Густаво Десотті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Густаво Десотті
Gustavo Abel Dezotti.jpg
Особові дані
Повне ім'я Густаво Абель Десотті
Народження 14 лютого 1964(1964-02-14) (55 років)
  Монте-Буей, Аргентина
Зріст 180 см
Вага 77 кг
Громадянство Flag of Argentina.svg Аргентина
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1982–1988 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз» 195 (37)
1988–1989 Італія «Лаціо» 29 (3)
1989–1994 Італія «Кремонезе» 154 (51)
1994–1996 Мексика «Леон» 54 (17)
1996–1997 Мексика «Атлас» 22 (1)
1997 Аргентина «Кільмес» 0 (0)
1998 Уругвай «Дефенсор Спортінг» 9 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1989–1990 Аргентина Аргентина 7 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Густаво Десотті (ісп. Gustavo Dezotti, нар. 14 лютого 1964, Монте-Буей) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника. Виступав, зокрема, за клуб «Ньюеллс Олд Бойз», у склажі якого ставав чемпіоном Аргентини, а також національну збірну Аргентини.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1982 року виступами за команду клубу «Ньюеллс Олд Бойз», в якій провів шість сезонів, взявши участь у 195 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Ньюеллс Олд Бойз», був основним гравцем атакувальної ланки команди, допоміг їй 1988 року здобути титул чемпіона Аргентини.

1988 року перебрався до Італії, де спочатку приєднався до «Лаціо», а за рік перейшов до «Кремонезе», в якому відіграв п'ять сезонів.

З 1994 року грав у Мексиці, де провів по одному сезону за «Леон» та «Атлас».

Завершив професійну ігрову кар'єру в угругвайському «Дефенсор Спортінг», за який виступав 1998 року.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1989 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. А вже наступного року був включений до заявки аргентинців на фінальну частину тогорічного чемпіонату світу. На мундіалі, що проходив в Італії, дебютував лише у третій, заключній, грі групового етапу проти збірної Румунії, вийшовши на заміну на 60-й хвилині. Наступного разу вийшов на поле наприкінці чвертьфінального двобою збірної Югославії. Тож поява Десотті у стартовому складі на фінальну гру турніру проти збірної ФРН була пов'язана насамперед з кадровими проблемами збірної Аргентини, яка не могла розраховувати у фіналі відразу на чотирьох гравців, які пропускали матч через дискваліфікацію.

У фінальній грі ЧС-1990, в якій аргентинці зробили ставку на захист власних воріт, нападник Десотті відзначився насамперед вилученням на 87-й хвилині, фактично позбавивши свою команду, яка на той момент вже грала у меншості та програвала 0:1, шансів на зрівняння рахунку. Десотті, який отримав першу свою жовту картку у грі вже на 5-й хвилині, бурхливо відреагував на поведінку німецького гравця Юргена Колера, який на думку аргентинця затягував час, не повертаючи м'яч, — реакцією став борцівський прийом від аргентинця та друга жовта картка для нього від арбітра. Матч так і завершився поразкою аргентинців, що мали задовільнитися «сріблом» світової першості, та став для Десотті останнім, проведеним у футболці збірної. Загалом в активі футболіста було лише 7 ігор за збірну.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Ньюеллс Олд Бойз»: 1987–88

Посилання[ред. | ред. код]