Гомейса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гомейса
Зображення
Маса 5,9652E+30 кг
Каталожний код 2MASS J07270905+0817216[1], GSC 00764-02774[1], HD 58715[1], HIP 36188[1], HR 2845[1], SAO 115456[1], IRAS 07244+0823[1], β CMi, BD+08 1774[1], CCDM J07272+0818A[1], CSV 6586[1], FK5 285[1], GC 9947[1], GCRV 4951[1], HIC 36188[1], IDS 07217+0829 A[1], JP11 1553[1], N30 1666[1], PLX 1753[1], PLX 1753.00[1], PMC 90-93 206[1], PPM 152663[1], ROT 1202[1], TD1 10116[1], TYC 764-2774-1[1], UBV 7201[1], bet CMi[1], WDS J07272+0817A[1], uvby98 100058715[1], [JE82] 311[1], FAUST 1028[1], HGAM 571[1], WEB 7206[1], 3 CMi, Gaia DR3 3143264535611892096[1], TIC 425224332[1], AAVSO 0721+08[1], AG+08 981[1] і UBV M 13277[1]
Сузір'я Малий Пес
Відстань від Землі 49,1316 ± 2,9498 парсек[2]
Швидкість обертання зорі 260 км/с[3]
Паралакс 20,3535 ± 1,222 кутова мілісекунда[2]
Схилення власного руху −35,01 ± 1,368 кутова мілісекунда на рік[2]
Пряме піднесення власного руху −59,375 ± 1,708 кутова мілісекунда на рік[2]
Радіальна швидкість 22 ± 2,5 км/с[4]
Тип змінної зорі Оболонкові зорі[d]
Спектральний клас B8Ve[5]
Видима зоряна величина 2,89[6]
Світність 9,57E+28 ват
Абсолютна зоряна величина −0,7
Радіус 4 сонячний радіус
Епоха J2000.0[7][1]
Пряме піднесення 1,951062973 радіан[7]
Схилення 0,144675853 радіан[7]
Ефективна температура 11 820 K[8]
Поверхнева гравітація 1600 сантиметр на секунду в квадраті[8]

Гомейса, або Бета Малого Пса (β CMi / β Canis Minoris) — зірка в сузір'ї Малого Пса[9].

Гомейса — гаряча біло-блакитна зірка головної послідовності спектрального класу В8Ve за зоряною класифікацією, з видимою зоряною величиною близько 2,9 м. Її легко видно неозброєним оком у ясну ніч. Це - змінна зірка типу γ-Кассіопеї, яка дуже швидко обертається навколо своєї осі і є новоподібною зіркою, та містить навколо себе диск із газу, який утворився внаслідок періодичних спалахів зірки[10].

Традиційне ім'я зірки походить із араб. الغميصاء - (аль-гхумаїса), що перекладається як «очі, що плачуть».

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар SIMBAD Astronomical Database
  2. а б в г Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.
  3. Balona, L. A., Ozuyar, D. TESS observations of Be stars: a new interpretation // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. FlowerOUP, 2020. — Vol. 493, Iss. 2. — P. 2528–2544. — ISSN 0035-8711; 1365-2966doi:10.1093/MNRAS/STAA389arXiv:1911.03068
  4. Arenou F. Version 2 of the Hipparcos Input Catalogue — 1993. — Т. 43. — С. 5.
  5. Levenhagen R. S., Leister N. V. Spectroscopic analysis of southern B and Be stars // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. FlowerOUP, 2006. — Vol. 371, Iss. 1. — P. 252–262. — ISSN 0035-8711; 1365-2966doi:10.1111/J.1365-2966.2006.10655.XarXiv:astro-ph/0606149
  6. Ducati, J. R. Catalogue of Stellar Photometry in Johnson's 11-color system — 2002. — Vol. 2237.
  7. а б в Leeuwen F. v. Validation of the new Hipparcos reduction // Astron. Astrophys. / T. ForveilleEDP Sciences, 2007. — Vol. 474, Iss. 2. — P. 653–664. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846doi:10.1051/0004-6361:20078357arXiv:0708.1752
  8. а б Curé, M. Stellar parameters and H α line profile variability of Be stars in the BeSOS survey // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. FlowerOUP, 2018. — Vol. 474, Iss. 4. — P. 5287–5299. — ISSN 0035-8711; 1365-2966doi:10.1093/MNRAS/STX3075arXiv:1711.08675
  9. https://web.archive.org/web/20081210154719/http://www.astro.uiuc.edu/~kaler/sow/gomeisa.html. Архів оригіналу за 10 грудня 2008. Процитовано 8 липня 2022.  {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  10. Kunitzsch, Paul; Smart, Tim (2006). A Dictionary of Modern star Names: A Short Guide to 254 Star Names and Their Derivations (2nd rev. ed.). Cambridge, Massachusetts: Sky Pub. ISBN 978-1-931559-44-7.