Гаразджа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гаразджа
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Луцький район
Рада/громада Піддубцівська сільська рада
Код КОАТУУ 0722885002
Основні дані
Засноване 1650
Населення 957
Площа 0,845 км²
Густота населення 1132,54 осіб/км²
Поштовий індекс 45636
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°44′22″ пн. ш. 25°31′34″ сх. д. / 50.73944° пн. ш. 25.52611° сх. д. / 50.73944; 25.52611Координати: 50°44′22″ пн. ш. 25°31′34″ сх. д. / 50.73944° пн. ш. 25.52611° сх. д. / 50.73944; 25.52611
Середня висота
над рівнем моря
214 м[1]
Відстань до
обласного центру
4 км
Відстань до
районного центру
4 км
Місцева влада
Адреса ради 45635, Волинська обл., Луцький р-н, с. Піддубці, вул. Миру, 14; тел. 79-96-42
Карта
Гаразджа. Карта розташування: Україна
Гаразджа
Гаразджа
Гаразджа. Карта розташування: Волинська область
Гаразджа
Гаразджа
Мапа

Гаразджа у Вікісховищі?

Гара́зджа — село в Україні, в Луцькому районі Волинської області. Населення становить 957 осіб. Орган місцевого самоврядування — Піддубцівська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село розташоване у центральній частині Луцького району на відстані 4 кілометрів на схід від районно-обласного центру міста Луцька. Через населений пункт проходить автомобільна дорога державного значення Н 22.

Історія[ред. | ред. код]

Перша історична згадка про Гаразджу під назвою Ґрашки відноситься до 1650 року. В той час у селі разом із сусідніми селами Підгайцями та Лозками налічувалось 55 димів (дворів). Проте, вже у наступному, 1651 році, у трьох селах було всього 8 димів, а у 1658 році — всього лише 5.[2]

Наприкінці XIX століття поруч із селом розташовувалась німецька колонія. В селі було 22 будинки та мешкало 343 особи, а в колонії — 22 будинки та 82 мешканців.

Під час першої світової війни на третій день Брусиловського прориву 24 травня (6 червня) 1916 р. авангард російських військ (40-й корпус 125-ї дивізії) у напрямку до Луцька підійшов до Звірова та Гаразджі.[3]

Частковий звуковий збіг назви населеного пункту Гаразджа та прислівникової лексеми гаразд дає змогу помітити між ними тісний взаємозв'язок. Слово «гаразд» — запозичення з готської мови слова «garazds» — «здатний добре говорити». Але як стверджують місцеві жителі, слово «гаразд» не було поширене у їх мовному вжитку. Старожили села розповідають про існування у селі на початку XX століття повноводної, з швидкою течією річки, на якій стояли млини і в якій водилося чимало риби. Найпростішим пристосуванням для її вилову були гарди. Таким чином, стверджується зв'язок між назвою населеного пункту та родом діяльності його поселенців. А слово «гаразд» — типово праслов'янське. Отже, село, найімовірніше створилося ще за часів Київської Русі про що свідчить і сторожове городище давньоруського часу, що знаходиться на південній околиці села поблизу колишнього вапнякового кар'єру на високому пагорбі. Нині знищене.[4]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У Гаразджі є траса для мотокросу, де щороку проводяться міжнародні змагання.

Економіка[ред. | ред. код]

У селі діє ТзОВ «Спайс-Луцьк» (торгова марка «Юна пак»), що займається фасуванням прянощів, приправ і спецій, а також різних інгредієнтів для кондитерських виробів.[5]

Головний міський цвинтар м. Луцька[ред. | ред. код]

Поблизу села Гаразджа розташоване головне міське кладовище міста Луцька. На кладовищі діє церква-каплиця Воскресіння Христового ПЦУ, збудована у 2015—2016 роках у стилі українського модерну. Проводи на кладовищі відбуваються у Фомину неділю.

На кладовище в Гаразджі було перенесено прах українського письменника Модеста Левицького.

Серед відомих особистостей тут поховані: герої АТО.

Поховані герої АТО й ООС[ред. | ред. код]

Алея Героїв АТО, загальний вигляд
Алея Героїв АТО, знімок 2
Алея Героїв АТО, знімок 3
Алея Героїв АТО, знімок 4
Алея Героїв АТО, знімок 5
Алея Героїв АТО, знімок 6
Алея Героїв АТО, знімок 7
Алея Героїв АТО, знімок 8
Алея Героїв АТО, знімок 9
Алея Героїв АТО, знімок 10
  • Лучук Роман Олександрович (10.08.1994 — 26.08.2014) — сапер 51-ї механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув у боях поблизу Іловайська;
  • Оніщук Юрій Віталійович (27.04.1990 — 25.08.2014) — мінометник 51-ї механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув у боях поблизу Іловайська;
  • Шульга Максим Костянтинович (23.03.1991 — 26.08.2014) — старший сержант 80-тої аеромобільної бригади десантних військ Збройних сил України, учасник боїв за Луганський аеропорт, загинув у бою біля села Новосвітлівка Луганської області;
  • Климчук Сергій Дмитрович (19.03.1969 — 17.08.2014) — старший сержант Збройних сил України, загинув у боях поблизу села Хрящуватого;
  • Філіпчук Ігор Ярославович (11.10.1982 — 14.08.2014) — солдат батальйону «Айдар» Збройних сил України, загинув у боях поблизу села Хрящуватого;
  • Карабан Артем Олександрович (05.01.1993 — 07.08.2014) — старший солдат 51-ї механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув у боях за Савур-могилу;
  • Шостак Сергій Олександрович, (28.06.1972 — 27.07.2014) — старший сержант батальйону «Айдар» Збройних сил України, загинув під час проведення операцій батальйоном під Луганськом в районі Лутугине — Успенка — Георгіївка;
  • Хамраєв Рустам Шонійозович (29.11.1975 — 17.06.2014) — доброволець 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, загинув у боях в районі селища Металіст під Луганськом;
  • Йовзик Дмитро Васильович (02.04.1983 — 22.05.2014) — молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор БМП 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, загинув на блокпосту №10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району Донецької області;
  • Махновець Віталій Іванович (07.04.1981 — 22.05.2014) — солдат, гранатометник 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, загинув на блокпосту №10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району Донецької області;
  • Прокопчук Володимир Іванович (02.03.1991 — 22.05.2014) — солдат, механік-водій 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, загинув на блокпосту №10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району Донецької області;
  • Атаманчук Андрій Вікторович (06.05.1979 — 05.09.2014) — боєць 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, загинув поблизу села Весела Гора;
  • Вишневський Олег Анатолійович (21.08.1978 — 05.09.2014) — боєць 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, загинув поблизу села Весела Гора;
  • Курука Сергій Іванович (03.09.1987 — 27.08.2014) — солдат, снайпер 51-ї механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув поблизу міста Ілловайськ;
  • Войчук Олександр Анатолійович (08.02.1989 — 27.08.2014) — солдат, мінометник 51-ї механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув поблизу міста Ілловайськ;
  • Іонов В'ячеслав Анатолійович (20.05.1978 — 29.08.2014) — молодший сержант, командир БМП 8-ї роти 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув поблизу міста Ілловайськ;
  • Чабанчук Денис Миколайович (02.09.1992 — 18.02.2015) — старший лейтенант 128-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув під час виходу з Дебальцевого;
  • Шкредь Сергій Олексійович (27.05.1985 — 22.03.2015) — солдат, гранатометник 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Сухопутних військ Збройних сил України;
  • Калюжний (Гончарук) Дмитро Дмитрович (09.01.1977 — 20.03.2015) — старшина, командир відділення — заступник командира зенітного артилерійського взводу 4-го механізованого батальйону 24-ї окремої Залізної механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою» в районі шахти «Пролетарської», від отриманих поранень помер у лікарні Сєвєродонецька;
  • Дудка Сергій Миколайович (18.01.1975 — 03.04.2015);
  • Саверський Вадим Олександрович (26.10.1989 — 05.07.2015) — старший розвідник 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, брав участь у боях під Волновахою, Курахово, Мар'їнкою, штурмував Савур-Могилу;
  • Кумецький Віктор Володимирович (11.02.1973 — 05.09.2014) — старший сержант, боєць розвідгрупи 2-ї роти «Захід» батальйону «Айдар» Збройних сил України, загинув поблизу села Весела Гора;
  • Марцинюк Валерій Костянтинович (01.02.1976 — 21.11.2015) — боєць 93-ї окремої механізованої протитанкової бригади Збройних сил України, загинув поблизу міста Селидово Донецької області;
  • Луцюк Роман Йосипович (25.08.1976 — 19.03.2016) — доброволець, солдат 2-ї «волинської» штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» Збройних сил України, брав участь у боях під Георгіївкою;
  • Грибков Сергій Миколайович (01.10.1981 — 05.09.2014) — доброволець батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, загинув поблизу села Весела Гора;
  • Гринчишин Максим Ігорович (12.05.1979 — 19.02.2017) — командир зенітно-ракетного взводу 1-ого батальйону, 72-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, загинув біля міста Авдіївки;
  • Твердохліб Олег Анатолійович (03.03.1969 — 17.04.2017) — доброволець, старший прапорщик, командир взводу 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України;
  • Бабій Володимир Іванович (08.08.1995 — 17.07.2017) — боєць 3-го окремого танкового батальйону «Звіробій» 54-тої ОМБР «Айдар» Збройних сил України, брав участь у боях під Пісками, Уманським та Троїцьким, помер від онкозахворювання, отриманого в АТО;
  • старший лейтенант Кітновський Олексій Володимирович, 12.9.2014.
  • Назар Бондарчук — (+ 02.02.2019) — військовослужбовець 51 окремої механізованої бригади Збройних сил України. Помер у луцькій лікарні 2 лютого внаслідок травм, які отримав ще у 2014 році на Донбасі. Похований 5 лютого капеланом Олександром Вронським.[6]
  • Єлістратов Андрій Юрійович († 8 серпня 2018).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]