Даніеле Деллі Каррі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Даніеле Деллі Каррі
Daniele Delli Carri - 1994 - Genoa.png
Даніеле Деллі Каррі у 1994 році
Особові дані
Народження 18 вересня 1971(1971-09-18) (48 років)
  Фоджа, Італія
Зріст 183 см
Вага 78 кг
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1988–1990 Італія «Бішельє» 17 (1)
1990–1994 Італія «Торіно» 6 (0)
1991–1992   Італія «Луккезе» 18 (0)
1992–1993   Італія «Луккезе» 31 (0)
1994–1996 Італія «Дженоа» 42 (2)
1996–2000 Італія «П'яченца» 93 (3)
2000–2003 Італія «Торіно» 87 (2)
2003–2004 Італія «Сієна» 15 (0)
2004–2005 Італія «Фіорентина» 36 (1)
2005–2007 Італія «Пескара» 59 (2)
2007–2008 Італія «Фоджа» 5 (0)
2008 Італія «Віртус Ланчано» 6 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1993–1994 Італія Італія U-21 8 (0)
1993 Італія Італія U-23 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Даніеле Деллі Каррі (італ. Daniele Delli Carri, нар. 18 вересня 1971, Фоджа) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — спортивний функціонер.

Виступав, зокрема, за клуб «Торіно», а також молодіжну збірну Італії, з якою став чемпіоном Європи 1994 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 18 вересня 1971 року в місті Фоджа. У дорослому футболі дебютував 1988 року виступами за команду «Бішельє», в якій провів два сезони, взявши участь у 17 матчах Серії С2.

1990 року за 200 млн. лір перейшов у «Торіно»[1], втім у сезоні 1990/91 грав за молодіжну команду, а потім двічі здавався в оренду в клуб Серії Б «Луккезе-Лібертас»[2][3]. Лише повернувшись у «Торіно», 8 листопада 1993 року Даніеле дебютував у Серії А в матчі проти «Наполі» (0:0) і до кінця сезону зіграв у 6 іграх вищого дивізіону.

Влітку 1994 року захисник перейшов в інший клуб вищого дивізіону «Дженоа»[4] на запрошення головного тренера Франческо Скольйо[5], під керівництвом якого Деллі Каррі вже грав у «Луккезе». У сезоні 1994/95 Даніеле зіграв у 21 матчі вищого дивізіону, але клуб став 15-им і вилетів до Серії Б. Наступного сезону клуб став сьомим і не зумів повернутися в елітний дивізіон, натомість виграв Англо-італійський кубок[6].

У сезоні 1996/97 Деллі Каррі зіграв ще одну гру за «Дженоа» і у вересні повернувся до Серії А в «П'яченцу»[7], де грав чотири роки, провівши 94 гри і забивши 3 голи у Серії А.

У жовтні 2000 року він повернувся в «Торіно», що вже виступав у Серії Б, в обмін на Роберто Мальтальяті[en][8]. В туринській команді Даніеле залишався протягом трьох сезонів, вигравши в першому ж сезоні Серію Б і наступні два сезони провів з командою у вищому дивізіоні. Після того як по завершенні сезону 2002/03 клуб зайняв останнє 18 місце і покинув вищий дивізіон, Деллі Каррі перейшов у «Сієну»[9], за яку до кінця року провів ще 15 матчів у Серії А, а з січня 2004 року став грати у Серії Б за «Фіорентину»[10], де до кінця сезону зіграв 15 разів і забив один гол, допомігши клубу вийти в Серію А, де Даніеле провів ще 21 гру, які стали для захисника останнім у вищому дивізіоні Італії.

В подальшому з 2005 по 2007 рік грав у Серії Б за «Пескару», при цьому у сезоні 2006/07 був капітаном команди[11]. А завершував професійну кар'єру у клубах «Фоджа» та «Віртус Ланчано» у Серії C1[12].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Протягом 1993—1994 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, з якою став чемпіоном Європи 1994 року у Франції. Всього на молодіжному рівні зіграв у 10 офіційних матчах.

Подальша кар'єра[ред. | ред. код]

У 2008 році зайняв пост спортивного директора клубу «Ренато Курі Анголана» з Серії D[13]. У 2010 році він став спортивним директором «Пескари»[14], де працював до травня 2013 року[15]. З липня того ж року він займав таку ж посаду в «Дженоа»[16], але змушений був покинути клуб на початку жовтня, коли його зняли одночасно зі звільненням головного тренера Фабіо Ліверані[17]..

6 січня 2015 року він був призначений на посаду спортивного директора в «Катанії»[18]. 26 травня він був звільнений з посади[19], а 23 червня був затриманий і поміщений під домашній арешт, поряд з іншими керівниками клубу (в тому числі президентом Антоніна Пульвіренті) за звинуваченням у купівлі кількох матчів в Серії B 2014/15 задля уникнення вильоту клубу в нижчий дивізіон[20]. В підсумку за результатами розслідування корупційного скандалу клуб все ж був відправлений у третій дивізіон[21], а Деллі Каррі 15 лютого 2016 року отримав чотирирічну заборону на футбольну діяльність та штраф у розмірі 80 000 євро[22].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. I beniamini Forzabisceglie.it
  2. Niente muscoli, largo ai creativi, La Repubblica, 4 agosto 1991, pag.40
  3. Voltiamo pagina, magari con Gullit, La Repubblica, 21 giugno 1993, pag.39
  4. Calcio news, La Repubblica, 23 luglio 1994, pag.25
  5. Antipatici, così vi voglio, La Repubblica, 3 agosto 1994, pag.36
  6. Vittoria sonante nell'ultima edizione del torneo Anglo-Italiano Pianetagenoa1893.it
  7. Rosa 1996-1997 Storiapiacenza1919.it
  8. Scambio Maltagliati-Delli Carri[недоступне посилання з квітень 2019]
  9. Problemi per Longo il nodo è il contratto, La Repubblica, 2 luglio 2003, pag.6 - sez.Firenze
  10. Notizie di sport, La Repubblica, 21 gennaio 2004, pag.56
  11. Pescara-Napoli: Delli Carri recrimina Tuttonapoli.net
  12. Ufficiale: Lanciano, colpo Delli Carri Tuttomercatoweb.com
  13. DANIELE DELLI CARRI: «La società non farà rimpiangere i partenti» Pianetagenoa1893.net
  14. Delfino Pescara, il neo Ds Daniele Delli Carri attento sul mercato[недоступне посилання з квітень 2019]
  15. Il Pescara si affida a Repetto e Acri, Il Centro, 17 maggio 2013
  16. DELLI CARRI: “NUOVO INIZIO” Архівовано 2013-07-23 у Wayback Machine. Genoacfc.it
  17. In tanti inseguono il posto di Delli Carri Favorita la soluzione interna con Bega, La Repubblica, 3 ottobre 2013, pag.17 - sez. Genova
  18. Daniele Delli Carri è il nuovo Direttore Sportivo del Catania. calciocatania.it. 6 gennaio 2015. Процитовано 7 gennaio 2015. 
  19. Risoluzione consensuale del contratto con il Direttore Sportivo Daniele Delli Carri. calciocatania.it. 26 maggio 2015. Процитовано 26 maggio 2015. 
  20. Catania calcio, accusa frode sportiva: arrestato Antonino Pulvirenti. TGcom24. 23 giugno 2015. Процитовано 23 giugno 2015. 
  21. Caso Catania, ecco i deferimenti. Stralcio per Daniele Delli Carri
  22. Combine, multa di 20mila euro al Catania. Condannati pure Delli Carri e Impellizzeri Catania.meridionews.it

Посилання[ред. | ред. код]