Голік Анатолій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голік Анатолій Олексійович
Голік Анатолій Олексійович
Народився 4 листопада 1939(1939-11-04)
Капитолівка, Ізюмський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Помер 21 липня 2019(2019-07-21) (79 років)
Луцьк, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність лісівник
Alma mater Національний лісотехнічний університет України
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
Заслужений лісівник України

Анато́лій Олексі́йович Го́лік (4 листопада 1939, Капитолівка, Ізюмський район, Харківська область — 21 липня 2019, Луцьк) — заслужений лісівник України, відмінник лісового господарства України, з квітня 1986 року по грудень 1999 року — генеральний директор державного об'єднання «Волиньліс»[1][2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 4 листопада 1939 року в селі Капитолівка Харківської області в родині військового СРСР та партійного діяча Олексія Голіка. Попри високе становище батька в ієрархії тодішньої влади, Голік молодший обрав собі не пов'язану з політикою та правоохоронною діяльністю професію, яка стала справою усього його життя. Після навчання у школі вступив до Львівського лісотехнічного інституту. В 1961 році отримав диплом інженера лісового господарства і був направлений на роботу у Волинську область.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Професійну діяльність розпочав у 1961 році. Спочатку був помічником лісничого Ківерцівського лісництва, а з 1962 по 1967 рік працював лісничим Рожищенського лісництва[2].

У 1967 році Анатолія Голіка призначають директором Маневицького лісогосподарства, де він пропрацював майже два десятиліття[2][3]. За його керівництва на базі даного господарства було створено перший в Україні лісгоспівський консервний цех, один з перших цехів по виготовленню деревостружкових плит[4].

З квітня 1986 року по грудень 1999 року обіймав посаду генерального директора держоб'єднання «Волиньліс»[2].

У 2000 році залишив посаду, але й далі працював у лісогосподарській сфері як старший інженер лісонасінницького центру в селі Гаразджа[2][4].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден Трудового Червоного Прапора та «Знак Пошани»
  • Нагрудний знак «Відмінник лісового господарства України»
  • Почесне звання «Заслужений лісівник України»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волинське ОУЛМГ. Волинське ОУЛМГ (укр.). Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021. 
  2. а б в г д Помер відомий волинський лісівник Анатолій Олексійович Голік. www.volyn.com.ua. 21 липня 2019. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 3 листопада 2021. 
  3. ОУЛМГ, Прес-служба Волинського (22 серпня 2014). ДП “Маневицьке ЛГ”. Волинське ОУЛМГ (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 3 листопада 2021. 
  4. а б Сьогодні – на 79 році життя – відійшов у Вічність Анатолій Олексійович Голік… | Відкритий ліс. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 3 листопада 2021.