Перейти до вмісту

Ілліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ілліт
АбревіатураIlt[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Колір рисибілий Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Ілліт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Структура ілітової слюди — USGS

Ілліт, іліт (рос. иллит; англ. illite; нім. Illit) — назва групи мінералів-слюд, водних алюмосилікатів калію. Тонкодисперсні відміни гідромусковіту.

Історія та етимологія

[ред. | ред. код]

Ілліт вперше був описаний у 1937 році в сланцях Maquoketa в окрузі Калхун, штат Іллінойс, США. Назва походить від його типового розташування в штаті Іллінойс.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула: (KH3O)(AlMgFe)2 (AlSi)4O10 [(OH)2, H2O]. Сингонія моноклінна. Колір білий. Густина 2,642-2,688. Блиск скляний. Напівпрозорий.

Ілліти — важливі породотвірні мінерали багатьох осадових глинистих порід. Найбільш розповсюджені мінерали глинистих сланців та аргілітів. Утворюються в морських умовах, присутні у ґрунті та в зонах гідротермальних змін як аутигенні мінерали.

Різновиди

[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • ілліт кальціїстий (мінерал, перехідний до монтморилоніту — (Ca, Na)<1Al2[(OH)2AlSi3O10]);
  • ілліт натріїстий (гідропарагоніт);
  • ілліт хромистий (відміна іліту, яка містить до 12 % Cr2O3).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ілліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Ілліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

[ред. | ред. код]