Деко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Випікання булочок на камбузі авіаносця USS John C. Stennis (CVN-74)

Де́ко[1][2][3] (від пол. deka, очевидно, походить від нім. Decke — «покришка», «настил»)[4] — посудина, що має дно з тонкого металевого, скляного чи керамічного листа із загнутими краями та невисоким бортиком, для смаження та випікання їжі; форма для випікання. Інші назви — дечка, лист[2] (для випікання), листик, бляха[5].

За формою дечка зазвичай прямокутна або кругла. Дно здебільшого гладеньке, хоча бувають також дечки з перфорованим дном. Посудина найчастіше суцільна, бувають також дечки з роз'ємним бортиком.

Традиційно дечки виготовляють з металу: сталі, алюмінію, чавуну; часто їх покривають антипригарним покриттям. Також виготовляють дечки зі скла та кераміки.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Деко // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б Лист // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Відмнювання в однині: деко, дека, деку, деко, деком, на деку, деко. У множині: дека, дек, декам, дека, деками, на деках, дека.[1]
  4. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
  5. Бляха // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Література[ред.ред. код]

  • Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. на CD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — 7-е видання. — Київ; Ірпінь: Перун, 2009. — 1736 с.: іл. — ISBN 966-569-013-2.