Новоподібні зорі
Новоподібні зорі (англ. nova-like stars, NL) — маловивчена неоднорідна група катаклізмічних змінних[1].
До новоподібних належать змінні зорі, в яких спостерігаються спалахи, пов'язані зі швидким виділенням енергії у просторі, що їх оточує, а також об'єкти, в яких спалахів не спостерігалося, але за спектральними та іншими особливостями схожі до вибухових змінних у мінімумі блиску. Спектр новоподібних зір схожий на пізній спектр нових, і невеликі варіації їх блиску нагадують змінність нових у їх мінімумі[1].
Більшість спалахуючих і новоподібних зір є тісними подвійними системами, компоненти яких дуже сильно впливають на еволюцію одна одної. Навколо карликового гарячого компонента системи часто спостерігається акреційний диск, утворений речовиною, яка перетікає від холоднішої компоненти.
Класифікація[ред. | ред. код]
Новоподібні зорі поділяють на такі типи[2]:
- Зорі типу VY Скульптора (VY Scl, іноді їх називають також «карликовими антиновими»).
- Зорі типу UX Великої Ведмедиці (UX UMa).
- Спорідненими з новоподібними зорями вважають поляри та проміжні поляри, однак у класифікації змінних зір їх зазвичай виокремлюють[3].
Досить часто трапляється, що докладне вивчення новоподібної зорі призводить до її перекласифікації[1].
Симбіотичні зорі[ред. | ред. код]
Найчіткіше серед новоподібних зір виділяють змінні типу Z Андромеди (ZAnd) або симбіотичні зорі. Їх відомо близько двох десятків.[джерело?] Змінні зорі цього типу часом змінюють блиск на кілька величин, але амплітуди значно менші ніж у нових (не більше 5m). Проте зміни в спектрах схожі на зміни в спектрах нових. Між спалахами в спектрі Z Андромеди наявні лінії, аналогічні до ліній спектрів нових зір і гарячих газових туманностей. Під час спалаху зоря скидає газову оболонку, що розширюється зі швидкістю близько 100 км/с. У цей час у спектрі наявні яскраві смуги оксиду титану. Коливання блиску й спектру цієї новоподібної зорі нагадують коливання нової в перехідному стані.
У спектрі зір типу Z Андромеди поєднані особливості гарячої і холодної зорі. Отримані за неперервним спектром колірні температури становлять усього 5000 К у мінімумі та 10000 К у максимумі спалаху, але яскраві лінії спектру вказують на температуру в десятки тисяч Кельвінів. У спектрах деяких із цих змінних виявлено періодичний зсув ліній. Це вказує на те, що зоря є подвійною. Як правило, у такій системі головна гаряча зоря класу О, а супутник — розріджений холодний гігант класу M або K. Обидві зорі вміщені в спільну газову туманність. Спалахує головна гаряча зоря. Вона підтримує високу температуру оболонки з лініями випромінювання. Таке сполучення туманності з подвійною системою дозволило назвати змінні такого типу симбіотичними.
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б в N.N. Samus, O.V. Durlevich (Dec 2016). GCVS Variability Types. General Catalogue of Variable Stars: Version GCVS 5.1. Процитовано 15 жовтня 2018.
{{cite web}}: Проігноровано|chapter=(довідка) - ↑ Новоподібні зорі // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 323. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Н.Н. Самусь. Глава 3. Взрывные и новоподобные переменные звезды. Переменные звезды (Учебное пособие по курсу «Астрономия»). (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Взрывные и новоподобные переменные (рос.) [недоступне посилання]
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
