Очікує на перевірку

Гриф (музика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конструкція гітари
Акустична гітара

I гриф II корпус
III голова грифа IV накладка на гриф
1. кілки | 2. поріжок | 3. лади | 4. основа грифа і ґудзик
5. нижня дека | 6. резонаторний отвір з розеткою
7. струни | 8. обичайка | 9. гнізда
10. струнотримач | 11. верхня дека
Анкерний стрижень
Мензура

Електрогітара
Звукознімачі: сингл, гамбакер
тремоло, сустейн
Інше
Каподастр | Медіатор
Логотип Вікісховища Файли на вікісховищі

Гриф (нім. Griff — «рукоятка») — елемент деяких музичних інструментів (щипкових, смичкових і родини ручних гармонік).

  1. У струнних інструментів — довга вузька частина, вздовж якої натягнуті струни[1]. В традиційній українській музиці гриф має назву — ручка (див. опис Миколи Лисенка кобзи Остапа Вересая).
Бандура складаєть ся з недуже довгого, але широкого грифа, званого ручка.[2]
  1. У баяна, гармоніки, акордеона — деталь корпусу, до якої прикріплена клавіатура правої руки. У духових музичних інструментів — вузол вентильного механізму. В електромузичних інструментів — контактна планка, на яку виконавець натискає під час гри[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гриф // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Боян. Народні музичні струменти на Вкраїнї // Зоря : часопис. — Львів : Наукове Товариство ім. Шевченка, 1894. — № 1. — С. 17-19.
  3. Український тлумачний словник