Деметре II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Деметре II
груз. დემეტრე II
Деметре II
Цар Східної Грузії
1270 — 1289 роки
Попередник: Давид VII
Спадкоємець: Вахтанг II
 
Народження: 1259(1259)
Смерть: 12 березня 1289(1289-03-12)


обезголовлювання

Похований: Собор Свєтіцховелі
Віросповідання: Грузинська православна церква
Династія: Багратіоні
Батько: Георгій IV

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Святий Деметре II (დემეტრე II თავდადებული) (1259 — 12 березня 1289) — цар Східної Грузії з династії Багратіоні.

Життєпис[ред.ред. код]

Сину царя Давида VII Деметре було лише два роки, коли монголо-татари вбили його матір (1261). 1270 року, після смерті батька, Деметре зайняв грузинський престол у віці 11 років. Деякий час правив під регентством Садуна Манкаберделі. У 12771281 роках брав участь у кампанії Абака-хана проти Єгипту. Хоч він і продовжував носити титул «царя грузинів та абхазів тощо», влада Деметре поширювалась лише на східну частину країни. Західна Грузія перебувала під владою імеретійської гілки династії Багратіоні.

Деметре вважався досить суперечливою постаттю. Відданий християнству, кілька разів був розкритикований за полігамію. 1288 року на прохання Аргун-хана, приборкав повсталу провінцію Дербент на Каспійському узбережжі. Того ж року Аргун-хан запідозрив царя у змові проти свого міністра Буки, син якого був одружений з дочкою Деметре. Буку та його родину було вбито, а Деметре був покликаний до монгольської столиці, інакше Аргун-хан погрожував вторгненням своїх військ до Грузії. Незважаючи на численні консультації з місцевою знаттю, Деметре вирушив до резиденції хана, де був ув'язнений. 12 березня 1289 року царя було страчено. Згодом Деметре був канонізований Грузинською православною церквою.

Грузинський престол успадкував двоюрідний брат Деметре Вахтанг.

Родина[ред.ред. код]

Деметре мав трьох дружин. 1277 він одружився з дочкою Мануїла I Великого. У них народилось п'ятеро дітей:

Від другої дружини, монгольської принцеси Солгар, Деметре мав трьох дітей:

1280 року він одружився втретє, з Нателою, дочкою Джакелі-бека, атабега Самцхе. У них народився син — Георгій, прозваний Блискучим.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Джордж Фінлі, Історія Греції та Трапезундської імперії, (1204–1461), стор. 436

Джерела[ред.ред. код]