Григорій III (неаполітанський дука)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій III
італ. Gregorio III Napoli
Народився9 століття
Померберезень 870
Неаполь, Неаполітанське герцогство, Східна Римська імперія
Знання мовгрецька і латина
Титулгерцог
ПосадаDuke of Naplesd
БатькоСергій I[1]
МатиDrosud
Брати, сестриCaesar of Naplesd, Athanasius Id і Stephanos of Sorrentod
ДітиСергій II і Афанасій[1]

Григорій III (†березень 870) — неаполітанський дука (864870), син дуки Сергія I та його дружини Друзи.

У 850 Сергій успішно перетворив владу дуки в Неаполі на спадкову, призначивши свого старшого сина Григорія співправителем. Григорій III був освіченою людиною, багато читав, вільно володів грецькою та латинською мовами.

Його молодші брати відігравали значну роль у житті дукату: Цезар був адміралом, Афанасій — єпископом Неаполя, Стефан — єпископом Сорренто, а пізніше і Неаполя.

У 859 за наказом батька Григорій і Цезар очолили об'єднане військо Неаполя, Салерно та Амальфі, повівши його на Капую, де її правитель Ландо I лежав паралізований. Проте, його син Ландо II зумів перемогти супротивника, який переважав його військо чисельно. Цезар разом з 800 воїнами був захоплений у полон капуанцями.

Сергій перед смертю наказав своєму синові Сергієві II прислухатись до порад дядька єпископа Стефана, що був довіреною особою імператора Священної Римської імперії Людовика II та папським легатом. У 867 Григорій визнав сюзеренітет Візантії та почав карбувати монети з профілем візантійського імператора.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
Королівські титули
Попередник:
Сергій I
неаполітанський дука
864870
Наступник:
Сергій II