Горбань Ігор Миронович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ігор Горбань
Народився 8 квітня 1960(1960-04-08)
м. Новогродівка, Донецька область
Помер 12 вересня 2017(2017-09-12) (57 років)
м. Львів
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність орнітолог
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Сфера інтересів орнітологія
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Вчене звання старший науковий співробітник
Науковий ступінь кандидат біологічних наук
Відомий завдяки: зоологічні дослідження, орнітологія, збереження біорізноманіття
Особ. сторінка На сайті кафедри зоології ЛНУ
Персональний профіль в Гугл Академії

Ігор Миронович Го́рбань (8.04.1960 — 12.09.2017) — український зоолог, орнітолог, старший науковий співробітник Львівського національного університету імені Івана Франка. Активний організатор наукового орнітологічного осередку та широкого аматорського руху в західних областях України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в містечку Новогродівка Донецької області в родині робітників.

Батько — Мирон Захарович Горбань, 1928 р.н., хутір Білий Ліс[1], що неподалік міста Жовкви Львівської області. Мати — Зінаїда Горбань, 1935 р.н., село Білопілля Сумської області.

У 1964 р. сім'я Горбанів переїхала Львівщину до міста Жовкви. Після закінчення школи Ігор Горбань рік працював у лісництві біля Жовкви. Далі — два роки армії. У 1981 р. він вступив до біологічного факультету Львівського університету ім. Івана Франка. У 1986 р., захистивши дипломну роботу «Орнітофауна Шацького національного парку та її охорона» й успішно закінчивши навчання в університеті, Ігор Миронович був скерований на посаду молодшого наукового співробітника в новостворений Шацький національний природний парк. У 1989 р. повернувся до Львова, де продовжив професійну діяльність на кафедрі екології Лісотехнічного університету. У 1990 р. Ігор Миронович перейшов працювати на біологічний факультет Львівського університету ім. Івана Франка, де працював до кінця своїх днів. Спочатку — на посаді асистента, а з 1996 р. — доцента кафедри зоології, заступника декана факультету з наукової роботи старшого наукового співробітника. У 1992 р., під керівництвом професора І. М. Гані з Кишинева, І. М. Горбань захистив дисертацію «Орнітофауна Західної України, її кадастр та охорона».

Одружився у 1986 р. Разом із дружиною Любою виховали двох синів — Андрія й Остапа.

Пішов з життя у вересні 2017 року у віці 57 років. Похований І. М. Горбань у м. Жовква.

Наукова та громадська діяльність[ред. | ред. код]

І. М. Горбань автор близько 180 наукових публікацій, з них — 7 монографій. Учасник десятків наукових конференцій в Украні та за її межами.

Відомий як орнітолог-громадський діяч. Ігор Миронович був ініціатором створення Західного філіалу Українського відділення Всесоюзного орнітологічного товариства (в 1989 р. філіал набув статусу Західного відділення Українського орнітологічного товариства, а від 2004 р. оформився як окреме Західноукраїнське орнітологічне товариство). І. М. Горбань організував кілька західноукраїнських орнітологічних нарад — в Тернополі, Рахові, Івано-Франковому, Львові, Луцьку. Серед його реалізованих ініціатив — започаткування у Львові орнітологічної бібліотеки (при Державному природознавчому музеї, видань Західноукраїнського орнітологічного товариства, зокрема збірника «Інформаційних матеріалів», «Каталогу орнітофауни західних областей України», Банку даних про гнізда і кладки птахів України (з 1984 р.), орнітологічних школ-семінарів на Шацьких озерах (котрі діяли впродовж 1991—1997 рр.), Західноукраїнської станції кільцювання птахів «Avosetta» (створена в 1995 р.) тощо. Ще в 1990 р. він висунув ідею створення в Україні товариства охорони птахів, яке з'явилось у квітні 1994 р. і діє дотепер як Українське товариство охорони птахів.

Був членом не лише кількох українських наукових та природоохоронних товариств, але й закордонних: зокрема Британського Орнітологічного Союзу, Любельського орнітологічного товариства (Польща), Румунського орнітологічного товариства. Працював у складі Міжнародної робочої групи по хижих птахах та совах (з 1982 р.), Міжнародної робочої групи з вивчення куликів (з 1987 р.), спеціальної комісії з рідкісних та зникаючих видів птахів Міжнародного союзу охорони природи (з 1998 р.). Від 1988 р. був українським кореспондентом британського журналу «British Birds» з питань діагностики рідкісних та залітних видів птахів, а з 1989 р. — національним представником у Європейському комітеті з орнітологічного атласу та обліків птахів (Бельгія). Був національним координатором першого та другого Атласу гніздових птахів Європи.

Основні публікації[ред. | ред. код]

  • Горбань И. М. Численность гнездящихся куликов на западе Украины / Горбань И. М., Шидловский И. В. // Гнездящиеся кулики Восточной Европы. — 1999. — Том. 2. — С. 93–105.
  • Горбань І. Національний план дії зі збереження черні білоокої в (Aythya nyroca) Україні. / Горбань І., Жмуд М. // Національний план дій зі збереження глобально вразливих видів птахів. — Київ, 2000. — С. 82–88.
  • Полуда А. М., Фладе М., Давиденко И. В., Гаврись Г. Г., Горбань И. М. Современное распространение и численность вертлявой камышевки (Acrocephalus paludicola) в Украине // Вестник зоологии. — 2001. — Т. 35, вып. 5. — С. 51-59.
  • Горбань І. М. Оцінка чисельності гніздових птахів України // Вісник Львівського університету. Серія Біологічна. — 2003. — С. 147—158.
  • Бокотей А. А., Дзюбенко Н. В. Горбань І. М. Гніздова орнітофауна басейну Верхнього Дністра. — Львів: ЛНУ, 2010. — 400 с.
  • Gorban I. Current data on Status of Eagles in the West Ukraine. USSR / Gorban I. // World Working Group on birds of prey of the International Council for bird Preservation. — Berlin. — 985. — Р. 28–29.
  • Gorban I.М. Little Grebe, Tachybaptus ruficollis. / Gorban I. // The ЕВСС Atlas of European Breeding Birds: Their Distribution and Abundance — London. T&AD Poyser, 1997. — Р. 6–7.
  • Flade М., Giessing В., Gorban I. et al. World population, trends and conservation status of the Aqvatic Warbler Acrocephalus paludicola. — Die Vogelwelt. — 1999. — Heft 2. — P. 65–96.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Білий Ліс» — невідомий наразі населений пункт. Відомою є дорога «Туринка — Білий Ліс» біля Жовкви, а також «вул. Білий ліс» в с. Туринка Жовківського району.

Джерела та література[ред. | ред. код]