезпечений семиповерховим підземним гаражем для відвідувачів, розрахованим на 1200 місць. На даху гаража розташовано сад скульптур[13]. Автоматичний фунікулер з трьох вагонів доправляє відвідувачів від гаража до вершини пагорба.

Музей[ред. | ред. код]

Докладніше: Музей Ґетті

Музей Ґетті з показником 1,3 млн осіб на рік є одним з найвідвідуваніших у США[14]. У виставі музею представлені полотна європейських художників до XX століття, малюнки, рукописи, скульптура; роботи американських та європейських фотографів XIX—XX століть[15].

Центральний сад[ред. | ред. код]

Краєвид на центральний сад від музею

Центральний сад Центру Ґетті створено художником Робертом Ірвайном[16]. Сам Ірвайн називав його «скульптурою у формі саду»[17]. Головну роль в саду відіграє вода: вона з водограю потрапляє до саду у вигляді водоспаду в гроті, облаштованому в північному мурі. Потім потік спускається схилом до ставка, оточеного азаліями. Русло струмка викладено камінням різного розміру, що створює мінливий звук проточної води. Потім потік розділяється на три частини й під кількома містками впадає у круглий ставок[16].

2007 року в західній частині саду був створений сад скульптур, що розташувався під навчальним крилом Дослідного інституту Ґетті[13][18].

Дослідний інститут Ґетті[ред. | ред. код]

Дослідний інститут Ґетті, що було створено для вивчення образотворчих мистецтв[19], розташований на захід від музею[12]. Будівля споруджена у формі незамкненого кільця й оточує невеликий садок[13]. Інститут має спеціалізовану бібліотеку з обсягом 900 000 книг[20]. Інститут організовує вистави, займається виданням наукових праць, проводить навчання[19]. На першому поверсі розташована картинна галерея, доступна для відвідувачів.

Інші будівлі[ред. | ред. код]

Крім музею та інституту, Меєр спроектував три інші будівлі: зала засідань, північний та східний павільйони. У них розташовані Інститут збереження предметів мистецтва Ґетті[en], Фонд Ґетті[en] та Ґетті-Траст[en]. Ці будівлі закриті для відвідувачів, за винятком зали засідань, де проходять громадські заходи[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Snapshot: Visits to the Getty. Getty Center. Архів оригіналу за 2010-12-03. Процитовано 2010-11-15. 
  2. archINFORM — 1994.
  3. а б The Getty Center: Reflecting on 10 Years.
  4. а б (англ.) Moody, Lori. In the home stretch — half-finished Getty Center nearing landmark status. «Daily News of Los Angeles», April 18, 1995.
  5. Miller, Daryl H. Meier: centering on a landmark. «Daily News of Los Angeles», December 20, 1987.
  6. а б (англ.) Muchnic, Suzanne. Catching up with the Getty Center. Art: A look at the $350-million Getty Center in Brentwood as it moves toward a 1995 completion date. «Los Angeles Times», October 22, 1990.
  7. (англ.) Sullivan, Deborah. Getty's message to the world: Come on in! «Daily News of Los Angeles», December 17, 1997.
  8. Muchnic, Suzanne. Five years of the Getty; Isolated? Elitist? L. A. makes the Getty its own surprising in ways. «Los Angeles Times», December 15, 2002.
  9. (англ.) About the Museum. Getty Museum. Процитовано 2010-11-25. 
  10. Rosenblatt, Arthur (2001). Building type basics for museums. John Wiley & Sons. с. 25. ISBN 0-471-34915-1. Процитовано 2010-11-27. 
  11. Design and Axes Diagrams. Reed College. Процитовано 2010-11-27. 
  12. а б в Architecture (Visit the Getty). Getty Museum. Процитовано September 10, 2008. 
  13. а б в Modern Outdoor Sculpture at the Getty Center. Getty Museum. Процитовано 2010-11-24. 
  14. (англ.) Baedeker, Rob. america's 25 most visited museums. Архівовано 2 листопад 2009 у Wayback Machine. ForbesTraveler.com, September 21, 2007. Retrieved August 28, 2008.
  15. (англ.) About the J. Paul Getty Museum. Retrieved November 23, 2013.
  16. а б Gardens (Visit the Getty). Retrieved August 23, 2008.
  17. Wilson, Karen C. The Getty Center Museum quality center's largest 'exhibit' will surely grow on visitors. «San Diego Union-Tribune», November 30, 1997.
  18. New modern sculpture installation scheduled to open at the Getty Center this June. Getty Museum. April 9, 2007. Процитовано 2010-11-25. 
  19. а б About the Research Institute (Research at the Getty). Retrieved August 23, 2008.
  20. Research Library Overview (Research at the Getty). Retrieved August 23, 2008.

Література[ред. | ред. код]

  • Williams, Harold Marvin (1991). The Getty Center: design process. Los Angeles: J. Paul Getty Trust. ISBN 978-0-89236-210-3. 
  • Williams, Harold Marvin (1997). Making architecture: the Getty Center. Los Angeles: J. Paul Getty Trust. ISBN 978-0-89236-463-3. 
  • Brawne, Michael (1998). The Getty Center: Richard Meier & Partners. London: Phaidon. ISBN 978-0-7148-3799-4. 
  • Mulas, Antonia; Richard Meier; Massimo Vignelli (1998). Richard Meier: the Getty Center. Tolentino (Macerata): Poltrona Frau. ISBN 978-88-8158-269-3. 
  • Deal, Joe (1999). Between nature and culture: photographs of the Getty Center by Joe Deal. Los Angeles: J. Paul Getty Museum. ISBN 978-0-89236-549-4. 
  • Weschler, Lawrence; Becky Cohen (2002). Robert Irwin Getty garden. Los Angeles: J. Paul Getty Museum. ISBN 978-0-89236-620-0. 
  • Duggan, Jim; Becky Cohen (2003). Plants in the Getty's Central Garden. Los Angeles: J. Paul Getty Museum. ISBN 978-0-89236-714-6. 

Посилання[ред. | ред. код]