Грогуль Андрій Олександрович
| Грогуль Андрій Олександрович | ||
|---|---|---|
 Сержант | ||
| Загальна інформація | ||
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Гро́гуль Андрі́й Олекса́ндрович — солдат Збройних сил України, 72-а бригада, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
З травня до середини липня 2014-го керував бригадою зв'язку. Побував в багатьох гарячих точках на Донбасі, був на «Должанському» й «Ізварино». Брав участь в боях за Ізварине. 14 липня у складі групи з 150 осіб, артилеристів і добровольців знаходився під Краснодоном під постійними обстрілами. При зміні місця перебування 4 зв'язківці завантажили радіоапаратуру, набої й поїхали на «ГАЗ-66», автомобіль підірвався на фугасній міні терористів, водій загинув одразу. Андрій з товаришами вистрибнули з палаючого автомобіля на ходу.
Під час бою важко поранено 5 бійців, командир наказав швидко відправити їх до найближчої лікарні — в російському Гуково. Бійців прооперували, 24 липня доставили літаком у Київ.
Виздоровлювати йому допомагали мама, дружина та 12-річна донька Олександра.
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015).
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 26 лютого 2015 року року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Залишені в живих. Троє солдатів, які пройшли пекло «Південного котла» [Архівовано 5 серпня 2015 у Wayback Machine.]