Ілліт
Зовнішній вигляд
| Ілліт | |
|---|---|
| Абревіатура | Ilt[1] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Колір риси | білий |
| | |

Ілліт, іліт (рос. иллит; англ. illite; нім. Illit) — назва групи мінералів-слюд, водних алюмосилікатів калію. Тонкодисперсні відміни гідромусковіту.
Ілліт вперше був описаний у 1937 році в сланцях Maquoketa в окрузі Калхун, штат Іллінойс, США. Назва походить від його типового розташування в штаті Іллінойс.
Хімічна формула: (KH3O)(AlMgFe)2 (AlSi)4O10 [(OH)2, H2O]. Сингонія моноклінна. Колір білий. Густина 2,642-2,688. Блиск скляний. Напівпрозорий.
Ілліти — важливі породотвірні мінерали багатьох осадових глинистих порід. Найбільш розповсюджені мінерали глинистих сланців та аргілітів. Утворюються в морських умовах, присутні у ґрунті та в зонах гідротермальних змін як аутигенні мінерали.
Розрізняють:
- ілліт кальціїстий (мінерал, перехідний до монтморилоніту — (Ca, Na)<1Al2[(OH)2AlSi3O10]);
- ілліт натріїстий (гідропарагоніт);
- ілліт хромистий (відміна іліту, яка містить до 12 % Cr2O3).
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ілліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ілліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- http://webmineral.com/data/Illite.shtml [Архівовано 27 липня 2009 у Wayback Machine.]
- http://www.mindat.org/min-2011.html [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]