Гумецька Лукія Лукіянівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гумецька Лукія Лукіянівна
Гумецька Лукія Лукіянівна.jpg
Народилася 18 січня 1901(1901-01-18)
Лівча
Померла 24 січня 1988(1988-01-24) (87 років)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Республіка
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність лінгвістка, лексикограф
Alma mater Філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Сфера інтересів діахронічне мовознавство
Заклад Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України
Науковий ступінь доктор філологічних наук

Лукі́я Лукія́нівна Гуме́цька (18 січня 1901(19010118) — 24 січня 1988) — український мовознавець-славіст. Доктор філологічних наук (1957). Професор (1962).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 18 січня 1901 року в селі Лівча, нині Любачівський повіт, Польська Республіка.

1928 року закінчила Інститут французької мови та літератури в місті Тур (Франція). 1929 року закінчила Львівський університет.

У 1931—1944 роках перебувала на педагогічній роботі. У 1945—1965 роках працювала в системі АН УРСР — спочатку у Львівському відділі Інституту мовознавства, від 1951 року — в Інституті суспільних наук (Львів), де у 1956—1971 роках завідувала відділом мовознавства. У 1946—1950 роках викладала польську мову у Львівському університеті.

1957 року захистила докторську дисертацію «Нарис словотворчої системи української актової мови XIV—XV століть».

Померла у Львові.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Дослідник польської та української мови. Автор понад 100 наукових праць з лексикології, лексикографії та історії української мови. Автор підручника польської мови для середньої школи. Редактор багатотомного видання «Дослідження і матеріали з української мови».

Учасник вітчизняних і міжнародних славістичних конгресів (Краків, 1964), з'їздів славістів — четветого (Москва, 1958), п'ятого (Софія, 1963), шостого (Прага,1968).

Створила перший в Україні осередок істориків-лексикографів львівської ономастичної школи.

Праці[ред. | ред. код]

  • «Нариси з історії української мови»,
  • «Польсько-український словник» (співавтор і редактор),
  • Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин, У. Я. Єдлінська, В. Л. Карпова, І. М. Керницький, Л. М. Полюга, Р. Й. Керста, М. Л. Худаш. — К.: Наукова думка, 1977—1978. — Т. 1 — 2.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]