Давітая Феофан Фарнейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Феофан Фарнейович Давітая
груз. თეოფანე დავითაია
Davitaya.jpg
Народився 15 вересня 1911(1911-09-15)
Екі, Кутаїська губернія, Російська імперія
Помер 29 червня 1979(1979-06-29) (67 років)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Місце проживання
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Georgia (1918–1921).svg Грузинська Демократична Республіка
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність географ, кліматолог
Alma mater Тбіліський державний університет
Сфера інтересів географія і Кліматологія
Заклад Інститут географії імені Вахушті АН Грузинської РСР
Посада директор
Науковий ступінь доктор сільськогосподарських наук
Член Грузинська національна академія наук
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Феофан Фарнейович Давітая (груз. თეოფანე დავითაიაнар. 15 вересня 1911(19110915), Екі — пом. 29 червня 1979, Тбілісі) — радянський географ, агрометеоролог і кліматолог. Доктор сільськогосподарських наук з 1951 року, академік АН Грузинської РСР з 1960 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 вересня 1911 року в селі Екі (тепер муніципалітет Сенакі, мхаре Самеґрело-Земо Сванеті, Грузія). У 1927 році закінчив середню школу в Поті. 1932 року закінчив Всесоюзний інститут субтропічних культур в Тбілісі. Член ВКП(б) з 1939 року. У 19321962 роках — на науково-дослідній і викладацькій роботі, зокрема у Всесоюзному інституті рослинництва та Агрогідрометеорологічному інституті (обидва в Ленінграді). Брав участь у Другій світовій війні. Від 1962 року і до смерті — директор Інституту географії імені Вахушті АН Грузинської РСР. У 19701979 роках — президент Географічного товариства Грузії; у 19721979 роках — віцепрезидент Міжнародного географічного союзу.

Помер в Тбілісі 29 червня 1979 року.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Працював в області загальної сільськогосподарської кліматології, агрометеорології, географії сільського господарства з проблем захисту і перетворення природи. Велика заслуга Давітая належить у теоретичному обґрунтуванні методів боротьби з несприятливими умовами клімату і погоди. Розробив методику агрокліматичного районування та сільськогосподарської оцінки клімату, вивчив кліматичні зони винограду в СРСР. Автор понад 300 наукових праць, у тому числі 12 монографій. Серед робіт:

  • Климатические зоны винограда в СССР. Москва; Ленинград, 1938;
  • Климатические зоны винограда в СССР. — 2-е изд. — Москва, 1948;
  • Климат и качество вин на Южном берегу Крыма // Виноделие и виноградарство СССР. 1947. № 11;
  • Микроклиматические особенности Южного берега Крыма // Там само. 1948. № 5;
  • Исследование климатов винограда в СССР и обоснование их практического использования. — М.—Л., 1952;
  • Климатические показатели сырьевой базы виноградовинодельческой промышленности // Тр. ВНИИ винограда и вина «Магарач». 1959. Т. 6, вып. 1;
  • Атмосфера и биосфера — прошлое, настоящее, будущее. — Л., 1975.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]