Губерт Гесснер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Губерт Гесснер
нім. Hubert Gessner
Ім'я при народженні нім. Hubert Johann Gessner
Народився 20 жовтня 1871(1871-10-20)[4][2][3]
Валашке-Клобоуке[3][5]
Помер 29 січня 1943(1943-01-29)[1][2][3] (71 рік)
Відень, Третій Рейх[5]
Поховання Нойштіфтський цвинтарd
Країна  Австрія
Діяльність архітектор
Alma mater Віденська академія мистецтв[5]
Знання мов німецька[6]

Губерт Йоганн Ґесснер (нім. Hubert Johann Gessner; 20 жовтня 1871, Валашске-Клобоукі, Моравія (нині Злінський край, Чехія) — 24 квітня 1943, Відень) — відомий австрійський архітектор.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1885—1889 навчався в німецькій промисловій школі в Брно. Потім продовжив навчання під керівництвом Отто Вагнера у Віденській академії образотворчих мистецтв (1894—1898). Після закінчення навчання в академії, у 1898—1899 роках, працював у майстерні вчителя.

Після 1918 року Губерт Гесснер став одним із провідних архітекторів Відня. За його проектами зведено десятки громадських, промислових і житлових будівель у різних містах Австрії, Чехії, сучасної України.

Спроектовані ним будівлі й донині прикрашають міста Австрії (Відень, Ґрац, Лінц, Швехат, Леобен, Медлінг, Нойнкірхен, Глогніц та ін.), Чехії (Брно, Кромержиж, Валашске-Клобоукі, Новий Їчин, Опава) і Чернівці в Україні.

Г. Гесснер — автор проекту Дирекції ощадних кас в Чернівцях (1900), де тепер розміщений Чернівецький обласний художній музей. Ошатна споруда стала яскравим втіленням ідей віденської сецесії. Розробка цього проекту принесла архітектору справжнє визнання у професійних колах.

Архів Г. Гесснера, який зберігала дочка архітектора Маргарет Слупетцкі (Margaret Slupetzky), на даний час зберігається у графічній колекції музею Альбертіна у Відні.

Проекти Г. Гесснера[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]