Голік Олексій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голік Олексій Олександрович
Народився 3 жовтня 1918(1918-10-03)
с.Андріївка, Балаклійський район, Харківська область
Помер 7 квітня 2002(2002-04-07) (83 роки)
Луцьк, Україна
Громадянство СРСР, Україна
Нагороди Order redstar rib.png Order gpw1 rib.png Нагрудний знак «За відвагу в службі» (МВС України) (стрічка).PNG Caputureberlin rib.png SU Medal For the Liberation of Warsaw ribbon.svg

Олексій Олександрович Голік (3 жовтня 1918 р. с.Андріївка, Балаклійський район, Харківська область7 квітня 2002 р., Луцьк) — комісар міліції ІІІ-го рангу, начальник УВС Волинського облвиконкому, генерал-майор міліції.[1][2]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 3 жовтня 1918 р. у селі Андріївка на Харківщині. Після закінчення педагогічного технікуму в м. Ізюм Харківської області працював викладачем історії, директором загальноосвітньої школи.

З першого і до останнього дня війни - на передовій, де пройшов шлях від рядового до офіцера Червоної Армії.

Кар'єра[ред. | ред. код]

26 квітня 1961 року до виконання обов'язків начальника управління охорони громадського порядку Волинського облвиконкому приступив другий секретар Рожищенського райкому партії, підполковник О.О.Голік.[1][2]

У повоєнний час О.О.Голік навчається на вищих загально-армійських військово-політичних курсах у Москві, після закінчення яких працює в Богодухівському райкомі КП України, потім навчається у Вищій партійній школі при ЦК КП України і працює на керівних посадах в партійних органах Волинської області.

Нагороджений орденами "Червоної Зірки", "Вітчизняної війни 1-го ступеня", медалями "За відвагу", "За визволення Варшави", "За взяття Берліна" та іншими.

В 1962 році, згідно з постановою Ради Міністрів УРСР, йому присвоєно спеціальне звання полковник внутрішньої служби.

Вітальну телеграму з цієї нагоди надіслав міністр охорони громадського порядку УРСР І.Головченко.

В 1967 році міністр внутрішніх справ СРСР генерал-армії Щолоков надіслав урядову телеграму і поздоровив О.О.Голіка з присвоєнням йому звання комісара міліції ІІІ-го рангу.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1973 року було запроваджено спеціальні звання генерал-майора міліції та генерал-лейтенанта міліції, які замінили звання комісара міліції.

Відповідно до постанови Ради міністрів СРСР, що відбулася того ж дня, звання комісара міліції 3 рангу прирівнювалося до звання генерал-майора міліції - і Голік Олексій Олександрович став одним з перших чотирьох генералів міліції УРСР.[1][2]

Начальником УВС Волинського облвиконкому О.О.Голік працював 17 років, до 1977 року, - часу виходу у відставку за вислугою і станом здоров'я.

Помер Олексій Олександрович в 2002 році в Луцьку і похований на міському кладовищі.

Особисте життя[ред. | ред. код]

4 листопада 1939 року в Олексія народився син Анатолій. Навідміну від батька, він вирішив обрати не пов'язану з політикою та правоохоронною діяльністю професію.[3]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021. 
  2. а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021. 
  3. Голік Анатолій Олексійович. 

Джерела[ред. | ред. код]