Давидюк Тарас Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Давидюк.
Тарас Давидюк
Тарас Дмитрович Давидюк
Загальна інформація
Народження 28 серпня 1986(1986-08-28)
Рівне, Українська РСР, СРСР
Смерть 3 листопада 2023(2023-11-03) (37 років)
Роботине, Пологівський район, Запорізька область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Національний університет «Острозька академія»
Псевдо Старий
Військова служба
Роки служби 2014—2019, 2022—2023
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування 14-й окремий полк
Війни / битви Російсько-українська війна

Тарас Дмитрович Давидюк[1] (позивний «Старий»; 28 серпня 1986, м. Рівне — 3 листопада 2023, біля с. Роботине, Запорізька область, Україна) — український пластун, журналіст, громадський діяч, педагог, військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Тарас Давидюк народився 28 серпня 1986 року в Рівному. Закінчив Острозьку академію за спеціальністю «політолог».

Працював учителем історії та журналістом. Засновник та головний редактор місцевого незалежного новинного вебсайту «Горинь.інфо».

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Від 2002 — у громадському русі. Член організації «Молодий Рух». Протягом 2005—2012 років був головою обласної організації і членом центрального проводу Молодіжного націоналістичного конгресу; головою рівненської обласної організації «Активна молодь».

2005 року приєднався до місцевого осередку Пласту (2012 повернувся). Пройшов вишкіл юнацьких впорядників; упорядник гуртка «Чорні ступні», зв'язковий 33-го юнацького пластового куреня імені Уласа Самчука, виховник та інструктор багатьох пластових таборів. Виховну працю поєднував з обов'язками осередкового старшого пластунства в місті.

Учасник Революції гідності. Був добровольцем у 14-й та 15-й сотнях Самооборони Майдану.

У 2015 році Всеукраїнське обʼєднання "Свобода" висунуло Давидюка своїм кандидатом у Рівненську міську раду 7-го скликання по мажоритарному окрузі (не обраний).

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

2014 року брав участь у добровольчому батальйоні «Гарпун», був добровольцем у 15-й МНК-частині[2]. Згодом служив в одному з окремих розвідувальних батальйонів ЗСУ. 2019 року демобілізувався.

З початком повномасштабного російського вторгнення знову на фронті. У вересні заручився з своєю коханою Тетяною. І відбув назад на службу. Служив у 14-му окремому полку ЗСУ

Загинув 3 листопада 2023 року поблизу села Роботине Запорізької області під час підтримки контрнаступу.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У місті Рівне вулицю Набережна планують перейменувати на вулицю Тараса Давидюка.[3][4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ На Рівненщині відзначають День Державного Прапора України. Рівненська обласна рада. 21 серпня 2021.
  2. ↑ "Наші серця розбиті". На війні з Росією загинув відомий журналіст. РБК-Украина (укр.). Процитовано 6 листопада 2023.
  3. ↑ Вулиця імені Тараса Давидюка: комісія підтримала перейменування однієї з вулиць Рівного. Горинь інфо (укр.). Процитовано 28 грудня 2023.
  4. ↑ Вулицю Набережну у Рівному пропонують перейменувати на честь Тараса Давидюка.

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Давидюк_Тарас_Дмитрович&oldid=41497857