Деталювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Деталюва́ння у кресленні — процес виконання робочих креслеників або ескізів деталей за складальним креслеником або креслеником загального виду (КЗВ). Деталювання є такою темою машинобудівного креслення яка вимагає вміння читати кресленики загального виду, знання всіх умовностей та спрощень, що використовуються при виконанні КЗВ, а також вміння виконувати та оформлювати робочі кресленики деталей.

Деталювання як вид констуркторських робіт проводиться при розробці конструкторської документації на стадії виконання робочого проекту.

Читання складального кресленика[ред. | ред. код]

Читання складального креслення дає можливість розвинути вміння умовного уявлення будови виробу та форми його складових частин. Перед деталюванням складальний кресленик чи КЗВ слід детально вивчити — «прочитати» його:

  • встановити призначення, будову та принцип роботи виробу, що виконаний на кресленику;
  • з'ясувати взаємне розташування деталей виробу та способи їх з'єднання;
  • встановити характер взаємодії деталей в процесі експлуатації виробу;
  • з'ясувати форму кожної деталі та їх призначення.

Порядок деталювання[ред. | ред. код]

Деталювання складального кресленика рекомендується виконувати у такій послідовностіː

  • за номером позиції знаходять деталь на всіх зображеннях складального кресленика щоб уявити зовнішню та внутрішню форми її елементів;
  • відповідно до ГОСТ 2.305-68[1] визначають головний вид деталі та намічають необхідну кількість зображень, що отримуються методом ортогонального проектування;
  • вибирають масштаб зображення деталі згідно з ГОСТ 2.302-68[2] та за ГОСТ 2.301-68[3] необхідний формат аркуша робочого кресленика;
  • виконують компонування кресленикаː тонкими лініями або прямокутниками намічають місця розташування його зображень;
  • креслять види, розрізи, перерізи та виносні елементи згідно з вимогами ГОСТ 2.305-68[1].;
  • визначають дійсні розміри елементів деталей та наносять відповідно до ДСТУ ГОСТ 2.307-2013[4] їх на робочому кресленику. Особливу увагу приділяють тому, щоб номінальні розміри спряжених деталей не мали розбіжностей. Розміри конструктивних та технологічних елементів (фасок, центрових отворів, проточок, ухилів тощо) визначають не за КЗВ, а згідно зі стандартами на ці елементи;
  • за ГОСТ2.309-73[5] наносять позначення шорсткості поверхонь;
  • виконують штрихування перерізів та наводять кресленик;
  • роблять необхідні текстові написиː основний напис кресленика, за необхідності технічні вимоги та заповнюють таблиці параметрів.

Особливості деталювання складального кресленика[ред. | ред. код]

  • деталі, які є поверхнями обертання на головному вигляді робочого кресленика, завжди розміщують горизонтально;
  • деталі на робочих креслениках слід виконувати у такому вигляді, у якому вони надходять на процес складання;
  • на робочому кресленні обов'язково зображають усі ті подробиці, які можна зображати на складальному кресленику чи КЗВ зі спрощеннями або взагалі не зображати (фаски, проточки, рівці, ливарні ухили тощо);
  • при нанесенні розмірів слід враховувати технологічні та конструктивні вимоги й особливості;
  • шорсткість поверхонь призначають залежно від характеру їх з'єднання, технології виготовлення деталі та її призначення;
  • при заповненні основного напису робочого кресленика деталі необхідно зазначити шифр робочого кресленика, назву деталі та марку її матеріалу (ГОСТ 2.104-2006[6]).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ГОСТ 2.305-68 Единая система конструкторской документации. Изображения — виды, разрезы, сечения.
  2. ГОСТ 2.302-68 Единая система конструкторской документации. Масштабы.
  3. ГОСТ 2.301-68 Единая система конструкторской документации. Форматы.
  4. ДСТУ ГОСТ 2.307:2013 Єдина система конструкторської документації. Нанесення розмірів і граничних відхилів.
  5. ГОСТ2.309-73 Единая система конструкторской документации. Обозначения шероховатости поверхностей.
  6. ГОСТ 2.104-2006 Единая система конструкторской документации. Основные надписи.

Джерела[ред. | ред. код]