Губерт-Ервін Маєрдресс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Губерт-Ервін Маєрдресс
нім. Hubert-Erwin Meierdress
Народився 11 грудня 1916(1916-12-11)
Везель, Німеччина
Помер 4 січня 1945(1945-01-04) (28 років)
Будапешт, Угорське королівство
Поховання Віденський центральний цвинтар
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Роки активності з 1938
Військове звання Штурмбанфюрер
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Почесний кут старих бійців
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»
Йольський свічник СС
Йольський свічник СС
Спортивний знак СА
Спортивний знак СА
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Дем'янський щит
Дем'янський щит

Губерт-Ервін Маєрдресс (нім. Hubert-Erwin Meierdress; 11 грудня 1916 — 4 січня 1945) — німецький офіцер, штурмбанфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листя.

Біографія[ред. | ред. код]

15 лютого 1933 року втупив в Гітлер'югенд, 4 квітня 1934 року — в НСДАП (квиток № 3 601 911), 1 серпня 1934 року — в СС (посвідчення № 265 243) і був зарахований в лейбштандарт. З 1 травня 1939 року — командир взводу 13-ї роти (піхотних гармат) штандарту СС «Фюрер». З 12 червня 1939 року — командир взводу артилерійського полку частин посилення СС. Учасник Польської кампанії. З 20 жовтня 1939 року служив в 1-му дивізіоні артилерійського полку СС дивізії СС «Мертва голова». Учасник Французької кампанії і Німецько-радянської війни, командир батареї штурмових гармат StuG 3 свого полку. Відзначився у боях у Дем'янському котлі, де 18 лютого 1942 року був важко поранений і 21 лютого евакуйований з котла. 1 квітня 1942 року переведений до навчального запасного артилерійського полку СС, а після закінчення курсів в 2-му танковому училищі у Вюнсдорфі. З 14 листопада 1942 року — командир 1-го батальйону 3-го танкового полку СС своєї дивізії. Учасник боїв під Харковом і Курськом. 20 вересня 1943 року направлений до навчального запасного танкового полку СС, проте вже в січні 1944 року повернувся до своєї дивізії. Загинув у бою.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • MOONEY, PETER, Waffen-SS Knights and their Battles, Schiffer Pub Ltd, 2008.
  • MOONEY, PETER, Waffen-SS Knights and their Battles, Schiffer Publishing, Ltd., 2012.
  • SCHERZER, VEIT & FARWICK, WERNER, Die Ritterkreuzträger der Sturmartillerie 1939—1945, Verlag Veit Scherzer, 2012.
  • SCHNEIDER, J.W., Their Honor Was Loyalty!, Bender (R.James) Publishing, 1993.
  • Ullrich K., Wie ein Fels im Meer: 3.SS-Panzerdivision «Totenkopf» Im Bild Band 2, Nation Europa, Coburg, 1999