Держава Божа 2053 року
Держава Божа 2053 року | ||||
---|---|---|---|---|
Država Božja 2053. | ||||
Жанр | утопія, наукова фантастика, антиутопія | |||
Автор | Іво Брешан | |||
Мова | хорватська | |||
Опубліковано | 2003 | |||
Видавництво | «SysPrint» | |||
ISBN | 9789532320251 | |||
| ||||
Держа́ва Бо́жа 2053 ро́ку (хорв. Država Božja 2053.) — роман-утопія Іво Брешана, частина трилогії, яку, крім цього роману, складають твори «Астарот» (див. також Астарот) і «Чортове нутро». «Держава Божа 2053 року» подає картину тоталітаризму в майбутньому, тоді як «Астарот» зображує тоталітаризм у минулому, а «Чортове нутро» — в розрізі сьогодення.
У цій версії розвитку світу Хорватія вступила в Європейський Союз, який наприкінці 2010-х років було федералізовано і перетворено на Федеральний Європейський Регіон (ФЄР).
У 2020-х роках на тлі валу корупції, рецесії і економічної кризи на політичну сцену вийшла новоспечена «Хорватська християнсько-соціальна партія», лівацька партія на чолі з харизматичним Тео Торлаком.
Після перемоги було оголошено національну диктатуру. Тео Торлак проголошується довічним президентом, а всі інші партії розпущено і заборонено. Новою нормою стає теократична диктатура, а нову владу формує Церква. Після відібрання заводів та інших виробництв, які належали іноземним компаніям, Хорватію виганяють з ФЄР і встановлюють для неї торговельне ембарго, а Торлак закриває всі кордони і оголошує еміграцію незаконною.
Під його теократичною владою християнство стає обов'язковою релігією, тоді як атеїзм і всі інші релігії опиняються поза законом, запроваджено новий код одягу, а більшість сучасної музики оголошено сатанинською та заборонено. По всій країні відкриваються «реабілітаційні» центри, де карних злочинців, непокірну молодь і політичних противників піддають катуванням і наркотизують, щоб домогтися їх повної покори.
Дія розгортається 2053 року, через 27 років після приходу до влади Торлака. В основі сюжету зусилля окремих представників сім'ї Локо, спрямовані на те, щоб якось вижити в такому світі, де більшість народилася і жила до часів Торлака. Кінцівка роману схожа на кінцівку «Астарота» — символіка Христа.
— Чи думаєте, що Любичич був одержимий Сатаною, коли це зробив? |
- Isključeno. Da je bio, nikad ne bi napao Božjeg službenika, - Kako to? Pa opće je poznato da Sotona odvraća ljude od Boga.
- Gospodo oci, vjerujte mi, to nikada nisam uspio shvatiti. Ako Sotona u paklu muči one koji su zgriješili protiv Boga, onda on mora biti na Božjoj strani. Kažnjava njegove neprijatelje. Dakle, trebao bi biti nešto kao Božja policija