Григошин Яків Пахомович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григошин Яків Пахомович
Григошин Яков Пахомович
Народився 3 листопада 1888(1888-11-03)
Armiyovod, Пензенська область
Помер 24 квітня 1939(1939-04-24) (50 років)
Саранськ
Національність Ерзя
Діяльність поет, письменник

Григошин Яків Пахомович (03.11.1888 — 24.04.1939) — ерзянський поет, один з основоположників новітньої ерзянської поезії.

Народився в ерзянській селянській сім'ї. Закінчив вчительську семінарію, Саратовський університет. Працював сільським вчителем, а за сумісництвом — літературним співробітником газети "Якстере сокиця", пізніше — заступником уповноваженого зі справ мистецтв Ради народних комісарів Мордовської АРСР. Перші вірші російською та ерзянською мовою опублікував у 1920-х роках. У 1930-х у Москві та Саранську вийшли 4 поетичних збірника. До історії ерзянської літератури увійшов як поет, який заклав основи сучасного ерзянського віршування. Написав лібрето історичної опери "Кузьма Алексеев". У 1934 р. видав збірник дитячих оповідань "Толнэ" (ерз. "Вогник"). У 1938 р. був ув'язнений за брехливим доносом. Помер у тюрмі.

Джерела[ред. | ред. код]