Демпінг-синдром

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Демпінг-синдром
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 K91.1
DiseasesDB 31227
eMedicine med/589
MeSH D004377

Де́мпінг-синдро́м[1] (англ. dumping syndrome; також англ. postgastric surgery syndromes; postgastrectomy syndrome; postvagotomy syndrome) — патологічний стан, який є частим ускладненням хірургічних втручань на шлунку (резекція шлунку або ваготомія з антрумектомією). Синдром спостерігають у 10-30 % хворих, що перенесли відповідні оперативні втручання. Демпінг-синдром включають до Міжнародного класифікатору хвороб (МКХ) 10-го перегляду у групу «Розлади травної системи після втручань, не класифіковані в інших рубриках» (англ. Postprocedural disorders of digestive system, not elsewhere classified), код К.91.

Етіологія та патогенез[ред.ред. код]

Демпінг-синдром — тяжкий клінічний синдром, пов'язаний із втратою шлунком резервуарної функції та швидкою евакуацією їжі з його культі з наступним прискореним просуванням її по тонкій кишці. При цьому активується симпатоадреналова система з різким збільшенням звільнення серотоніну та брадикініну зі слизової тонкої кишки.

Клінічні ознаки[ред.ред. код]

Клінічно синдром проявляється різкою слабкістю, пітливістю, тахікардією, нудотою, рідше блюванням, проносом, що виникає через 10-15 хвилин після їжі, особливо при вживанні солодких та молочних страв. При цьому спостерігають різні вегето-судинні та нервово-психічні розлади, змінюється артеріальний тиск, зменшується об'єм циркулюючої крові.

Лікування[ред.ред. код]

Лікування комплексне. Призначають висококалорійну дієту з обмеженням вуглеводів, що легко всмоктуються, та подрібнений прийом їжі. З метою гальмування евакуації їжі зі шлунку та зменшенням моторики кишечника призначають атропін 0,1 % розчин всередину по 5-8 крапель 2-3 рази на день перед їжею або п/ш по 0,5-1 мл 1-2 рази на день, гангліоблокатори.

При явищах зовнішньосектеторної недостатності підшлункової залози призначають перпарати, що містять ферменти підшлункової залози та шлунку. Застосовують також загальноукріплюючу терапію (парентеральне введення вітамінів, гемотрансфузії) та седативні засоби. У тяжких резистентних до консервативної терапії випадках проводять реконструктивні операції.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Правильніше — «дампінг-синдром».

Джерела[ред.ред. код]

  • Довідник дільничого терапевта по фармакотерапії/під ред. М. В. Бочкарьова та Є. А. Мухіна. — Кишинів: Картя молдовеняске, 1986.
захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.