Гончарук Микола Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гончарук Микола Павлович
 Солдат
Загальна інформація
Народження5 жовтня 1984(1984-10-05)
Голики
Смерть21 травня 2015(2015-05-21) (30 років)
Ленінське
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Мико́ла Па́влович Гончару́к (нар. 5 жовтня 1984(19841005) — 21 травня 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

[ред. | ред. код]

Народився в селі Голики, у Славуті закінчив школу та ліцей, проживав з сім'єю у місті Южноукраїнськ.

Мобілізований, солдат, водій-номер обслуги 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади.

Загинув 21 травня 2015-го близько 21-ї години поблизу села Ленінське Амвросіївського району під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту 0317 терористами. Тоді ж поліг Олександр Завалко.

Без Миколи лишилися дружина, двоє дітей, батьки, сестри та брати.

Похований в селі Голики.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 132/2016 від 8 квітня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • Почесний громадянин міста Славута (посмертно)
  • 29 січня 2016-го у славутській ЗОШ № 1 відкрито та освячено меморіальну дошку честі Миколи Гончарука
  • 21 травня 2016-го у селі Голики відкрито надмогильний пам'ятник Миколі Гончаруку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 8 квітня року № 132/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]