Деніел Ліберман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зображення
Громадянство США
Дата народження 3 червня 1964(1964-06-03) (59 років)
Місце народження Кембридж[1]
Рід діяльності антрополог, палеоантрополог, дослідник
Працівник у Ратґерський університет і Гарвардський університет
Заклад освіти Гарвардський університет

Деніел Е. Ліберман (народився 3 червня 1964) — палеоантрополог Гарвардського університету, де він обіймає професуру біологічних наук імені Едвіна М. Лернера II, а також є професором кафедри еволюційної біології людини. Відомий своїми дослідженнями еволюції людської голови [2] та людського тіла. [3]

Біографія[ред. | ред. код]

Ліберман здобув освіту в Гарвардському університеті, де отримав ступінь бакалавра, магістра та доктора філософії. Він також отримав ступінь магістра філософії Кембриджського університету. [4] Він був молодшим науковим співробітником Гарвардського товариства стипендіатів та викладав в Університеті Ратгерса та Університеті Джорджа Вашингтона, з 2001 року став професором Гарвардського університету.

Ліберман є директор скелетної біологічної лабораторії в Гарварді. Він також є членом кураторської ради Музею археології та етнології Пібоді, членом відділу організмової та еволюційної біології в Гарварді та Наукового виконавчого комітету LSB Leakey Foundation.

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

  • Стипендіат національних заслуг, 1982
  • Фі Бета Каппа (Гарвардський коледж), 1986
  • Сумма з відзнакою, Гарвардський коледж
  • Меморіальна стипендія Френка Нокса III, 1986-1987
  • Стипендія аспірантів Національного наукового фонду, 1987-1990
  • Молодша стипендія Гарвардського товариства стипендіатів, 1993-1996
  • Лауреат Ігнобелівської премії з фізики, 2009
  • Премія Еверетта Мендельсона за відмінне наставництво, Гарвардський університет, 2009 р.
  • Професура Гарвардського коледжу, 2010-2015
  • Американська академія мистецтв і наук, 2020

Дослідження[ред. | ред. код]

Ліберман вивчає, як і чому людське тіло стало таким, яким воно є зараз, звертаючи при цьому особливу увагу на еволюцію фізичної активності [5] Його дослідження поєднують палеонтологію, анатомію, фізіологію та експериментальну біомеханіку в лабораторії та в польових умовах. У своїй кар'єрі він спочатку зосереджувався значною мірою на питанні, чому і як у людей такі незвичайні голови. [6] З 2004 року більшість його досліджень зосереджено на еволюції людської локомоції, включно з тим, чи були перші гомініни двоногими, [7] чому розвинувся двоногий рух, [8] біомеханічні проблеми вагітності у жінок, [9] як локомоція впливає на функцію скелета [10] і, особливо, еволюція бігу. У статті 2004 року з Деннісом Брамблом «Біг на витривалість і еволюція роду Homo» [11] він висловив припущення, що люди еволюціонували, щоб пересуватися на великі відстані для збирання їжі та полювання. Його дослідження про біг загалом, особливо біг босоніж [12] [13] було популяризовано в книзі-бестселері Кріса Макдугалла «Народжені бігати». [14] Ліберман є завзятим марафонцем, часто босоніж, що принесло йому прізвисько «Босий професор». [15]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • The Evolution of the Human Head. Harvard University Press. 2011. ISBN 9780674046368.
  • The Story of the Human Body: Evolution, Health and Disease. Pantheon Press. 2013. ISBN 9780307741806.
  • Exercised: Why Something We Never Evolved to Do Is Healthy and Rewarding. Pantheon Press. 2021. ISBN 9781524746988.

Переклади українською[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  2. ↑ Lieberman, Daniel E (2011). The Evolution of the Human Head. Cambridge, MA, USA: Harvard University Press. ISBN 9780674046368.
  3. ↑ Lieberman, Daniel E (2013). The Story of the Human Body: Evolution, Health, Disease. New York, NY, USA: Pantheon. ISBN 978-0-307-37941-2.
  4. ↑ CURRICULUM VITAE : Daniel Eric Lieberman (DOC). Scholar.harvard.edu. Процитовано 6 June 2022.
  5. ↑ Lieberman, Daniel E (2013). The Story of the Human Body: Evolution, Health, Disease. New York, NY, USA: Pantheon. ISBN 978-0-307-37941-2.Lieberman, Daniel E (2013). The Story of the Human Body: Evolution, Health, Disease. New York, NY, USA: Pantheon. ISBN 978-0-307-37941-2.
  6. ↑ Lieberman, Daniel E (2011). The Evolution of the Human Head. Cambridge, MA, USA: Harvard University Press. ISBN 9780674046368.Lieberman, Daniel E (2011). The Evolution of the Human Head. Cambridge, MA, USA: Harvard University Press. ISBN 9780674046368.
  7. ↑ Zollikofer, C. P. E.; Ponce De León, M. S.; Lieberman, D. E.; Guy, F.; Pilbeam, D.; Likius, A.; MacKaye, H. T.; Vignaud, P.; Brunet, M. (2005). Virtual cranial reconstruction of Sahelanthropus tchadensis (PDF). Nature. 434 (7034): 755—759. Bibcode:2005Natur.434..755Z. doi:10.1038/nature03397. PMID 15815628.
  8. ↑ Lieberman, Daniel E (2010). Jonathann B Losos (ред.). Four legs good, two legs fortuitous: Brains, brawn and the evolution of human bipedalism in In the Light of Evolution. Greenwood Village, CO, USA: Roberts and Company. с. 55—71.
  9. ↑ Whitcome, K. K.; Shapiro, L. J.; Lieberman, D. E. (2007). Fetal load and the evolution of lumbar lordosis in bipedal hominins (PDF). Nature. 450 (7172): 1075—1078. Bibcode:2007Natur.450.1075W. doi:10.1038/nature06342. PMID 18075592.
  10. ↑ Lieberman, D. E.; Pearson, O. M.; Polk, J. D.; Demes, B.; Crompton, A. W. (2003). Optimization of bone growth and remodeling in response to loading in tapered mammalian limbs. The Journal of Experimental Biology. 206 (Pt 18): 3125—3138. doi:10.1242/jeb.00514. PMID 12909694.
  11. ↑ Bramble, D. M.; Lieberman, D. E. (2004). Endurance running and the evolution of Homo (PDF). Nature. 432 (7015): 345—352. Bibcode:2004Natur.432..345B. doi:10.1038/nature03052. PMID 15549097.
  12. ↑ Lieberman, D. E.; Venkadesan, M.; Werbel, W. A.; Daoud, A. I.; d'Andrea, S.; Davis, I. S.; Mang'Eni, R. O.; Pitsiladis, Y. (2010). Foot strike patterns and collision forces in habitually barefoot versus shod runners. Nature. 463 (7280): 531—535. Bibcode:2010Natur.463..531L. doi:10.1038/nature08723. PMID 20111000.
  13. ↑ Lieberman, D. E. (2012). What We Can Learn About Running from Barefoot Running. Exercise and Sport Sciences Reviews. 40 (2): 63—72. doi:10.1097/JES.0b013e31824ab210. PMID 22257937.
  14. ↑ McDougall, Christopher (2009). Born to Run: A Hidden Tribe, Superathletes, and the Greatest Race the World Has Never Seen. Knopf. с. 304. ISBN 978-0-307-26630-9.
  15. ↑ Barefoot Professor. Nature. Процитовано 25 September 2013.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Деніел_Ліберман&oldid=42279961