Перейти до вмісту

Горбань Ігор Миронович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ігор Горбань
Народився8 квітня 1960(1960-04-08)
м. Новогродівка, Донецька область
Помер12 вересня 2017(2017-09-12) (57 років)
м. Львів
КраїнаСРСР СРСР
Україна Україна
Діяльністьорнітолог
Alma materЛьвівський національний університет імені Івана Франка
Галузьорнітологія
ЗакладЛьвівський національний університет імені Івана Франка
Вчене званнястарший науковий співробітник
Науковий ступінькандидат біологічних наук
Відомий завдяки:зоологічні дослідження, орнітологія, збереження біорізноманіття
Особ. сторінкаНа сайті кафедри зоології ЛНУ
Персональний профіль в Гугл Академії

Ігор Миронович Го́рбань (8.04.1960 — 12.09.2017) — український зоолог, орнітолог, старший науковий співробітник Львівського національного університету імені Івана Франка. Активний організатор наукового орнітологічного осередку та широкого аматорського руху в західних областях України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в містечку Новогродівка Донецької області в родині робітників.

Батько — Мирон Захарович Горбань, 1928 р.н., хутір Білий Ліс[1], що неподалік міста Жовкви Львівської області. Мати — Зінаїда Горбань, 1935 р.н., село Білопілля Сумської області.

У 1964 р. сім'я Горбанів переїхала Львівщину до міста Жовкви. Після закінчення школи Ігор Горбань рік працював у лісництві біля Жовкви. Далі — два роки армії. У 1981 р. він вступив до біологічного факультету Львівського університету ім. Івана Франка. У 1986 р., захистивши дипломну роботу «Орнітофауна Шацького національного парку та її охорона» й успішно закінчивши навчання в університеті, Ігор Миронович був скерований на посаду молодшого наукового співробітника в новостворений Шацький національний природний парк. У 1989 р. повернувся до Львова, де продовжив професійну діяльність на кафедрі екології Лісотехнічного університету. У 1990 р. Ігор Миронович перейшов працювати на біологічний факультет Львівського університету ім. Івана Франка, де працював до кінця своїх днів. Спочатку — на посаді асистента, а з 1996 р. — доцента кафедри зоології, заступника декана факультету з наукової роботи старшого наукового співробітника. У 1992 р., під керівництвом професора І. М. Гані з Кишинева, І. М. Горбань захистив дисертацію «Орнітофауна Західної України, її кадастр та охорона».

Одружився у 1986 р. Разом із дружиною Любою виховали двох синів — Андрія й Остапа.

Пішов з життя у вересні 2017 року у віці 57 років. Похований І. М. Горбань у м. Жовква.

Наукова та громадська діяльність

[ред. | ред. код]

І. М. Горбань автор близько 180 наукових публікацій, з них — 7 монографій. Учасник десятків наукових конференцій в Украні та за її межами.

Відомий як орнітолог-громадський діяч. Ігор Миронович був ініціатором створення Західного філіалу Українського відділення Всесоюзного орнітологічного товариства (в 1989 р. філіал набув статусу Західного відділення Українського орнітологічного товариства, а від 2004 р. оформився як окреме Західноукраїнське орнітологічне товариство). І. М. Горбань організував кілька західноукраїнських орнітологічних нарад — в Тернополі, Рахові, Івано-Франковому, Львові, Луцьку. Серед його реалізованих ініціатив — започаткування у Львові орнітологічної бібліотеки (при Державному природознавчому музеї, видань Західноукраїнського орнітологічного товариства, зокрема збірника «Інформаційних матеріалів», «Каталогу орнітофауни західних областей України», Банку даних про гнізда і кладки птахів України (з 1984 р.), орнітологічних школ-семінарів на Шацьких озерах (котрі діяли впродовж 1991—1997 рр.), Західноукраїнської станції кільцювання птахів «Avosetta» (створена в 1995 р.) тощо. Ще в 1990 р. він висунув ідею створення в Україні товариства охорони птахів, яке з'явилось у квітні 1994 р. і діє дотепер як Українське товариство охорони птахів.

Був членом не лише кількох українських наукових та природоохоронних товариств, але й закордонних: зокрема Британського Орнітологічного Союзу, Любельського орнітологічного товариства (Польща), Румунського орнітологічного товариства. Працював у складі Міжнародної робочої групи по хижих птахах та совах (з 1982 р.), Міжнародної робочої групи з вивчення куликів (з 1987 р.), спеціальної комісії з рідкісних та зникаючих видів птахів Міжнародного союзу охорони природи (з 1998 р.). Від 1988 р. був українським кореспондентом британського журналу «British Birds» з питань діагностики рідкісних та залітних видів птахів, а з 1989 р. — національним представником у Європейському комітеті з орнітологічного атласу та обліків птахів (Бельгія). Був національним координатором першого та другого Атласу гніздових птахів Європи.

Основні публікації

[ред. | ред. код]
  • Горбань И. М. Численность гнездящихся куликов на западе Украины / Горбань И. М., Шидловский И. В. // Гнездящиеся кулики Восточной Европы. — 1999. — Том. 2. — С. 93–105.
  • Горбань І. Національний план дії зі збереження черні білоокої в (Aythya nyroca) Україні. / Горбань І., Жмуд М. // Національний план дій зі збереження глобально вразливих видів птахів. — Київ, 2000. — С. 82–88.
  • Полуда А. М., Фладе М., Давиденко И. В., Гаврись Г. Г., Горбань И. М. Современное распространение и численность вертлявой камышевки (Acrocephalus paludicola) в Украине // Вестник зоологии. — 2001. — Т. 35, вып. 5. — С. 51-59.
  • Горбань І. М. Оцінка чисельності гніздових птахів України // Вісник Львівського університету. Серія Біологічна. — 2003. — С. 147—158.
  • Бокотей А. А., Дзюбенко Н. В. Горбань І. М. Гніздова орнітофауна басейну Верхнього Дністра. — Львів: ЛНУ, 2010. — 400 с.
  • Gorban I. Current data on Status of Eagles in the West Ukraine. USSR / Gorban I. // World Working Group on birds of prey of the International Council for bird Preservation. — Berlin. — 985. — Р. 28–29.
  • Gorban I.М. Little Grebe, Tachybaptus ruficollis. / Gorban I. // The ЕВСС Atlas of European Breeding Birds: Their Distribution and Abundance — London. T&AD Poyser, 1997. — Р. 6–7.
  • Flade М., Giessing В., Gorban I. et al. World population, trends and conservation status of the Aqvatic Warbler Acrocephalus paludicola. — Die Vogelwelt. — 1999. — Heft 2. — P. 65–96.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Білий Ліс» — невідомий наразі населений пункт. Відомою є дорога «Туринка — Білий Ліс» біля Жовкви, а також «вул. Білий ліс» в с. Туринка [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Жовківського району.

Джерела та література

[ред. | ред. код]