Дерек Фішер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дерек Ламар Фішер (англ. Derek Lamar Fisher, нар. 9 серпня 1974, Літл-Рок, Арканзас, США) — американський професіональний баскетболіст, що грав на позиціях атакувального захисника і розігруючого захисника за низку команд НБА. П'ятиразовий чемпіон НБА. Згодом — баскетбольний тренер, першою і останньою командою якого була «Нью-Йорк Нікс». З 2016 року — експерт з «Лос-Анджелес Лейкерс» на каналі Spectrum SportsNet.[1]

Фішеру належить рекорд НБА, як граввцю, який зіграв найбільше матчів у плей-оф.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Починав грати у баскетбол у команді старшої школи Паркв'ю артс енд Саєнс мегент (Літл-Рок, Арканзас). На університетському рівні грав за команду Літл-Рок (1992–1996). Протягом студентської кар'єри набирав в середньому 12,4 очка, 4,4 підбирання та 4,2 асиста за гру. Будучи на останньому курсі, став найкращим баскетболістом конференції Sun Belt.[2] Закінчуючи кар'єру в Літл-Рок, займав друге місце в його історії за очками (1,393), асистами (472) та перехопленнями (189).

Лос-Анджелес Лейкерс[ред. | ред. код]

Фішер у грі за «Лейкерс»

1996 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 24-м номером командою «Лос-Анджелес Лейкерс», кольори яких захищав протягом наступних 8 сезонів. Дебютував у лізі матчем проти «Фінікс Санз», де набрав 12 очок та 5 асистів. Протягом свого першого сезону набирав 3,9 очка та 1,5 асиста та виступив у матчі новачків НБА. У сезоні 1997-1998 провів 82 матчі, 36 з яких були в старті. Допоміг команді дійти до фіналу Західної конференції, де «Лейкерс» програли «Юта Джаз». У наступному скороченому через лок-аут сезоні, виходив на майданчик, замінюючи Дерека Гарпера. Лейкерс пробилися до плей-оф, де у першому раунді обіграли «Х'юстон Рокетс», але поступилися «Сан-Антоніо Сперс» в наступному.

Перед початком сезону «1999-2000» «Лейкерс» очолив Філ Джексон. Команда сходу виграла чемпіонат НБА, перемігши у фіналі «Індіана Пейсерс». Таким чином Фішер вперше здобув титул чемпіона НБА.

У сезоні 2000-2001 пропустив 62 матчі через травму. Під час його відсутності «Лейкерс» вже не здавалися монолітним колективом, а в роздягальні атмосфера зіпсувалась через ворожнечу і конфлікти Шакіла О'Ніла та Кобі Браянта. З поверненням Фішера у березні 2001 року гра в захисті налагодилась, а на останньому відрізку команда видала серію перемог. У плей оф зіграв зі стартових секунд у всіх матчах. У фіналі Західної конференції «Лейкерс» обіграли «Сан-Антоніо Сперс», а у фіналі НБА — «Філадельфія Севенті-Сіксерс», ставши таким чином чемпіонами НБА вдруге поспіль.

Фішер (ліворуч), Кобі Браянт (по центру) на прийомі у Барака Обами (праворуч), 25 січня 2010

Наступного сезону, незважаючи на травми протягом регулярного сезону, допоміг команді виграти фінал Західної конференції у «Сакраменто Кінгс» та фінал НБА у «Нью-Джерсі Нетс».

У сезоні 2002-2003 став основним розігруючим захисником команди, але не зміг допомогти їй пройти «Сан-Антоніо» в півфіналі Західної конференції. Через це у міжсезоння був придбаний Гарі Пейтон, який знову посадив Фішера на лаву запасних.

Наступного сезону прославився кидком, який назвали «0,4». 13 травня 2004 року «Лейкерс» зустрічалися з «Сан-Антоніо Сперс» в рамках 5 матчу півфінальної серії Західної конференції. За 11 секунд до завершення гри Кобі Браянт забив двохочковий кидок та зробив рахунок 72-71. Потім Тім Данкан забив через Шакіла О'Ніла та вивів «Сперс» вперед 72-73 у матчі, в якому залишалося 0,4 секунди. Після цього «Лейкерс» взяли тайм-аут, щоб узгодити тактику останньої атаки, одразу за ними «Сперс» взяли тайм-аут, щоб розробити тактику захисту, а потім знову «Лейкерс», щоб переналаштувати атаку. Коли гра відновилась, Гарі Пейтон ввів м'яч у гру, вкинувши його на Фішера, який встиг з ним розвернутися та кинути до сирени, забивши двохочковий та здобувши для команди перемогу 74-73. Після цього матчу, «Лейкерс» виграли ще один та пройшли далі до фіналу Західної конференції, де перемогли «Міннесота Тімбервулвз». У фіналі НБА зустрілись з «Детройт Пістонс» та програли їм.

Голден-Стейт Ворріорс[ред. | ред. код]

15 липня 2004 року підписав шестирічний контракт на суму 37 млн. доларів з «Голден-Стейт Ворріорс».[3] Два роки, проведені в команді, були швидше розчаруванням, адже «Ворріорс» не претендували на найвищі місця, а в команді не було зірок на кшталт Браянта та О'Ніла. Спіді Клекстон провів більше матчів у старті, ніж Фішер у сезоні 2004-2005, а Берон Девіс — у наступному. Незважаючи на це, сезон 2005-2006 став найрезультативнішим для Фішера, коли він набирав 13,3 очка за гру.

Юта Джаз[ред. | ред. код]

2006 року в обмін на Кіта Маклауда, Андре Оуенса та Девіна Брауна перейшов до команди «Юта Джаз», у складі якої провів наступний сезон своєї кар'єри. Зіграв у всіх 82 матчах сезону, в яких набирав 10,1 очка та 3,3 асиста за гру.

У листопаді 2006 року його було обрано Президентом Асоціації гравців НБА, змінивши на цій посаді Антоніо Девіса.[4]

У плей-оф допоміг команді дійти до фіналу Західної конференції, де «Юта» програла «Сан-Антоніо Сперс». Вкінці сезону попросив у керівництва клубу припинити співпрацю між ними, так як хотів перебратися до міста, де би змогли допомогти його дочці боротися з хворобою.[5]

Лос-Анджелес Лейкерс[ред. | ред. код]

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Лос-Анджелес Лейкерс» куди він повернувся 2007 року та за яку він відіграв 5 сезонів.[6] Там одразу ж став основним розігруючим захисником. У тому сезоні допоміг команді дійти до фіналу НБА, де сильнішими, щоправда, виявились «Бостон Селтікс».

Наступного сезону знову дійшов з командою до фіналу НБА, де «Лейкерс» перемогли «Орландо Меджик», здобувши 15-й титул чемпіона НБА в історії франшизи.

8 вересня 2009 року видав свою книгу «Мотивація характером: життя, уроки та баскетбол» (Character Driven: Life, Lessons, and Basketball). 3 лютого 2010 року у матчі проти «Шарлотт Бобкетс» забив свій 1000-й триочковий кидок.[7] 10 лютого 2010 року зіграв свій 1000-й матч у кар'єрі проти своєї колишньої команди «Юта Джаз». 23 лютого 2010 року у матчі проти «Мемфіс Гріззліс» забив 9000-е очко в кар'єрі. 2010 року допоміг команді дійти до фіналу НБА, де «Лейкерс» були сильнішими за «Бостон Селтікс». Таким чином Фішер виграв своє п'яте чемпіонство.

Оклахома-Сіті Тандер[ред. | ред. код]

Фішер у складі «Далласа» 2012

15 березня 2012 року перейшов до складу «Х'юстон Рокетс» в обмін на Джордана Гілла та майбутній драфт-пік першого раунду.[8] Проте 19 березня був відрахований зі складу команди, не зігравши за неї жодного матчу.[9] 21 березня 2012 року підписав контракт до кінця сезону з «Оклахома-Сіті Тандер».[10] Разом з командою дійшов до фіналу НБА, де вона поступилася «Маямі Гіт».

Даллас Маверікс[ред. | ред. код]

29 листопада 2012 року підписав контракт з «Даллас Маверікс».[11] 20 грудня травмувався та попросив анулювати контракт з клубом. За короткий період в Далласі набирав 8,6 очка та 3,6 асиста за гру.[12]

Повернення до Оклахома-Сіті Тандер[ред. | ред. код]

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Оклахома-Сіті Тандер», до складу якої він приєднався 25 лютого 2013 року та за яку відіграв півтори сезони.[13]

Статистика виступів в НБА[ред. | ред. код]

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд
Позначає сезон, в якому Дерек Фішер ставав чемпіоном НБА
double-dagger Рекорд НБА

Регулярний сезон[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1996–97 «Лос-Анджелес Лейкерс» 80 3 11.5 .397 .301 .658 1.2 1.5 .5 .1 3.9
1997–98 «Лос-Анджелес Лейкерс» 82 36 21.5 .434 .383 .757 2.4 4.1 .9 .1 5.8
1998–99 «Лос-Анджелес Лейкерс» 50 21 22.6 .376 .392 .759 1.8 3.9 1.2 .0 5.9
1999–00 «Лос-Анджелес Лейкерс» 78 22 23.1 .346 .313 .724 1.8 2.8 1.0 .0 6.3
2000–01 «Лос-Анджелес Лейкерс» 20 20 35.5 .412 .397 .806 3.0 4.4 2.0 .1 11.5
2001–02 «Лос-Анджелес Лейкерс» 70 35 28.2 .411 .413 .847 2.1 2.6 .9 .1 11.2
2002–03 «Лос-Анджелес Лейкерс» 82 82 34.5 .437 .401 .800 2.9 3.6 1.1 .2 10.5
2003–04 «Лос-Анджелес Лейкерс» 82 3 21.6 .352 .291 .797 1.9 2.3 1.3 .0 7.1
2004–05 «Голден-Стейт Ворріорс» 74 32 30.0 .393 .371 .862 2.9 4.1 1.0 .1 11.9
2005–06 «Голден-Стейт Ворріорс» 82 36 31.6 .410 .397 .833 2.6 4.3 1.5 .1 13.3
2006–07 «Юта Джаз» 82 61 27.9 .382 .308 .853 1.8 3.3 1.0 .1 10.1
2007–08 «Лос-Анджелес Лейкерс» 82 82 27.4 .436 .406 .883 2.1 2.9 1.0 .0 11.7
2008–09 «Лос-Анджелес Лейкерс» 82 82 29.8 .424 .397 .846 2.3 3.2 1.2 .1 9.9
2009–10 «Лос-Анджелес Лейкерс» 82 82 27.2 .380 .348 .856 2.1 2.5 1.1 .1 7.5
2010–11 «Лос-Анджелес Лейкерс» 82 82 28.0 .389 .396 .806 1.9 2.7 1.2 .1 6.8
2011–12 «Лос-Анджелес Лейкерс» 43 43 25.6 .383 .324 .830 2.1 3.3 .9 .1 5.9
2011–12 «Оклахома-Сіті Тандер» 20 0 20.4 .343 .314 .929 1.4 1.4 .6 .1 4.9
2012–13 «Даллас Маверікс» 9 9 25.4 .354 .435 .913 1.7 3.6 .6 .2 8.6
2012–13 «Оклахома-Сіті Тандер» 24 0 14.4 .333 .351 .933 .9 .7 .6 .0 4.1
2013–14 «Оклахома-Сіті Тандер» 81 0 17.6 .391 .384 .775 1.5 1.4 .9 .0 5.2
Усього за кар'єру 1,287 731 25.4 .399 .374 .817 2.1 3.0 1.1 .1 8.3

Плей-оф[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1997 «Лос-Анджелес Лейкерс» 6 0 5.7 .273 .000 .667 .5 1.0 .2 .0 1.3
1998 «Лос-Анджелес Лейкерс» 13 13 21.4 .397 .300 .621 1.9 3.8 1.3 .0 6.0
1999 «Лос-Анджелес Лейкерс» 8 8 29.8 .418 .345 .800 3.6 4.9 1.0 .0 9.8
2000 «Лос-Анджелес Лейкерс» 21 0 15.3 .430 .414 .760 1.0 2.0 .5 .0 4.7
2001 «Лос-Анджелес Лейкерс» 16 16 36.0 .484 .515 .765 3.8 3.0 1.3 .1 13.4
2002 «Лос-Анджелес Лейкерс» 19 19 34.2 .357 .358 .786 3.3 2.7 1.0 .1 10.2
2003 «Лос-Анджелес Лейкерс» 12 12 35.3 .520 .617 .818 3.0 1.8 1.5 .1 12.8
2004 «Лос-Анджелес Лейкерс» 22 0 23.0 .405 .418 .657 2.5 2.2 .8 .0 7.5
2007 «Юта Джаз» 16 14 27.8 .405 .375 .933 1.6 2.6 1.0 .1 9.5
2008 «Лос-Анджелес Лейкерс» 21 21 31.6 .452 .440 .836 2.2 2.5 2.0 .1 10.2
2009 «Лос-Анджелес Лейкерс» 22 22 28.9 .394 .284 .861 2.0 2.2 1.0 .0 8.0
2010 «Лос-Анджелес Лейкерс» 23 23 32.8 .448 .360 .821 2.5 2.8 1.2 .0 10.3
2011 «Лос-Анджелес Лейкерс» 10 10 32.5 .433 .412 .810 2.7 2.6 1.4 .2 8.2
2012 «Оклахома-Сіті Тандер» 20 0 22.3 .415 .375 1.000 1.6 1.3 .9 .1 6.3
2013 «Оклахома-Сіті Тандер» 11 0 23.7 .457 .471 .667 1.5 .7 .6 .1 8.7
2014 «Оклахома-Сіті Тандер» 19 0 15.7 .315 .293 1.000 1.7 .8 .7 .0 3.8
Усього за кар'єру 259double-dagger 158 26.5 .422 .399 .805 2.2 2.3 1.1 .1 8.3

Тренерська робота[ред. | ред. код]

10 червня 2014 року став головним тренером команди «Нью-Йорк Нікс», підписавши п'ятирічний контракт на 5 млн. доларів. За підсумками свого дебютного сезону як тренера, «Нікс» виграли 17 матчів та програли 65, що стало найгіршим результатом в історії франшизи.[14] Наступного року, з обранням на драфті Крістапса Порзінгіса «Нью-Йорк» став претендентом на вихід до плей-оф. Проте після непоганої першої половини сезону, в якому в команди було співвідношення перемог і поразок 22-22,[14] настав невдалий відрізок з 9 поразок у 10 матчах. Після цього, 8 лютого 2016 року Фішер був звільнений із займаної посади. За півтори сезони проведеному на посту головного тренера Нью-Йорка, він виграв 40 матчів та програв 96 (29,4% перемог).[15]

Тренерська статистика[ред. | ред. код]

Легенда
Регулярний сезон G Ігор проведено W Ігор виграно L Ігор програно W–L % % перемог
Плей-оф PG Ігор плей-оф проведено PW Ігор плей-оф виграно PL Ігор плей-оф програно PW–L % % перемог у плей-оф
Команда Сезон G W L W–L% Місце PG PW PL PW–L% Результат
«Нью-Йорк Нікс» 2014–15 82 17 65 .207 5-е в Атлантичному не вийшли до плей-оф
«Нью-Йорк Нікс» 2015–16 54 23 31 .426 (звільнений)
Усього 136 40 96 .294

Особисте життя[ред. | ред. код]

Фішер — молодший брат Дуейна Вашингтона, який відзначився виступами за «Нью-Джерсі Нетс» та «Лос-Анджелес Кліпперс».[16]

Розлучений,[17] виховує чотирьох дітей.[18]

Посилання[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Derek Fisher returns to Lakers organization as TV analyst. NY Daily News (en). Процитовано 2017-09-24. 
  2. DraftExpress - Rob Pelinka - Player Agent. DraftExpress (en). Процитовано 2017-09-24. 
  3. USATODAY.com - Roundup: Fisher signs six-year deal with Warriors. usatoday30.usatoday.com. Процитовано 2017-09-24. 
  4. Fisher Voted President Of NBAPA - RealGM Wiretap. basketball.realgm.com. Процитовано 2017-09-24. 
  5. Fisher released by Jazz to care for stricken child. ESPN.com. 2007-07-03. Процитовано 2017-09-24. 
  6. Fisher hoping return to Lakers helps Kobe's future. ESPN.com. 2007-07-21. Процитовано 2017-09-24. 
  7. Lakers’ 0-2 world, according to Metta World Peace. Orange County Register (en-US). 2011-12-27. Процитовано 2017-09-24. 
  8. Rockets 2012 Trade Deadline Press Release. THE OFFICIAL SITE OF THE HOUSTON ROCKETS (en). Процитовано 2017-09-24. 
  9. Bolch, Ben (2012-06-07). Oklahoma City's Derek Fisher is hoping to be an NBA king again. Los Angeles Times (en-US). ISSN 0458-3035. Процитовано 2017-09-24. 
  10. Thunder Signs Derek Fisher | THE OFFICIAL SITE OF THE OKLAHOMA CITY THUNDER. www.nba.com (en). Процитовано 2017-09-24. 
  11. WebCite query result. www.webcitation.org (en). Процитовано 2017-09-24. 
  12. Fisher Joins Thunder After Shafting Mavs «  NBA.com | Hang Time Blog. hangtime.blogs.nba.com (en). Процитовано 2017-09-24. 
  13. Thunder Signs Derek Fisher | THE OFFICIAL SITE OF THE OKLAHOMA CITY THUNDER. www.nba.com (en). Процитовано 2017-09-24. 
  14. а б Cacciola, Scott (2016-02-08). Derek Fisher Pays With His Job as the Costly Losses Pile Up. The New York Times (en-US). ISSN 0362-4331. Процитовано 2017-09-24. 
  15. Knicks Relieve Fisher Of Coaching Duties | New York Knicks. New York Knicks. Процитовано 2017-09-24. 
  16. ADANDE, J. A. (2001-05-19). Fisher a Real Piece of Work. Los Angeles Times (en-US). ISSN 0458-3035. Процитовано 2017-09-24. 
  17. Derek Fisher ignoring ‘blindsided’ wife amid divorce. New York Post (en-US). 2015-04-04. Процитовано 2017-09-24. 
  18. Seven years later, Knick coach Fisher's daughter soaring. NY Daily News (en). Процитовано 2017-09-24.