Національний університет «Острозька академія»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°19′42″ пн. ш. 26°30′46″ сх. д. / 50.32833° пн. ш. 26.51278° сх. д. / 50.32833; 26.51278

Національний університет «Острозька академія»
НаУОА
Gerbuosa.jpg
Оригінальна назва Національний університет «Острозька академія»
Заснований 1576, відновлено у 1994
Акредитація IV рівня
Ректор Пасічник Ігор Демидович[1][2]
Тип Національний, автономний, дослідницький
Розташування Україна Україна, Острог
Адреса 35800, Рівненська область, м. Острог, вул. Семінарська, 2
Сайт oa.edu.ua
Ostroh Academy.jpg
Центральний корпус НаУОА

Національний університет «Острозька академія» — національний, автономний, дослідницький університет України, який знаходиться в м. Острог.

Зміст

Історія Острозької академії[ред.ред. код]

Василь-Костянтин Острозький

Острозька слов'яно-греко-латинська школа (академія) — найстаріша українська науково-освітня установа[3]. Заснована у 1576 році князем Костянтином-Василем Острозьким у своєму родовому місті Острозі. Велику суму коштів на розбудову академії надала його племінниця — княжна Гальшка Острозька (6000 коп.). 7 лютого 1577 р. — перша згадка про школу в передмові до книги Петра Скарги «Про єдність костьолу Божего».[3] В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів'я, медицини. Студенти Острозької академії опановували п'ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Першим ректором школи був письменник Г. Смотрицький, викладачами — видатні тогочасні українські та зарубіжні педагоги-вчені, такі як Дем'ян Наливайко, Христофор Філалет, Василь Суразький, Іван Лятос, Кирило Лукаріс, Клірик Острозький та педагоги із Краківського та Падуанського університетів. О. Ш. мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію шкільництва в Україні: за її зразком діяли пізніші братські школи у Львові, Луцьку, Володимирі (нині Володимир-Волинський). Вихованцями школи були: відомий учений і письменник М. Смотрицький, гетьман П. Сагайдачний, архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький та ін. видатні церковні і культурні діячі. Із заснуванням 1624 р. в Острозі єзуїтської колегії О. Ш. занепала і 1636 р. припинила своє існування.[3]

Сьогодення Острозької академії[ред.ред. код]

Пам'ятник Острозькій академії
«Апостол» поч. 17 ст. Переписаний з «Апостола» Івана Федоровича 1574 року. Музей Острозької академії. 2007 рік.
Проект нового корпусу Острозької академії.
Будівництво нового корпусу Острозької академії

За наказом президента України від 12 квітня 1994 року розпочалося відродження Острозької академії, а за наказом від 30 жовтня 2000 року університету «Острозька академія» було надано статус національного. Університет має взірцеву репутацію як в Україні, так і за її межами — діяльність Острозької академії в 1999 році було відзначено XXVII Міжнародним призом «За якість», що вручався в Парижі. 22 червня 2007 року на базі Острозької академії за участю Президента України було відкрито віртуальну наукову бібліотеку.

У 2009 році Кабінет міністрів України надав Острозькій академії статус самоврядного дослідницького ВНЗ. Указом Президента України від 19 серпня 2009 року ректорові Національного університету «Острозька академія» професору Пасічнику Ігорю Демидовичу присвоєно звання Героя України за визначні особисті заслуги перед Україною у збереженні та примноженні національної освітянської спадщини.

21 жовтня 2010 року Острозька академія була прийнята асоційованим членом Європейської асоціації університетів, а 7 грудня 2014 року НаУОА став співзасновником Східноєвропейської мережі університетів.

Університет постійно відвідують видатні діячі сучасності, зокрема візити до Острозької академії здійснили Президенти України Віктор Ющенко, Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Петро Порошенко, Прем'єр-Міністр України Арсеній Яценюк, посол Польщі в Україні Яцек Ключковський, посол Канади в Україні Роман Ващук, письменники та поети — Сергій Жадан, Любко Дереш, брати Капранови, Андрій Любка, літературне угруповання Бу-Ба-Бу.

Острозька академія в медіа[ред.ред. код]

Діяльність студентів та працівників Острозької академії активно висвітлюється в засобах масової інформації.[4] Щомісячно новини Острозької академії друкують найбільші видання України та Рівненщини. Окрім того, починаючи з 2010 року регулярно виходять в світ телепрограми з циклу «Віват академія».[5]

Факультети[ред.ред. код]

Гуманітарний факультет[ред.ред. код]

Спеціальності:

  • культурологія
  • українська філологія
  • літературна творчість
  • релігієзнавство
  • богослів'я (магістеріум)
  • журналістика

Факультет романо-германських мов[ред.ред. код]

Інститут права ім. Іоанникія Малиновського[ред.ред. код]

Спеціальності:

  • правознавство

Економічний факультет[ред.ред. код]

Спеціальності:

  • фінанси
  • економічна кібернетика
  • облік і аудит

Факультет політико-інформаційного менеджменту[ред.ред. код]

Спеціальності:

  • документознавство та інформаційна діяльність
  • політологія
  • психологія

Факультет міжнародних відносин[ред.ред. код]

Спеціальності:

  • історія
  • країнознавство
  • міжнародні відносини

Інститути[ред.ред. код]

У музеї Академії
Конференц-зал Остозької академії.

Інститут довузівського, заочного та дистанційного навчання[ред.ред. код]

Напрями діяльності Інституту[ред.ред. код]

  • заочна та дистанційна підготовка фахівців
  • підготовка абітурієнтів до вступу у ВНЗ[6]

Інститут дослідження української діаспори[ред.ред. код]

Метою діяльності Інституту є вивчення життя, діяльності, творчого й наукового доробку українців, які проживають поза межами рідного краю, а також розширення й поглиблення наукових та культурних зв'язків із українською громадськістю поза межами України.[7]

Напрями діяльності Інституту[ред.ред. код]

  • опрацювання наукових проблем, пов'язаних із вивченням різних аспектів життя української діаспори, видання наукових збірників, монографічних та довідникових видань;
  • розробка навчальних програм і університетських лекційних курсів, пов'язаних з різними аспектами життя та діяльності діаспори;
  • опрацювання навчальних посібників для середньої та вищої школи;
  • організація наукових конференцій та семінарів з проблем дослідження української діаспори;
  • сприяння у запрошенні вчених з діаспори для викладання в Національному університеті «Острозька академія»;
  • співпраця з українськими науковими установами та університетами у вивченні проблем, пов'язаних із життям та діяльністю закордонного українства;

формування наукової бібліотеки й архіву.

Інститут практичної психології та психотерапії[ред.ред. код]

Інститут практичної психології та психотерапії є структурним підрозділом Національного університету “Острозька академія”.   Розпочав свою діяльність у 2015 році. Створений з метою підготовки психологів,  як практиків що вміють здійснювати допомогу у вирішенні психологічних проблем. Особлива увага приділяється навчанню і підвищенню кваліфікації спеціалістів, які проводять психосоціальну реабілітацію осіб, які пережили кризову ситуацію.

Наукові та громадські контакти[ред.ред. код]

Інститутом встановлено наукові контакти з Українським Історичним Товариством, Українським Музеєм-Архівом в м. Клівленді, Світовою Науковою Радою при Світовому Конгресі Українців, з Канадським Інститутом Українських Студій, Українською Вільною Академією Наук у США та в Канаді, Науковим Товариством ім. Шевченка в Європі, Канаді та США, Українознавчою програмою Ілінойського Державного університету в Урбана-Шампейн (США), Конгресом українських організацій в Австралії, Українським вільним університетом в Мюнхені, Католицьким університетом Люблінським (КУЛ) ім. Яна Павла ІІ, Житомирським апеляційним адміністративним судом, й іншими науковими та громадськими інституціями.

Видання[ред.ред. код]

Інститут видає «Наукові записки» (Серія «Історія») з матеріалами міжнародних конференцій «Українська діаспора: проблеми дослідження», які відбуваються що два роки. Спільно з українськими науковими установами діаспори видано праці відомих українських дослідників Любомира Винара, Теодора Мацькова, Олександра Оглоблина та ін., «Спогади» Олександра Домбровського, репринтне видання праці Симона Наріжного «Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами» (спільно з УІТ та НТШ у Львові). Видано низку збірників джерельних матеріалів до історії українських наукових інституцій діаспори: «Матеріали до історії Українського історичного товариства», «Українсько-Американська Асоціяція Університетських Професорів. Статті і матеріяли», «Матеріяли до історії Світової Наукової Ради при Світовому Конґресі Українців».

Готуються до друку спогади відомого історика Наталії Полонської-Василенко, відомого українського книгознавця Лева Биковського, збірка праць Олександра Оглоблина з української історіографії та ін. Інститут сприяє діяльності редакційного бюро міжнародного історичного журналу «Український історик», що діє при університеті.

  • Інститут права та правосуддя ім. І. Малиновського[8]
  • Інститут соціальних досліджень[9]

Відділ міжнародного співробітництва[10][ред.ред. код]

До основних завдань Відділу міжнародного співробітництва Національного університету «Острозька академія» належать:

  • забезпечення структурних підрозділів Університету інформаційними матеріалами стосовно умов участі у міжнародних проектах, програмах тощо;
  • встановлення та підтримання зв'язків з іноземними освітніми та науковими установами, видатними політичними і науковими діячами, відомими вченими, професорами, лекторами та іншими іноземцями, що можуть зробити свій внесок у розвиток Університету;
  • організація та супровід процесу укладання угод з міжнародного співробітництва;
  • організація академічних стажувань між викладачами, аспірантами, студентами у ВНЗ — партнерах Національного університету «Острозька академія», залучення вчених університету до міжнародних наукових заходів, які проводять іноземні партнери.
  • заохочення викладачів та співробітників до підготовки до наукових та освітній проектів. Залучення професорсько-викладацького складу до діючих проектів з метою кращого впровадження їх практичних результатів у повсякденну діяльність Університету;
  • пошук та розширення можливих міжнародних контактів, необхідних для наукової, науково-практичної та навчально-методичної роботи Університету;
  • надання інформації за межі України про можливості навчання та роботи в Університеті;
  • візова підтримка делегацій університету;
  • координація співробітництвами з міжнародними фондами та організаціями у напрямку науково-дослідницьких грантів, що мають за ціль фінансування навчальних програм та розвиток наукової бази Університету;
  • поширення інформації про обмінні програми та проведення консультаційної роботи;
  • сприяння академічній мобільності студентів НаУ «ОА» та надання їм можливості підвищення кваліфікації в обраній ними галузі закордоном.
  • залучення іноземних спеціалістів та студентів до навчального процесу;
  • створення бібліотеки інформативних матеріалів про обмінні програми;
  • підтримання баз даних програм обміну;
  • консультування іноземних викладачів та студентів з питань академічного життя та умов проживання в Україні та сприяння в проведенні реєстраційно-візової роботи;
  • ведення міжнародної кореспонденції.

Згідно з концепцією розвитку Університету, що має у своїй основі відродження та збереження традицій вищої освіти в Україні, а також орієнтацію на європейські та світові навчальні стандарти та цінності, партнерство з іноземними вищими навчальними, науковими та культурними установами, Національний університет «Острозька академія» представляє Україну у обмінних програмах CORE/ECO та CORE/HEALTH, які координує організація «Канада-Світ-Молодь».[11]

Студентські проекти[ред.ред. код]

  • Клуб «Поліс»
  • СНТ «Академік»
  • Газета «Острозька академія»
  • Студентське радіо
  • Клуб «Економіст»
  • Науковий блог
  • Фотоклуб
  • English-speaking theatre
  • Discussion Group
  • Товариство ім. Оглоблина
  • ГО «Братство спудеїв»
  • Журналістська лабораторія «J.Lab»
  • Юридична клініка «Pro Bono»
  • Культурно-мистецький центр
  • Острозький клуб вільного інтелектуального спілкування молоді

Клуб «Поліс»[ред.ред. код]

Школа політичної аналітики «Поліс» – це студентсько-викладацька організація, що діє при факультеті політико-інформаційного менеджменту. Школа була заснована з ініціативи Рибака Андрія Ігоровича в 2006 році. Метою діяльності Школи є здобуття студентами практичних навичок дослідження та аналізу суспільно-політичних процесів в Україні.

Товариство «Академік»[ред.ред. код]

Студентське наукове товариство "Академік" було створене у 1997 році в межах студентської громадської організації "Братство спудеїв". До складу СНТ «Академік» входять студентські товариства усіх факультетів університету. Підсумком наукової роботи студентів є щорічні науково-звітні конференції, де презентуються розробки на актуальні теми, пов’язані з історією, економікою, юриспруденцією, політологією, філософією, порушуються проблемні питання у галузі української та іноземної філології.

Газета «Острозька академія»[ред.ред. код]

Студентська газета «Острозька Академія» була створена з ініціативи ректорату університету та Братства спудеїв у 1997 році, а з травня 2000 року стала щомісячним виданням. Обдаровані студенти, які хочуть випробувати свої сили в журналістиці мають нагоду приєднатись до роботи газети.

Студентське радіо[ред.ред. код]

Студентське радіо "ОстРадіо" задумане ініціативною групою студентів при підтримці PR-відділу, спрямоване на запуск та розвиток нового типу ЗМК студентства Острозької академії та максимального використання потенціалу Інтернету. Радіо введене в дію за підтримки адміністрації університету у 2009 році. Проект орієнтований на молодих, активних та зацікавлених в інтелектуальному розвитку людей, адже під час свого ефіру студентське радіо пропонує увазі слухачів безліч розважальних та науково-пізнавальних програм.

Клуб «Економіст»[ред.ред. код]

Наукове товариство студентів економічного факультету «Економіст» діє в рамках організації науково-дослідної роботи студентів Острозької академії і є структурним підрозділом наукового товариства «Академік». НТ «Економіст» було створено у 2002 році і є добровільною неприбутковою організацією, яка ставить за мету забезпечення професійного зростання студентів-економістів, розвиток їх здібностей та талантів.

Науковий блог[ред.ред. код]

Науковий блог – це інтернет проект наукового спрямування.  За допомогою цього ресурсу викладачі та студенти  мають можливість публікувати свої наукові дослідження. Проект має на меті підтримання потужного науково-дослідницького осередку, сприяння науковій діяльності студентів,  акумуляція різних поглядів щодо конкретних проблем науки.

Фотоклуб[ред.ред. код]

Фотогурток створений з метою об’єднання любителів фотографії, популяризації фотомистецтва серед студентів та викладачів Національного університету «Острозька академія». На засіданнях фотоклубу учасники обговорюють фотороботи, їх роботи рекомендуються до виставок, плануються проведення власних виставок. Учасники клубу беруть участь в різних фотоконкурсах в Україні та за її межами.

English-speaking theatre[ред.ред. код]

English-speaking theatre – це драматичний гурток, що функціонує на базі факультету романо-германських мов. Гурток займається постановкою класичних та сучасних англомовних творів. В діяльності гуртка задіяні як студенти, так і викладачі факультету, які, за допомогою засобів мистецтва та мови, вдосконалюють філологічні та креативні навички студентів.

Discussion Group[ред.ред. код]

Discussion Group (дискусійний клуб) проводить зустрічі з непересічними особистостями з питань, що цікавлять молодь та викликані сучасною соціально-економічною ситуацією (девіантна поведінка, статус української мови, формування здорової гармонійно розвиненої особистості і т.д.). Зустрічі спонукають студентів порівнювати культуру країн, мова яких вивчається, з рідною культурою, розвивають здатність ідентифікувати та використовувати різні форми спілкування з представниками інших культур.

Товариство ім. Оглоблина[ред.ред. код]

Наукове товариство студентів і аспірантів ім. О. Оглоблина (НТО) було створене у 2000 році з ініціативи студентів гуманітарного факультету та тогочасного декана Віктора Павлюка. Діяльність товариства базується на проведенні регулярних секційних засідань, організації Регіональної наукової конференції, виданні матеріалів конференції та наукових статей у своєму друкованому виданні. Товариство популяризує наукову діяльність у студентських колах та сприяє залученню студентів до науково-дослідницької роботи, участі їх у різноманітних заходах на базі НаУ "ОА", наукових конференціях, олімпіадах, конкурсах наукових робіт. Дослідження наукових секцій стосуються історії України, історіографії, джерелознавства, країнознавства, міжнародних відносин, культурології та філософії.

ГО «Братство спудеїв»[ред.ред. код]

Громадська організація “Братство спудеїв” (БС) – вища форма студентського самоврядування НаУ "ОА", метою якого є реалізація та захист прав і свобод його членів, формування їх активної життєвої позиції та творчої ініціативи. В межах БС функціонують такі структурні елементи: культурно-мистецький підрозділ, підрозділ "Правопорядок", житловий підрозділ, підрозділ "PR", підрозділ зовнішніх зв'язків, фінансовий підрозділ, науковий підрозділ, підрозділ спорту, підрозділ туризму, підрозділ духовно-патріотичного виховання, екологічний підрозділ та волонтерський корпус. Зокрема, додіяльності БС долучаються активні ради факультетів:

Журналістська лабораторія «J.Lab»[ред.ред. код]

Лабораторія нових медіа J.Lab була створена в жовтні 2014 року з метою розвитку емпіричних досліджень у галузі нових медіа, підвищення рівня суміжних знань та навичок у студентів Національного університету "Острозька академія". Пріоритетними напрямками діяльності Лабораторії є підтримка студентських медійних проектів, медіаосвітня діяльність та діяльність, спрямована на розвиток критичного мислення. Поряд з тим, не останнім пріоритетом діяльності лабораторії є активне сприяння розвитку громадянського суспільства засобами нових медіа. Станом на початок 2016 року лабораторія активно задіяна у виконанні таких постійних проектів: інформаційно-аналітичний портал "Ostroh.info", документальний проект "Острог: в тіні історії", Проект інтерактивної мультимедійної енциклопедії "440 облич ОА", портал лабораторії нових медіа "jlab.com.ua".

Юридична клініка «Pro Bono»[ред.ред. код]

Юридичну клініку «Pro Bono» було створено у вересні 2000 року на базі правничого факультету Національного університету «Острозька академія», за безпосередньої участі благодійного фонду «Правничі ініціативи». До середини 2005 року Юридична клініка «Pro bono» Національного університету «Острозька академія» функціонувала на основі двохступеневої моделі, провівши загалом понад 200 тренінгів для учнів і надавши юридичну допомогу більш ніж 500 малозабезпеченим громадянам. З літа 2005 року була здійснений перехід на 3-ступеневу модель, що включає в себе напрямки «Практичне право», «Адвокат за перепискою» та «Робота з „живим“ клієнтом».

Культурно-мистецький центр[ред.ред. код]

Культурно-мистецький центр (КМЦ) в Острозькій академії був створений 1995 року з ініціативи студентів та керівництва університету з метою зробити навчально-виховний процес насиченим мистецькими акціями та культурними заходами. Культурно-мистецький центр орієнтує студентську молодь на розвиток естетичних та мистецьких смаків, моральних якостей, творчих здібностей, самоствердження кожного як яскравої індивідуальності. КМЦ був у числі організаторів загальноуніверситетських акцій, що занесені до Книги рекордів України та Книги рекордів Гіннеса.

Творчі колективи КМЦ:[ред.ред. код]

  • Ансамбль скрипалів
  • Хоровий колектив
  • Колектив народного танцю "Спалах"
  • Колектив сучасного спортивного танцю "Shadows"

Острозький клуб вільного інтелектуального спілкування молоді[ред.ред. код]

Острозький клуб вільного інтелектуального спілкування молоді був створений у травні 2006 року студентами-політологами Острога, Одеси та Києва за сприяння головного редактора всеукраїнської газети “День” Лариси Івшиної. Мета клубу – консолідація українського суспільства навколо позитивних об’єднуючих цінностей.

Люди, пов'язані з академією[ред.ред. код]

Фундатори[ред.ред. код]

Викладачі[ред.ред. код]

Викладачі XVI-XVII століть:

  • Никифор Парасхес Кантакузен (1537 — 1599) — церковний діяч, полеміст, випускник Падуанського університету, викладав в Острозькій академії.
  • Христофор Філалет (2-а пол. 16 ст. — поч. 17 ст.) — автор одного з найвидатніших творів української літератури кінця XVI ст. під назвою «Апокрисис».
  • Зизаній Лаврентій (1560-і — після 1634) — український мовознавець, письменник, перекладач, педагог, богослов і церковний діяч.
  • Герасим Смотрицький (? — 1594) — письменник і педагог з дрібної шляхетської родини з Поділля. Був писарем у Кам'янецькому старостві, 1576-го року запрошений князем Костянтином Острозьким до Острога, де став одним з передових діячів Острозького науково-літературного гуртка; з 1580 — перший ректор Острозької школи.
  • Кирило Лукаріс (1572 — 1637, за іншими даними 1638) — православний церковний діяч, Патріарх Олександрійський (1602–1621) і Константинопольський (з 1621), викладач Острозької академії.
  • Дем'ян Наливайко (? — 1627) — український православний церковний діяч і письменник, член Острозького культосвітнього осередку, придворний священик князя К.Острозького, викладач Острозької школи, брат Северина Наливайка, син кушніра.
  • Іван (Ян) Лятош (близько 1539 — перед 1608) — польський медик, математик та астроном, професор Краківської академії. Доктор медицини. Викладач та декан астрономії Острозької академії.
  • Діонісій Раллі Палеолог (? — близько 1620) — церковний та культурний діяч, митрополит (1600). Брав участь у підготовці Острозької біблії. Один із організаторів антиосманского повстання на Балканах. Грек.
  • Іван (Йов) Княгиницький (близько 1550 — 1621) — руський (український) церковно-освітній діяч, викладач Острозької школи, засновник Манявського скиту.
  • Василь Суразький (сер. 50-х рр. XVI ст. — між 1604–1608) — український полемічний письменник, учасник Острозького науково-літературного гуртка.
  • Андрій Римша (близько 1550 — після 1595) — білоруський поет-панегірист і перекладач, випускник Острозької академії.
  • Клірик Острозький (2-а пол. 16 ст. — поч. 17 ст.) — нерозгаданий псевдонім українського письменника-полеміста. Закінчив Острозьку школу. Входив до науково-літературного гуртка викладачів академії.

Викладачі XX–XXI століть:

  • Андрухович Юрій Ігорович (1960) — український письменник, перекладач, кандидат філологічних наук, викладає на спеціальності «Літературна творчість» у Національному університеті «Острозька академія».
  • Атаманенко Алла Євгенівна — доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин, директор Інституту досліджень української діаспори, співредактор журналу «Український історик» (США, Європа, Канада, Австралія, Україна), член-кореспондент Української Вільної Академії Наук в США та Канаді, автор понад 150 наукових публікацій та книг «Термінологічний словник з історії мистецтва», «Українське Історичне Товариство: сорок років діяльности (1965 — 2005)» (співавтор Л. Винар).
  • Жуковський Василь Миколайович (1952) — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри англійської мови та літератури Національного університету «Острозька академія», настоятель студентсько-викладацького храму преп. Ф. Острозького НаУОА. Автор десятків багатьох праць із методики викладання іноземних мов, історії педагогіки України та США, проблем духовно-морального і морально-етичного виховання молоді. Під його керівництвом розроблено перший в Україні навчально-методичний комплекс з основ християнської етики.
  • Зайцев Микола Олександрович — доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри культурології та філософії.
  • Ірванець Олександр Васильович (1961) — український письменник, викладач кафедри української мови і літератури Національного університету «Острозька академія».
  • Карповець Максим В'ячеславович (1987) — український філософ, культуролог, кандидат філософських наук, старший викладач кафедри культурології та філософії, заступник декана гуманітарного факультету НаУОА з наукової роботи.
  • Ковальський Микола Павлович (1929–2006) — український історик, джерелознавець, археограф і етнограф, д-р істор. н. (1984), проф. (1985), голова Острозького осередку Українського історичного товариства, засновник дніпропетровської школи джерелознавців. Народився в м. Острог у вчительській сім'ї, належав до відомого роду волинської інтелігенції та громадських діячів (його дядько, М. М. Ковальський, був чл. Української Центральної Ради, чоловік його тітки Л. Биковський — знаний укр. бібліограф, один із засн. Української вільної академії наук). Наукова бібліотека Національного університету «Острозька академія» отримала в дар унікальну колекцію книг Миколи Павловича Ковальського, передану його донькою Іриною Ковальською-Павелко. Це понад три тисячі унікальних за широтою тематики та ретроспекції видань. Окрім цього за роки роботи професора Ковальського в Академії було налагоджено зв'язки із українською науковою діаспорою, Микола Павлович щороку завдяки своїм зв'язкам поповнював фонди бібліотеки.
  • Ковальчук Віталій Богданович (1970), доктор юридичних наук, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Національного університету «Острозька академія».
  • Колос Михайло (1953) — кандидат юридичних наук, доцент, суддя Конституційного Суду України, викладач Кафедри правосуддя та кримінально-правових дисциплін Інституту права імені І. Малиновського у, Національного університету «Острозька академія».
  • Кралюк Петро — проректор з наукової роботи, доктор філософських наук, професор, член спеціалізованої ради в Інстиуті філософії ім. Г. Сковороди, член редколегії журналу слов'янських філософів «Софія» (м. Жешув, Польща), член Національної спілки письменників України.
  • Криловець Анатолій Олександрович — кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури Національного університету «Острозька академія». Автор понад 45 наукових праць. Відмінник освіти України. Поет, член Національної спілки письменників України.
  • Павлюк Ігор Зиновійович (1967) — український письменник, лауреат Народної Шевченківської премії, доктор наук із соціальної комунікації, старший науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, професор Національного університету «Острозька академія».
  • Пасічник Ігор Демидович (1946) — ректор Національного університету «Острозька академія», доктор психологічних наук, професор кафедри психолого-педагогічних дисциплін, академік Міжнародної слов'янської академії наук та АН ВШ України, заслужений працівник народної освіти України, ветеран праці, почесний професор Віденського міжнародного університету, Герой України.
  • Попелюшко Василь Олександрович (1951) — доктор юридичних наук, доцент, викладач, адвокат, директор Інституту права ім. І. Малиновського Національного університету «Острозька академія».
  • Трофимович Володимир Васильович — завідувач кафедри історії, доктор історичних наук, професор, член двох спеціалізованих рад із захисту дисертацій, автор близько 100 наукових праць.
  • Турконяк Рафаїл Павлович (1949) — професор, доктор теології, завідувач кафедри богослов'я Острозької академії, лауреат Шевченківської премії, здійснив унікальний переклад Острозької Біблії сучасною українською мовою.
  • Хом'як Іван Миколайович — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови і літератури Національного університету «Острозька академія». Автор понад 100 наукових праць із проблем української лінгводидактики та культури мови.
  • Цолін Дмитро Васильович — кандидат філологічних наук, знавець староєврейської, івриту й арамейської мови, доцент кафедри міжнародної мовної комунікації НаУОА.
  • Якубович Михайло Михайлович (1986) — кандидат історичних наук, український сходознавець, перекладач, дослідник доктринальної та філософської думки ісламського світу. Автор першого повного перекладу смислів Корану українською мовою з арабської, а також низки перекладів філософських та доктринальних праць ісламських мислителів (творів Аль-Фарабі та ібн Рушда, уривків з праць Міскавайга, Фахр ад-Діна ар-Разі, ібн Хальдуна, Абдессаляма Йассіна та ін.). Дослідник релігійно-філософської спадщини Кримського ханства. Опублікував (у т.ч. й у співавторстві) декілька монографій та понад 100 наукових розвідок в Україні та закордоном. Учасник багатьох міжнародних наукових конференцій та дослідницьких проектів у США, Польщі, Німеччині, Бельгії, Італії, Саудівській Аравії, Ірані, Туреччині, Росії, Білорусі та ін.

Випускники[ред.ред. код]

Див. також: Категорія:Випускники Острозької академії

Випускники XVI-XVII століть:

  • Йов Борецький (1560 — 1631) — український церковний, освітній і політичний діяч, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі. Випускник Острозької академії. Викладач і ректор Львівської братської школи, один із засновників і перший ректор Київської братської школи.
  • Гаврило Дорофейович (близько 1570 — після 1624) — давньоукраїнський вчений, учитель і перекладач, випускник Острозької академії.
  • Мелетій Смотрицький (1577 — 1633) — український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов; письменник, церковний і освітній діяч, випускник Острозької академії. Смотрицький є автором унікальної «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.
  • Петро Конашевич Сагайдачний (1582 — 1622) — український полководець та політичний діяч, гетьман Війська Запорозького, випускник Острозької академії.

Випускники XX-XXI століть:

  • Алла Дубровик (*1988) — редактор відділу економіки всеукраїнської газети «День».
  • Ірина Рачковська (*1985) — українська поетеса, журналістка, композитор, виконавець пісень і громадська діячка.
  • Микола Бляшин (*1981) — адвокат, власник «Адвокатського бюро Миколи Бляшина».
  • Олександр Тішаков — український експерт із кредитних ризиків, кредитний аналітик компанії «Noble Group».
  • Ольга Данилюк (*1991) — головний редактор «Рівненської газети».
  • Павло Булгак (*1983) — радник Міністра молоді і спорту України, громадський діяч, політолог і журналіст.
  • Сергій Рибачок (*1977) — український політик, заступник голови Рівненської обласної організації ВО «Свобода», з 2 березня до 18 листопада 2014 — голова Рівненської ОДА.
  • Ярослав Ковальчук — старший аналітик із питань внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень. Співпрацював із низкою видань в Україні та закордоном, зокрема з газетою «День» (Україна), «Свобода» (США) і «Новий Шлях» (Канада). Публікує матеріали на «Українській Правді».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]