Перейти до вмісту

Фабіо Каннаваро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каннаваро.
Ф
Фабіо Каннаваро
Фабіо Каннаваро
Фабіо Каннаваро
Особисті дані
Повне ім'я Фабіо Каннаваро
Народження 13 вересня 1973(1973-09-13)[1][2][…] (52 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
  Неаполь, Італія[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст 175 см[6]
Вага 75 кг
Прізвисько Il muro di Berlino[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство  Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція центральний захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992–1995 Італія «Наполі» 58 (1)
1995–2002 Італія «Парма» 212 (4)
2002–2004 Італія «Інтернаціонале» 50 (2)
2004–2006 Італія «Ювентус» 74 (6)
2006–2009 Іспанія «Реал Мадрид» 94 (0)
2009–2010 Італія «Ювентус» 27 (0)
2010–2011 ОАЕ «Аль-Аглі» (Дубай) 16 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994–1996 Італія Італія U-21 21 (0)
1996 Італія Італія (ол.) 3 (0)
1997–2010 Італія Італія 136 (2)
Тренерська діяльність**
2013—2014 ОАЕ «Аль-Аглі» (асист.)
2014—2015 КНР «Гуанчжоу Евергранд»
2015—2016 Саудівська Аравія «Аль-Наср» (Ер-Ріяд)
2016—2017 КНР «Тяньцзінь Цюаньцзянь»
2017—2021 КНР «Гуанчжоу Евергранд»
2019 КНР Китай
2022—2023 Італія «Беневенто»
2024 Італія «Удінезе»
2024—2025 Хорватія «Динамо» (Загреб)
2025— Узбекистан Узбекистан
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Фа́біо Каннава́ро (італ. Fabio Cannavaro, нар. 13 вересня 1973, Неаполь) — італійський футболіст, що грав на позиції центрального захисника. Один з лідерів національної збірної Італії за кількістю проведених у її складі матчів. Багаторічний капітан італійської національної команди (79 разів виводив її на поле з капітанською пов'язкою). Чемпіон світу 2006 року. Найкращий футболіст світу 2006 року.

Швидкий, добре читав гру, попри невисокий зріст (176 см) непогано грав головою. Старший брат Паоло Каннаваро. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 13 вересня 1973 року у Неаполі. Кумири юного Фабіо — Дієґо Марадона та Чіро Феррара.

Почав грати у футбол у восьмирічному віці. Вже через три роки потрапив у футбольну школу «Наполі». Подавав м'ячі футболістам під час матчів цього клубу, в тому числі і знаменитому Дієго Марадоні. За основну команду клубу Фабіо дебютував у сезоні 1992/93, а всього в «Наполі» він провів три сезони.

Фабіо Каннаваро у складі «Реала». 2009 рік.

У 1995-му захисник перебрався в Парму, де до нього прийшли і перші трофеї. Разом з клубом Фабіо двічі вигравав Кубок Італії, а також Суперкубок і Кубок УЄФА. Всього за пармезанців він виступав протягом семи сезонів, провівши за цей час тільки в Серії А 212 матчів і відзначившись у них 5 голами.

22 лютого 1997 року дебютував у збірній Італії.

Влітку 2002-го футболіст пішов на підвищення і перебрався в Інтернаціонале, однак у міланському клубі кар'єра Фабіо не вдалася. Так, у першому своєму сезоні в «нерадзуррі» футболіст дійшов до півфіналу Ліги чемпіонів, проте велику частину наступного він пропустив через травму.

Після чемпіонату світу та корупційних скандалів навколо «Ювентуса» влітку 2006 перебрався до мадридського «Реала». Влітку 2009 року повернувся до «Ювентуса». 8 листопада 2009 року Каннаваро провів свій 400-й матч в Серії A[8].

2 червня 2010 року Каннаваро перейшов в клуб «Аль-Ахлі» (Дубай), підписавши контракт на два роки[9]. Сам Фабіо хотів завершити кар'єру в «Наполі», де починав грати, але керівництво клубу не хотіло підписувати контракт із захисником[10].

25 червня 2010 року Каннаваро оголосив, що завершує кар'єру у збірній, у складі якої зіграв 136 матчів, що є рекордом[11].

9 липня 2011 року Фабіо оголосив про завершення професійної кар'єри гравця через травму коліна[12]. У 2012 році планувалася його участь у новій футбольній лізі Індії — Бенгальській прем'єр-лізі[13], проте цей турнір, так і не стартував.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

У 2012 році отримав кваліфікацію «професійний тренер другої категорії». Це стало можливим завдяки спеціальним курсам, які колишня зірка Серії A пройшла в кінці весни — початку літа 2012 року.

Після його виходу на пенсію, 25 серпня 2011 року Каннаваро був призначений технічним консультантом «Аль-Ахлі»[14]. У липні 2013 року став новим головним тренером «Аль-Аглі»[15], з яким виграв Про-Лігу ОАЕ і Кубок Ліги ОАЕ.

У червні 2014 року Каннаваро був пов'язаний з тренерським штабом клубу «Реал Мадрид», де мав замінити Зінедіна Зідана як помічника тренера Карло Анчелотті. Тим не менше на цю посаду був призначений Фернандо Єрро.

5 листопада 2014 року Каннаваро був названий новим головним тренером клубу китайської Суперліги «Гуанчжоу Евергранд»[16], замінивши іншого італійця Марчелло Ліппі. 4 червня 2015 року «Гуанчжоу» несподівано оголосив, що Каннаваро був замінений на Луїс Феліпе Сколарі після матчу Суперліги проти «Тяньцзинь Теда»[17][18].

Фабіо Каннаваро як тренер «Гуанчжоу Евергранд». 2019 рік.

24 жовтня 2015 року Каннаваро був призначений новим головним тренером клубу Саудівської Аравії «Аль-Наср» (Ер-Ріяд)[19], замінивши Хорхе да Сілву. 11 лютого 2016 року Каннаваро скасував свій контракт з «Аль-Насром»[20].

9 червня 2016 року Каннаваро став новим менеджером клубу «Тяньцзінь Цюаньцзянь», замінивши Вандерлея Лушембурго[21]. На момент його призначення команда займала восьме місце у турнірній таблиці, проте під керівництвом італійця здійснила стрімкий ривок і вже 22 жовтня 2016 року здобула чемпіонський титул Першої ліги Китаю, що гарантувало підвищення у класі[22]. Наступного року «Тяньцзінь» дебютував у Суперлізі, посівши третє місце і кваліфікувавшись до Ліги чемпіонів АФК. 6 листопада 2017 року Каннаваро залишив команду за взаємною згодою сторін, здобувши наприкінці року нагороду найкращого тренера Китаю[23].

9 листопада 2017 року він вдруге очолив «Гуанчжоу Евергранд», змінивши на посаді Луїса Феліпе Сколарі[24]. Вже у лютому 2018 року Каннаваро здобув свій перший трофей із клубом — Суперкубок Китаю, обігравши «Шанхай Шеньхуа». У чемпіонаті його команда фінішувала другою, а в азійській Лізі чемпіонів дійшла до 1/8 фіналу, поступившись саме колишньому клубу Каннаваро, «Тяньцзіню». Пік його другого перебування у «Гуанчжоу» припав на 2019 рік, коли він здобув титул чемпіона Китаю та вивів клуб до півфіналу Ліги чемпіонів АФК[25]. Проте у 2021 році, на тлі фінансових проблем власників, контракт із Каннаваро було розірвано[26].

У березні 2019 року Каннаваро також недовго очолював збірну Китаю, паралельно суміщаючи роботу з клубом[27]. Його дебют відбувся у Китайському кубку, де команда поступилася Таїланду (0:1)[28]. Поступившись і у другому матчі на турнірі Узбекистану (0:1), Каннаваро відмовився від цієї посади, зосередившись на «Гуанчжоу Евергранд»[29].

Після кількох років роботи в Азії Каннаваро вперше отримав шанс попрацювати у рідній Італії. У вересні 2022 року він очолив «Беневенто» з Серії B[30], проте не зміг врятувати клуб від кризи: команда опинилася у зоні вильоту, а після серії невдалих результатів у лютому 2023 року італійця було звільнено[31].

У квітні 2024 року Каннаваро став головним тренером «Удінезе», який перебував у боротьбі за виживання в Серії A[32]. Під його керівництвом клуб уникнув вильоту лише в останньому турі завдяки перемозі над «Фрозіноне», проте вже в червні було оголошено, що контракт із ним не буде продовжений[33].

Наприкінці 2024 року Каннаваро розпочав перший європейський досвід за межами Італії, очоливши хорватське «Динамо» (Загреб). Його дебют відбувся у Лізі чемпіонів проти «Арсенала» і завершився поразкою 0:3[34], а попри гучну перемогу над «Міланом» (2:1), команда не змогла вийти у плей-оф. В чемпіонаті результати виявилися нестабільними, і у квітні 2025 року, коли «Динамо» відставало від «Хайдука» на вісім очок, Каннаваро був звільнений[35].

У жовтні 2025 року Фабіо Каннаваро став головним тренером збірної Узбекистану, яка вже гарантувала собі вихід на чемпіонат світу 2026 року[36].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1992–93 Італія «Наполі» A 2 0 КІ 1 0 - - - - - - 3 0
1993–94 A 27 0 КІ 2 0 - - - - - - 29 0
1994–95 A 29 1 КІ 4 0 КУЄФА 3 0 - - - 36 1
Усього за «Наполі» 58 1 7 0 3 0 - - 68 1
1995–96 Італія «Парма» A 29 1 КІ 1 0 КЧ 6 0 - - - 36 1
1996–97 A 27 0 КІ 1 0 КУЄФА 2 0 - - - 30 0
1997–98 A 31 0 КІ 6 0 ЛЧ 7[37] 0 - - - 44 0
1998–99 A 30 1 КІ 7 0 КУЄФА 8 0 - - - 45 1
1999–00 A 31+1[38] 2 КІ 3 0 ЛЧ 9[39] 1 СІ 1 0 45 3
2000–01 A 33 0 КІ 5 0 КУЄФА 5 0 - - - 43 0
2001–02 A 31 0 КІ 5 0 КУЄФА 9 0 - - - 45 0
Усього за «Парму» 212+1 4 28 0 46 1 1 0 288 5
2002–03 Італія «Інтернаціонале» A 28 0 КІ 0 0 ЛЧ 12[39] 1 - - - 40 1
2003–04 A 22 2 КІ 3 0 ЛЧ 9 0 - - - 34 2
Усього за «Інтернаціонале» 50 2 3 0 21 1 - - 74 3
2004–05 Італія «Ювентус» A 38 2 КІ 0 0 ЛЧ 9 1 - - - 47 3
2005–06 A 36 4 КІ 2 0 ЛЧ 9 0 СІ 1 0 48 4
2006–07 Іспанія «Реал Мадрид» ПД 32 0 КІ 1 0 ЛЧ 6 0 - - - 39 0
2007–08 ПД 33 0 КІ 1 0 ЛЧ 6 0 СІ 2 1 42 1
2008–09 ПД 29 0 КІ 1 0 ЛЧ 7 0 - - - 37 0
Усього за «Реал Мадрид» 94 0 3 0 19 0 2 1 118 1
2009–10 Італія «Ювентус» A 27 0 КІ 1 0 ЛЧ+ЛЄ 3+2 0 - - - 33 0
Усього за «Ювентус» 101 6 3 0 23 1 1 0 128 7
2010–11 ОАЕ «Аль-Аглі» (Дубай) АЛ 16 2 КП 0 0 - - - - - - 16 2
Усього за кар'єру 531+1 15 44 0 112 3 4 1 692 19

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
22-1-1997 Палермо Італія Італія 2 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч - Вийшов на заміну на 72-ій хвилині 72'
12-2-1997 Лондон Англія Англія 0 – 1 Італія Італія Відбір до ЧС 1998 -
29-3-1997 Трієст Італія Італія 3 – 0 Молдова Молдова Відбір до ЧС 1998 -
2-4-1997 Хожув Польща Польща 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 1998 -
30-4-1997 Неаполь Італія Італія 3 – 0 Польща Польща Відбір до ЧС 1998 -
4-6-1997 Нант Італія Італія 0 – 2 Англія Англія товариський турнір -
8-6-1997 Ліон Італія Італія 3 – 3 Бразилія Бразилія товариський турнір -
11-6-1997 Париж Італія Італія 2 – 2 Франція Франція товариський турнір -
10-9-1997 Тбілісі Грузія Грузія 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 1998 -
11-10-1997 Рим Італія Італія 0 – 0 Англія Англія Відбір до ЧС 1998 -
29-10-1997 Москва Росія Росія 1 – 1 Італія Італія Відбір до ЧС 1998 -
15-11-1997 Неаполь Італія Італія 1 – 0 Росія Росія Відбір до ЧС 1998 -
22-4-1998 Парма Італія Італія 3 – 1 Парагвай Парагвай товариський матч -
2-6-1998 Гетеборг Швеція Швеція 1 – 0 Італія Італія товариський матч -
11-6-1998 Бордо Італія Італія 2 – 2 Чилі Чилі ЧС 1998 - 1-й етап -
17-6-1998 Монпельє Італія Італія 3 – 0 Камерун Камерун ЧС 1998 - 1-й етап -
23-6-1998 Сен-Дені Італія Італія 2 – 1 Австрія Австрія ЧС 1998 - 1-й етап -
27-6-1998 Марсель Італія Італія 1 – 0 Норвегія Норвегія ЧС 1998 - 1/8 фіналу -
3-7-1998 Париж Італія Італія 0 – 0 д.ч.
(3-4 п.п.)		 Франція Франція ЧС 1998 - чвертьфінал -
5-9-1998 Ліверпуль Уельс Уельс 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2000 -
10-10-1998 Удіне Італія Італія 2 – 0 Швейцарія Швейцарія Відбір до ЧЄ 2000 -
18-11-1998 Салерно Італія Італія 2 – 2 Іспанія Іспанія товариський матч -
16-12-1998 Рим Італія Італія 6 – 2 Зірки світу Зірки світу товариський матч -
10-2-1999 Піза Італія Італія 0 – 0 Норвегія Норвегія товариський матч -
27-3-1999 Копенгаген Данія Данія 1 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2000 -
31-3-1999 Анкона Італія Італія 1 – 1 Білорусь Білорусь Відбір до ЧЄ 2000 -
5-6-1999 Болонья Італія Італія 4 – 0 Уельс Уельс Відбір до ЧЄ 2000 -
9-6-1999 Лозанна Швейцарія Швейцарія 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2000 -
8-9-1999 Неаполь Італія Італія 2 – 3 Данія Данія Відбір до ЧЄ 2000 -
9-10-1999 Мінськ Білорусь Білорусь 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2000 -
13-11-1999 Лечче Італія Італія 1 – 3 Бельгія Бельгія товариський матч -
23-2-2000 Палермо Італія Італія 1 – 0 Швеція Швеція товариський матч -
29-3-2000 Барселона Іспанія Іспанія 2 – 0 Італія Італія товариський матч -
26-4-2000 Реджо-Калабрія Італія Італія 2 – 0 Португалія Португалія товариський матч -
3-6-2000 Осло Норвегія Норвегія 1 – 0 Італія Італія товариський матч -
11-6-2000 Арнем Туреччина Туреччина 1 – 2 Італія Італія ЧЄ 2000 - 1-й етап -
14-6-2000 Брюссель Італія Італія 2 – 0 Бельгія Бельгія ЧЄ 2000 - 1-й етап -
19-6-2000 Ейндговен Італія Італія 2 – 1 Швеція Швеція ЧЄ 2000 - 1-й етап -
24-6-2000 Брюссель Італія Італія 2 – 0 Румунія Румунія ЧЄ 2000 - чвертьфінал -
29-6-2000 Амстердам Італія Італія 0 – 0 д.ч.
(3-1 п.п.)		 Нідерланди Нідерланди ЧЄ 2000 - півфінал -
2-7-2000 Роттердам Франція Франція 2 – 1 Італія Італія ЧЄ 2000 - Фінал - 2-ге місце
3-9-2000 Будапешт Угорщина Угорщина 2 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2002 -
7-10-2000 Мілан Італія Італія 3 – 0 Румунія Румунія Відбір до ЧС 2002 -
11-10-2000 Анкона Італія Італія 2 – 0 Грузія Грузія Відбір до ЧС 2002 -
15-11-2000 Турин Італія Італія 1 – 0 Англія Англія товариський матч - Замінений на 66-ій хвилині 66'
28-2-2001 Рим Італія Італія 1 – 2 Аргентина Аргентина товариський матч -
24-3-2001 Бухарест Румунія Румунія 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2002 -
28-3-2001 Трієст Італія Італія 4 – 0 Литва Литва Відбір до ЧС 2002 -
25-4-2001 Перуджа Італія Італія 1 – 0 ПАР ПАР товариський матч -
2-6-2001 Тбілісі Грузія Грузія 1 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2002 -
1-9-2001 Каунас Литва Литва 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2002 -
5-9-2001 П'яченца Італія Італія 1 – 0 Марокко Марокко товариський матч -
6-10-2001 Парма Італія Італія 1 – 0 Угорщина Угорщина Відбір до ЧС 2002 -
7-11-2001 Сайтама Японія Японія 1 – 1 Італія Італія товариський матч -
13-2-2002 Катанія Італія Італія 1 – 0 США США товариський матч -
27-3-2002 Лідс Англія Англія 1 – 2 Італія Італія товариський матч -
17-4-2002 Мілан Італія Італія 1 – 1 Уругвай Уругвай товариський матч -
18-5-2002 Прага Чехія Чехія 1 – 0 Італія Італія товариський матч -
3-6-2002 Саппоро Італія Італія 2 – 0 Еквадор Еквадор ЧС 2002 - 1-й етап -
8-6-2002 Касіма (Ібаракі) Італія Італія 1 – 2 Хорватія Хорватія ЧС 2002 - 1-й етап -
13-6-2002 Ойта Італія Італія 1 – 1 Мексика Мексика ЧС 2002 - 1-й етап -
21-8-2002 Трієст Італія Італія 0 – 1 Словенія Словенія товариський матч - Дебют як капітана
7-9-2002 Баку Азербайджан Азербайджан 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2004 -
12-10-2002 Неаполь Італія Італія 1 – 1 Сербія та Чорногорія Сербія та Чорногорія Відбір до ЧЄ 2004 -
16-10-2002 Кардіфф Уельс Уельс 2 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2004 -
20-11-2002 Пескара Італія Італія 1 – 1 Туреччина Туреччина товариський матч -
12-2-2003 Генуя Італія Італія 1 – 0 Португалія Португалія товариський матч -
29-3-2003 Палермо Італія Італія 2 – 0 Фінляндія Фінляндія Відбір до ЧЄ 2004 -
3-6-2003 Кампобассо Італія Італія 2 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч -
11-6-2003 Гельсінкі Фінляндія Фінляндія 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2004 -
20-8-2003 Штутгарт Німеччина Німеччина 0 – 1 Італія Італія товариський матч -
6-9-2003 Мілан Італія Італія 4 – 0 Уельс Уельс Відбір до ЧЄ 2004 -
10-9-2003 Белград Сербія та Чорногорія Сербія та Чорногорія 1 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2004 -
11-10-2003 Реджо-Калабрія Італія Італія 4 – 0 Азербайджан Азербайджан Відбір до ЧЄ 2004 -
12-11-2003 Варшава Польща Польща 3 – 1 Італія Італія товариський матч -
16-11-2003 Анкона Італія Італія 1 – 0 Румунія Румунія товариський матч -
28-4-2004 Генуя Італія Італія 1 – 1 Іспанія Іспанія товариський матч -
30-5-2004 Туніс (місто) Туніс Туніс 0 – 4 Італія Італія товариський матч 1
14-6-2004 Гімарайнш Данія Данія 0 – 0 Італія Італія ЧЄ 2004 - 1-й етап -
18-6-2004 Порту Італія Італія 1 – 1 Швеція Швеція ЧЄ 2004 - 1-й етап -
9-10-2004 Целє (місто) Словенія Словенія 1 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2006 -
13-10-2004 Парма Італія Італія 4 – 3 Білорусь Білорусь Відбір до ЧС 2006 -
9-2-2005 Кальярі Італія Італія 2 – 0 Росія Росія товариський матч -
26-3-2005 Мілан Італія Італія 2 – 0 Шотландія Шотландія Відбір до ЧС 2006 -
4-6-2005 Осло Норвегія Норвегія 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2006 -
17-8-2005 Дублін Ірландія Ірландія 1 – 2 Італія Італія товариський матч -
3-9-2005 Глазго Шотландія Шотландія 1 – 1 Італія Італія Відбір до ЧС 2006 -
7-9-2005 Мінськ Білорусь Білорусь 1 – 4 Італія Італія Відбір до ЧС 2006 -
8-10-2005 Палермо Італія Італія 1 – 0 Словенія Словенія Відбір до ЧС 2006 -
12-11-2005 Амстердам Нідерланди Нідерланди 1 – 3 Італія Італія товариський матч -
1-3-2006 Флоренція Італія Італія 4 – 1 Німеччина Німеччина товариський матч -
31-5-2006 Женева Швейцарія Швейцарія 1 – 1 Італія Італія товариський матч -
2-6-2006 Лозанна Італія Італія 0 – 0 Україна Україна товариський матч -
12-6-2006 Ганновер Італія Італія 2 – 0 Гана Гана ЧС 2006 - 1-й етап -
17-6-2006 Кайзерслаутерн Італія Італія 1 – 1 США США ЧС 2006 - 1-й етап -
22-6-2006 Гамбург Чехія Чехія 0 – 2 Італія Італія ЧС 2006 - 1-й етап -
26-6-2006 Кайзерслаутерн Італія Італія 1 – 0 Австралія Австралія ЧС 2006 - 1/8 фіналу -
30-6-2006 Гамбург Італія Італія 3 – 0 Україна Україна ЧС 2006 - чвертьфінал -
4-7-2006 Дортмунд Німеччина Німеччина 0 – 2 д.ч. Італія Італія ЧС 2006 - півфінал -
9-7-2006 Берлін Італія Італія 1 – 1 д.ч.
(5-3 п.п.)		 Франція Франція ЧС 2006 - Фінал - 4-й титул
2-9-2006 Неаполь Італія Італія 1 – 1 Литва Литва Відбір до ЧЄ 2008 -
6-9-2006 Париж Франція Франція 3 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2008 -
7-10-2006 Рим Італія Італія 2 – 0 Україна Україна Відбір до ЧЄ 2008 -
11-10-2006 Тбілісі Грузія Грузія 1 – 3 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2008 -
15-11-2006 Бергамо Італія Італія 1 – 1 Туреччина Туреччина товариський матч -
28-3-2007 Барі Італія Італія 2 – 0 Шотландія Шотландія Відбір до ЧЄ 2008 -
2-6-2007 Торсгавн Фарерські острови Фарерські острови 1 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2008 -
6-6-2007 Каунас Литва Литва 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2008 -
22-8-2007 Будапешт Угорщина Угорщина 3 – 1 Італія Італія товариський матч -
8-9-2007 Мілан Італія Італія 0 – 0 Франція Франція Відбір до ЧЄ 2008 -
12-9-2007 Київ Україна Україна 1 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2008 -
17-11-2007 Глазго Шотландія Шотландія 1 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2008 -
21-11-2007 Модена Італія Італія 3 – 1 Фарерські острови Фарерські острови Відбір до ЧЄ 2008 -
6-2-2008 Цюрих Італія Італія 3 – 1 Португалія Португалія товариський матч 1
26-3-2008 Ельче Іспанія Іспанія 1 – 0 Італія Італія товариський матч -
30-5-2008 Флоренція Італія Італія 3 – 1 Бельгія Бельгія товариський матч -
6-9-2008 Ларнака Кіпр Кіпр 1 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 -
10-9-2008 Удіне Італія Італія 2 – 0 Грузія Грузія Відбір до ЧС 2010 -
11-10-2008 Софія (місто) Болгарія Болгарія 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 -
15-10-2008 Лечче Італія Італія 2 – 1 Чорногорія Чорногорія Відбір до ЧС 2010 -
19-11-2008 Афіни Греція Греція 1 – 1 Італія Італія товариський матч -
10-2-2009 Лондон Бразилія Бразилія 2 – 0 Італія Італія товариський матч -
28-3-2009 Подгориця Чорногорія Чорногорія 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 -
1-4-2009 Барі Італія Італія 1 – 1 Ірландія Ірландія Відбір до ЧС 2010 -
18-6-2009 Йоганнесбург Єгипет Єгипет 1 – 0 Італія Італія Кубок Конфедерацій -
21-6-2009 Преторія Італія Італія 0 – 3 Бразилія Бразилія Кубок Конфедерацій -
12-8-2009 Базель Швейцарія Швейцарія 0 – 0 Італія Італія товариський матч -
5-9-2009 Тбілісі Грузія Грузія 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 -
9-9-2009 Турин Італія Італія 2 – 0 Болгарія Болгарія Відбір до ЧС 2010 -
14-10-2009 Парма Італія Італія 3 – 2 Кіпр Кіпр Відбір до ЧС 2010 -
14-11-2009 Пескара Італія Італія 0 – 0 Нідерланди Нідерланди товариський матч -
3-3-2010 Монако Італія Італія 0 – 0 Камерун Камерун товариський матч -
3-6-2010 Брюссель Італія Італія 1 – 2 Мексика Мексика товариський матч -
14-6-2010 Кейптаун Італія Італія 1 – 1 Парагвай Парагвай ЧС 2010 - 1-й етап -
20-6-2010 Нельспрюйт Італія Італія 1 – 1 Нова Зеландія Нова Зеландія ЧС 2010 - 1-й етап -
24-6-2010 Йоганнесбург Словаччина Словаччина 3 – 2 Італія Італія ЧС 2010 - 1-й етап -
Усього Матчів (2 місце) 136 Голів 2

Титули та досягнення

[ред. | ред. код]

Гравець

[ред. | ред. код]

Тренер

[ред. | ред. код]
«Гуанчжоу Евергранд»: 2019
«Гуанчжоу Евергранд»: 2018

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ http://www.transfermarkt.co.uk/fc-parma/kader/verein/130/saison_id/1996
  3. ↑ Encyclopædia Britannica
  4. ↑ http://www.goal.com/en-india/news/222/transfer-zone/2010/06/03/1956819/napoli-did-not-want-me-al-ahli-did-italy-captain-fabio
  5. ↑ http://www.supersport.com/football/italy/news/130228/Juve_out_to_settle_title_race_in_Naples
  6. ↑ https://www.eurosport.com/football/fabio-cannavaro_prs317/person.shtml
  7. ↑ Olympedia — 2006.
  8. ↑ Каннаваро провів 400-й матч в серії A. Архів оригіналу за 10 листопада 2009. Процитовано 27 грудня 2016.
  9. ↑ Дубайський «Аль-Ахлі» підтвердив перехід Каннаваро
  10. ↑ Фабіо Каннаваро: «Перехід у „Наполі“ був неможливий через байдужість керівництва клубу»
  11. ↑ Каннаваро заявив про завершення кар'єри в збірній Італії. Архів оригіналу за 28 червня 2010. Процитовано 27 грудня 2016.
  12. ↑ Фабіо Каннаваро оголосив про завершення кар'єри. Архів оригіналу за 12 липня 2011. Процитовано 27 грудня 2016.
  13. ↑ Каннаваро, Креспо, Пірес і Фаулер продовжать кар'єру в Індії Новину на сайті Sports.ru від 14 січня 2012 року
  14. ↑ Fabio Cannavaro starting as ambassador for Dubai-based club Al Ahli. Take Dubai.com. 25 серпня 2011. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 27 грудня 2016.
  15. ↑ Cosmin Olaroiu confirmed as Al Ahli coach on three-year deal. alahliclub.ae (official website). 6 липня 2013. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 грудня 2016. [Архівовано 2015-12-08 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Agence France-Presse. Fabio Cannavaro officially leaves Al Ahli Dubai, takes Guangzhou Evergrande helm - The National. Процитовано 16 червня 2015.
  17. ↑ 广州恒大淘宝足球俱乐部－关于卡纳瓦罗先生不再担任广州恒大淘宝足球队执行主教练的公告. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 червня 2015. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
  18. ↑ 广州恒大淘宝足球俱乐部－关于聘任斯科拉里先生担任广州恒大淘宝足球队主教练的公告. Архів оригіналу за 5 червня 2015. Процитовано 16 червня 2015. [Архівовано 2015-06-05 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Al-Nassr hire Cannavaro | Football Italia. football-italia.net. Процитовано 7 лютого 2016.
  20. ↑ Fabio Cannavaro saluta l'Arabia: rescissione consensuale con l'Al Nassr (італ.). Goal.com. 11 лютого 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
  21. ↑ 天津权健官宣卡纳瓦罗挂帅 有信心带队升中超 (Chinese) . QQ.com. 9 червня 2016. Процитовано 9 червня 2016.
  22. ↑ Tianjin and Guizhou win promotion to the Chinese Super League. South China Morning Post. 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
  23. ↑ 卡纳瓦罗当选中超最佳教练 曼萨诺斯托遗憾落选. sports.sina.com.cn. Процитовано 6 жовтня 2025.
  24. ↑ UFFICIALE: Guangzhou Evergrande, Cannavaro è il nuovo allenatore - TUTTO mercato WEB. archivio.tuttomercatoweb.com (італ.). Процитовано 6 жовтня 2025.
  25. ↑ Cannavaro campione di Cina con il Guangzhou Evergrande. www.corrieredellosport.it (італ.). Процитовано 6 жовтня 2025.
  26. ↑ Cannavaro saluta la Cina: c’è la risoluzione del contratto con il Guangzhou. La Gazzetta dello Sport (it-IT) . 23 вересня 2021. Процитовано 6 жовтня 2025.
  27. ↑ Official: China hire Cannavaro | Football Italia. www.football-italia.net. Процитовано 6 жовтня 2025.
  28. ↑ China: Cannavaro already at risk? | Football Italia. www.football-italia.net. Процитовано 6 жовтня 2025.
  29. ↑ Fabio Cannavaro steps down as China coach. The Asian Age. 29 квітня 2019. Процитовано 6 жовтня 2025.
  30. ↑ FABIO CANNAVARO E' IL NUOVO ALLENATORE DEL BENEVENTO CALCIO. Benevento Calcio (італ.). 21 вересня 2022. Процитовано 6 жовтня 2025.
  31. ↑ COMUNICATO DELLA SOCIETA’. Benevento Calcio (італ.). 4 лютого 2023. Процитовано 6 жовтня 2025.
  32. ↑ Fabio Cannavaro nuovo allenatore dell’Udinese < Squadra < News < Udinese. www.udinese.it (італ.). Процитовано 6 жовтня 2025.
  33. ↑ Nota ufficiale: Fabio Cannavaro < Squadra < News < Udinese. www.udinese.it (італ.). Процитовано 6 жовтня 2025.
  34. ↑ Arsenal see off Dinamo Zagreb to all but seal last-16 place. The Straits Times (en-SG) . 23 січня 2025. Процитовано 6 жовтня 2025.
  35. ↑ Fabio Cannavaro više nije trener Dinama. gnkdinamo.hr (hr-HR) . 4 вересня 2025. Процитовано 6 жовтня 2025.
  36. ↑ Збірна-дебютантка чемпіонатів світу призначила тренером володаря "Золотого м'яча". ТСН.ua (укр.). 6 жовтня 2025. Процитовано 6 жовтня 2025.
  37. ↑ 2 гри третього кваліфікаційного раунду.
  38. ↑ Додатковий матч за четверте місце.
  39. ↑ а б 1 гра третього кваліфікаційного раунду.
  40. ↑ «Ювентус» був позбавлений двох чемпіонських титулів 2005 і 2006 років

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фабіо Каннаваро
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фабіо Каннаваро
  • Тижневик «Футбол» № 33(463) 2006 р.

Посилання

[ред. | ред. код]
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фабіо_Каннаваро&oldid=46282114