Гіпеаструм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гіпеаструм
Hippeastrum reginae
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Амарилісові (Amaryllidaceae)
Рід: Гіпеаструм (Hippeastrum)
(L.) Herb.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Hippeastrum
EOL logo.svg EOL: 29132
IPNI: 331211-2
ITIS logo.svg ITIS: 500324
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4695

Гіпеаструм (Hippeástrum) — рід рослин родини Амарилісові (Amaryllidaceae). Рід включає близько 90 видів[1].

Назва роду походить від дав.-гр. ἱππεύς — вершник і ἄστρον — зірка. Нерідко гіпеаструм помилково називають амарилісом. Амариліс в дикому вигляді росте в Південній Африці і представлений всього одним видом — Амариліс прекрасний (Amaryllis belladonna). Роди амариліс та гіпеаструм об'єднує лише родина.

Ботанічний опис[ред. | ред. код]

Представники роду гіпеаструм є багаторічними цибулинними рослинами. За своєю будовою цибулина гіпеаструма відноситься до тунікатних, тобто складається з короткого, потовщеного стебла і зімкнутих замкнутих лусок. Цибулина округла або округло-конічна, іноді здавлена з боків дочірніми цибулинами. Розмір цибулини коливається залежно від виду від 5 до 10 см в діаметрі. У верхній частині цибулина звужується і переходить в шийку 2,5-3 см довжини. Основа цибулини — денце округле або овальне, плоске, вкрите бурою відмерлої тканиною, з пучком шнуровідних коренів. У молодих цибулин денце ледь помітне, але у старих цибулин воно видається на 1,5-2 см. Внаслідок руйнування нижніх лусок денце оголюється і збільшується його довжина. Одночасно з нижньої сторони денця відбувається злущування мертвих тканин, тому денце іноді не досягає надмірної довжини, за винятком великих цибулин, у яких передчасно зруйновані луски.

Коренева система складається з придаткових коренів, які формуються по краю денця кільцем, нижче місця прикріплення цибулинних лусок, залишаючи центральну частину денця вільною. Коріння численні, м'ясисті, слабо розгалужені, діаметром 0,5-0,6 см, довжиною до 35 см. Старі корені поступово відмирають, і кільце коренів пересувається вище по стеблу. Денце є основою вкороченого конусоподібного стебла, до якого прикріплюються м'ясисті луски цибулини. Зовнішні луски зазвичай мертві, сухі, легко злущуються. Під ними розташовані соковиті замкнуті луски, що чергуються з незамкненими, в основі яких знаходяться суцвіття.

Література[ред. | ред. код]

  • Воронцов В. В., Васюкова Т. В. Луковичные цветы. — М. : Фитон+, 2003. — С. 65. — ISBN 5-93457-043-09.
  • Давыдова Р. А., Козлова А. Г. Красивоцветущие луковичные растения в комнатном озеленении. — Ашхабад : Ылым, 1976.
  • Белявская Е. К. Луковичные и клубневые растения. — М. : ТД «Издательство Мир книги», 2006. — С. 130.
  • Сааков С. Г. Оранжерейные и комнатные растения и уход за ними. — Л. : Наука, 1985. — С. 112—117.
  • Гиппеаструм и амариллис. — Цветоводство, 1976. — № 1. — С. 21.
  • Школьная З. П. Сортоизучение гиппеаструма гибридного. — Цветоводство, 1982. — № 5. — С. 12.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]