Гідрослюди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гідрослюда вермікуліт.

Гідрослюди (рос.гидрослюды, англ. hydromicas, нім. Hydroglimmer m) — група мінералів класу силікатів, за структурою і складом належать до слюд; гідратизований алюмосилікат шаруватої будови.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Твердість 2,5-3,0. Втрата молекулярної води відбувається при 20-350 °C. У порівнянні зі слюдою гідроксильна вода гідрослюди видаляється при нижчих т-рах (500—600 °C).

Гідрослюди поширені в ґрунтах, корах вивітрювання, в осадових породах, низькотемперних гідротермальних утвореннях.

Утворюється в корі вивітрювання та на останній стадії гідротермального процесу. Використовуються в керамічному і ливарному виробництві для очищення і пом'якшення води.

Відмінність від слюд полягає в дефіциті лугів і більш високому вмісті води, як молекулярної, так і в формі оксонієвого катіону Н3О+. Переважні розміри частинок близько 1 мкм.

За ступенем зв'язку з водою та своїми властивостями займає проміжне місце між каолінітом та монтморилонітом.

Різновиди[ред. | ред. код]

Виділяють:

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]