П'єрлуїджі Орландіні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
П'єрлуїджі Орландіні
П'єрлуїджі Орландіні
Особисті дані
Народження 9 жовтня 1972(1972-10-09) (48 років)
  Сан-Джованні-Б'янко, Італія
Зріст 182 см
Вага 80 кг
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
198?-1989 Італія «Аталанта»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1989–1992 Італія «Аталанта» 14 (0)
1992–1993 Італія «Лечче» 29 (3)
1993–1994 Італія «Аталанта» 23 (5)
1994–1996 Італія «Інтернаціонале» 30 (4)
1996–1997 Італія «Верона» 30 (6)
1997–1999 Італія «Парма» 24 (0)
1999–2000 Італія «Мілан» 2 (1)
2000   Італія «Венеція» 10 (1)
2000–2001 Італія «Брешія» 4 (0)
2001–2002 Італія «Аталанта» 4 (0)
2002–2003 Італія «Бриндізі» 24 (2)
2003–2004 Італія «Нардо» 6 (1)
2004–2005 Італія «Мезаньє» 17 (5)
2005–2006 Італія «Монтальбано» 9 (1)
2006–2007 Італія «Ракале» 11 (3)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1989 Італія Італія U-18 2 (0)
1992–1994 Італія Італія U-21 10 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2007–2008 Італія «Таранто» (юнаки)
2008 Італія «Тома Мальє»
2008–2010 Італія «Триказе»
2010–2011 Італія «Бриндізі» (підлітки)
2012–2013 Італія «Понте Сан П'єтро-Ізола» (підлітки)
2013–2014 Італія «Бриндізі»(підлітки)
2015–2016 Італія «Віртус Франкавілла» (підлітки)
2016–2017 Італія «Віртус Франкавілла» (підлітки)
2018–2019 Італія «Гроттальє»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

П'єрлуїджі Орландіні (італ. Pierluigi Orlandini, нар. 9 жовтня 1972, Сан-Джованні-Б'янко) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника за низку італійських клбуних команд, а також молодіжну збірну Італії, у складі якої — чемпіон Європи серед молоді. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Найбільш відомий як автор першого в історії футболу золотого гола[1].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 9 жовтня 1972 року в місті Сан-Джованні-Б'янко. Вихованець футбольної школи клубу «Аталанта». Почав залучатися до ігор основної команди клубу з 1987 року, але не міг пробитися до її основного складу і 1992 року перейшов до «Лечче». У новій команді став демонструвати потужнішу гру і вже за рік повернувся до «Аталанта», де протягом сезону також був серед основних гравців середини поля команди.

1994 року молодого півзахисника запросив до своїх лав один з лідерів тогочасного італійського футболу «Інтернаціонале». У складі «нераззуррі» провів наступні два сезони кар'єри.

Протягом 1996—1997 років захищав кольори клубу «Верона», після чого перейшов до «Парми». Протягом двох сезонів у цій команді, за які вона здобула титули володаря Кубка Італії і володаря Кубка УЄФА вже мав проблеми з потраплянням до основи.

Протягом 1999—2000 років безуспішн намагався закріпитися в «Мілані», проте того ж 2000 року був спочатку відданий в оренду до «Венеції», а згодом перейшов до «Брешії», де також не зміг повернутися на високий ігровий рівень.

Провівши у сезоні 2001/02 чотири гри за рідну «Аталанту», догравав у нижчолігових італійських командах, останньою з яких стала у сезоні 2006/07 «Ракале».

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

1989 року провів дві гри у складі юнацької збірної Італії (U-18).

Протягом 1992—1994 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 10 офіційних матчах, забив 1 гол. Був учасником молодіжного Євро-1994, на якому став автором єдиного гола у фінальній грі турніру проти однолітків з Португалії. Цей гол не лише приніс італійцям другий в історії титул чемпіонів Європи серед молодіжних команд, але й увійшов до історії футболу, адже був забитий у додатковий час фінального матчу і став першим у світовому футболі золотим голом[1]. Правило, за яким перший же гол, забитий у додатковий час гри, визначає її переможця, було запропоноване ФІФА організаторам міжнародних турнірів роком раніше і на практиці до влучного удара Орландіні не застосовувалося.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2007 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Таранто».

Протягом наступного десятиріччя змінив декілька нижчолігових клубів, у деяких з яких працював з юнацькими командами, а в решті — з дорослими.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Парма»: 1998–1999
«Парма»: 1998–1999
Італія U-21: 1994

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Che fine hanno fatto? Orlandini, un golden gol da leggenda. Sport.sky.it. 11 березня 2011. Архів оригіналу за 3 жовтня 2013. Процитовано 28 вересня 2013.  (італ.)

Посилання[ред. | ред. код]