Гуменюк Віктор Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуменюк Віктор Олександрович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження16 січня 1990(1990-01-16)
Тетіїв
Смерть7 квітня 2015(2015-04-07) (25 років)
Опитне
Військова служба
Роки служби2008-2013; 2014-2015
ПриналежністьУкраїна Україна
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ві́ктор Олекса́ндрович Гуменю́к (нар. 16 січня 1990(19900116) — 7 квітня 2015) — старший солдат, Збройні сили України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 16 січня 1990 року в місті Тетіїв Київської області. У 2007 році закінчив загальноосвітню школу №4 міста Тетіїв (нині – Тетіївський навчально-виховний комплекс «Гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»), у 2008 році – професійно-технічне училище №8 міста Тетіїв (нині – Тетіївське професійно-технічне училище) за спеціальностями «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» та «бухгалтер».

У 2008-2013 роках проходив військову службу за контрактом у 93-му окремому лінійно-вузловому полку зв’язку Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1735, місто Житомир; у 2013 році полк розформовано).

15 травня 2014 року Тетіївським районним військовим комісаріатом Київської області мобілізований до лав Збройних Сил України.

Служив стрільцем 11-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь» (з листопада 2014 року – 11-го окремого мотопіхотного батальйону).

7 квітня 2015-го загинув під час артилерійського обстрілу російськими збройними формуваннями селища Опитне — на лінії розмежування з окупованою терористами територією.

Похований у Тетієві.

Залишились дружина та двоє дітей.

Нагороди

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (04.06.2015, посмертно).

Джерела

[ред. | ред. код]