Горбенко Святослав Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Горбенко.
Горбенко Святослав Сергійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 26 грудня 1994(1994-12-26)
Полтава, Україна
Смерть 3 жовтня 2014(2014-10-03) (19 років)
Донецьк, Україна
Поховання Берковецьке кладовище
Військова служба
Роки служби 2014
Вид ЗС Добровольчі військові формування
Формування
 ДУК
Війни / битви Бої за Донецький аеропорт
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Горбенко Святослав Сергійович (26 грудня 1994, м. Полтава — 3 жовтня 2014, м. Донецьк) — український військовик, доброволець, вояк Добровольчого Українського корпусу «Правий сектор». Військове прізвисько «Скельд». Один із «кіборгів». Герой України.

Життєпис[ред. | ред. код]

По закінченню Полтавського ліцею мав лише 15 років. Здобувати вищу освіту почав у Харкові. Святослав навчався на філологічному факультеті (японська, англійська мови) у Харківському національному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди. Водночас, на заочному відділенні — на історичному факультеті Харківського національного університету імені Василя Каразіна. На третьому році навчання хлопець вступив і на військову кафедру при Харківському інституті танкових військ.

У квітні 2014 за наполяганням батька перевівся на навчання до Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка з причин погроз і переслідування тогочасними провладними бандформуваннями учасників Майдану і Самооборони Харкова, до лав якої записався Святослав у період Революції Гідності. Продовжив опановувати в Інституті філології японську мову та літературу з кінця третього курсу (кафедра мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії). Знав кілька мов (вільно володів англійською, розмовляв французькою, осягав японську і читав польською) і навчався в одному з найпрестижніших вузів країни. Міг стати блискучим перекладачем або істориком, але вибрав шлях солдата[1].

Військовий шлях[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка у приміщенні ХНУ імені В. Н. Каразіна

Влітку 2014 року ще встиг скласти іспити на військовій кафедрі й отримати подання на звання молодшого лейтенанта. Погони отримати не встиг — став добровольцем, пройшов військові навчання. А далі — на фронт. З кінця вересня перебував у донецькому аеропорту разом з побратимами від Добровольчого українського корпусу «Правого сектора».

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

Загинув 3 жовтня 2014 року під час оборони Донецького аеропорту. Рятуючи травмованого побратима, отримав смертельне поранення осколком танкового снаряду, тоді ж поліг Сергій Андрєєв[2].

Похований у Києві на Берковецькому кладовищі.

Родина[ред. | ред. код]

Батько, Сергій Олександрович Горбенко, став лікарем Євромайдану у Києві з початку перших кривавих сутичок.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 серпня 2021, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[3]
  • Орден «За мужність» III ст. (12 березня 2021, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу[4]
  • Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)
  • Відзнака «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно, Наказ № 80/17 командира ДУК ПС)[5]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • На честь Горбенко Святослава встановлена меморіальна дошка в Полтаві[6].
  • В Інституті філології ім'ям студента Святослава Горбенка названо аудиторію.
  • Його ім'я викарбуване на меморіальній дошці студентам та вихованцям Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, які загинули у зоні АТО. Дошка була встановлена 27 січня 2017 року у приміщенні головномго корпусу університету[7].
  • 3 жовтня 2019 року на території Інституту філології була посаджена сакура в пам'ять про Святослава[8].
  • 10 вересня 2020 року рішенням Вишгородської міської ради № 67/3 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Вишгород» (посмертно)[9].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Небесна Гвардія. Сайт допомоги сім'ям загиблих учасників АТО. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017. 
  2. ↑ Полтавська обласна рада. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017. 
  3. ↑ Указ Президента України від 28 серпня 2021 року № 449/2021 «Про присвоєння С.Горбенку звання Герой України»
  4. ↑ Указ Президента України від 12 березня 2021 року № 97/2021 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. ↑ Нашого Святка-Святослава Горбенка (Друга «Скельда») посмертно занесено до лав Добровольчого Українського Корпусу (ДУК ПС)
  6. ↑ Полтава. info. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017. 
  7. ↑ Відкриття меморіальної дошки студентам та вихованцям університету — героям АТО. Karazin University. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021. 
  8. ↑ Новини: Святослав Горбенко: завдяки таким героям живе наша нація. univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 5 жовтня 2019. Процитовано 8 лютого 2020. 
  9. ↑ Вручено посвідчення «Почесний громадянин Вишгорода» родинам загиблих в АТО. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021. 
Попередник: Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка»
№ 219
28 серпня 2021 		Наступник:
Сидоренко Євген Анатолійович Гурняк Віктор Петрович
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горбенко_Святослав_Сергійович&oldid=41025441