Дарабань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто
Дарабань
Darabani
Будинок-музей
Країна Румунія Румунія
Повіт  Ботошань
Телефонний код +40 231 (Romtelecom, TR)
+40 331 (інші оператори)
Координати 48°11′11″ пн. ш. 26°35′21″ сх. д.H G O
Висота 230 м.н.р.м.
Населення 11 699[1] (2009)
Розташування
Розташування міста на карті повіту Ботошань
Мапа
Влада
Офіційна сторінка

Дарабань, Дарабані (рум. Darabani) — місто у повіті Ботошані в Румунії. Є найпівнічнішим містом Румунії.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на правому березі річки Прут, неподалік від потрійного кордону між Румунією, Україною та Молдовою, на відстані[2] 418 км на північ від Бухареста, 49 км на північ від Ботошань, 136 км на північний захід від Ясс.

Клімат[ред. | ред. код]

Місто має помірно-континентальний клімат. Місцевий клімат визначається повітряними масами північно-західного морського походження, прохолодними та вологими навесні, жарко-тропічними влітку та полярно-холодними взимку. Середньорічна температура становить 8,4 °C, середня річна кількість опадів — 825 мм, середня кількість днів зі снігом — 37,7 на рік.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше ці місця, на той час село за назвою «Кимбені», згадуються в документі 1546 року.

У 1725 році село Дарабані вперше було нанесене на карту. Тоді воно належало до Молдавського князівства.

Між 1834 і 1840 роками була побудована церква Святого Миколая.

У 1837 року господар Михайло Стурдза дозволив організувати тут ярмарок. 1841 року була організована перша в Молдавії державна школа. За угодою між власником земель та іудейською громадою, звабленою економічною вигодою від наявності ярмарку, сюди почалося переселення осіб іудейського віросповідання з усіх бессарабських земель, і до кінця XIX століття євреї становили значну частину місцевого населення.

У 1865 році запрацювала перша телеграфна пошта та введена перша брукована дорога. Лікарня була урочисто відкрита в 1895 року, а перша аптека в 1901 році, суд в 1912 року.

Публічна бібліотека відкрита 1924 року.

Дарабані отримало статус міста в 1968 році.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно місту підпорядковані такі села (дані про населення за 2002 рік):

Економіка[ред. | ред. код]

Значна кількість населення занята в сільському господарстві. Також у місті працює італійська взуттєва фабрика.

Пункт пропуску[ред. | ред. код]

Перспективним в околиці міста Дарабань є будівництво мосту через річку Прут і пункту пропуску та з'єднання їх з автошляхом Н10 та Т 2610 з української сторони, сформувавши потік транспорту в напрямку до Хотина і далі на Кам'янець-Подільський.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2002 року[3] у місті проживали 11 820 осіб.

У 2011 році тут проживало 9 893 особи, з них 9 433 румуни.

Національний склад населення міста:

Національність Кількість осіб Відсоток
румуни 11812 99,9%
угорці 5 < 0,1%
німці 2 < 0,1%
українці 1 < 0,1%

Рідною мовою назвали:

Мова Кількість осіб Відсоток
румунська 11813 99,9%
угорська 3 < 0,1%
українська 2 < 0,1%
німецька 2 < 0,1%

Склад населення міста за віросповіданням:

Релігія Кількість осіб Відсоток
православні 11033 93,3%
адвентисти 514 4,3%
п'ятдесятники 250 2,1%
не релігійні 5 < 0,1%
бретрени 3 < 0,1%
греко-католики 2 < 0,1%
римо-католики 1 < 0,1%
баптисти 1 < 0,1%
атеїсти 1 < 0,1%
не вказали релігію 6 0,1%

Архітектура[ред. | ред. код]

  • Православна церква Святого Миколая (рум. «Sfântul Nicolae»).
  • Будівля міської бібліотеки, в центрі міста.

Світлини[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Populația stabilă la 1.01.2009 total din care de 18 ani și peste (румунською) . Архів оригіналу за 12.04.2012. Процитовано 19 грудня 2011.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
  3. Structura Etno-demografică a României (румунською) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2011.