Джакомо Ріццолатті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Джакомо Ріццолатті
англ. Giacomo Rizzolatti

Giacomo Rizzolatti.jpg

Джакомо Ріццолатті
Народився 28 квітня 1937(1937-04-28) (83 роки)
Київ
Країна Flag of Italy.svg Італія
Національність італієць
Діяльність невролог, викладач університету, психолог
Alma mater Падуанський університет
Галузь психологія, неврологія
Заклад Університет Парми
Звання професор
Ступінь neurobiologistd
Членство Національна академія деї Лінчеї, Європейська академія[1], Національна академія наук США, Французька академія наук і Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: першовідкривач дзеркальних нейронів
Нагороди Премія Принца Астурійського, Премія Гравемаєра

CMNS: Джакомо Ріццолатті у Вікісховищі

Джа́комо Ріццола́тті (італ. Giacomo Rizzolatti; нар. 28 квітня 1937, Київ) — італійський нейрофізіолог.

Біографія[ред. | ред. код]

Наприкінці ХІХ сторіччя прадід Джакомо П'єтро (Петро Якович) Ріццолатті приїхав до Києва в пошуках роботи. Він влаштувався в скульптурну майстерню кваліфікованим робітником. Невдовзі відкрив власну фабрику мармурових виробів «П. Я. Ріццолатті і сини». На його замовлення збудували прибутковий будинок на Великій Васильківській вулиці, 32-б. Перший поверх займала крамниця його фірми, а в подвір'ї розташовувався великий житловий флігель. Ріццолатті в цих будинках зробив усі сходи та підвіконня з білого мармуру. Володів також садибним будинком на Крутому узвозі, 4. Петро Якович добував мармур у своєму маєтку в Коростишеві. Там він і помер в 1910 році. Після смерті справа перейшла його синам Фердинанду і Якову. Онук Ріццолатті, якого теж звали П'єтро, навчався в Київському медичному інституті. 1937 року в нього народився син, майбутній нейрофізіолог Джакомо Ріццолатті. Родині ледь вдалось врятуватись від сталінських репресій і виїхати до Італії[2]

Джакомо Ріццолатті закінчив Падуанський університет, професор, Ph.D.. Працює в Університеті Парми Директором Інституту неврології (2002). Відкрив дзеркальні нейрони (1992, публікація в 1996), які активізуються в людини під час виконання дії, споглядання за дією іншого чи уявного виконання дії. Лауреат премії принца Астурійського (2011), премії Гравемаєра Університету Луїсвіля по розділу психології (2007) за відкриття дзеркальних нейронів (разом із Лучіано Фадіга, Леонардо Фогассі і Вітторіо Галлезі). Він є почесним доктором СПбДУ[3] З 1989 року член Європейської Академії, член міжнародної Французької академії наук.

Книги[ред. | ред. код]

Статті, що найбільш цитуються[ред. | ред. код]

  • Rizzolatti G.,ArbibM.A. Languagewithinourgrasp. Trends in Neurosciences, 21(1998), 188—194.
  • Rizzolatti G., Fadiga L., Gallese V., Fogassi L. Premotor cortex and the recognition of motor actions. Cogn. Brain Res., 3 (1996), 131—141.
  • Gallese V., Fadiga L., Fogassi L., Rizzolatti G. Action recognition in the premotor cortex. Brain, 119 (1996), 593—609.
  • Iacoboni M., Woods R. P., Brass M., Bekkering H., Mazziotta J.C., Rizzolatti G. Cortical Mechanisms of human Imitation. Science 286 (1999) 5449, 2526—2528
  • Rizzolatti G., Craighero L. The Mirror-Neuron System. Annual Rev. Neurosci. 27 (2004) 169-92.
  • Buccino G., Binkofski F., Fink G.R., Fadiga L., Fogassi L., Gallese V., Seitz R.J., Zilles K., Rizzolatti G. and Freund H.J. Action observation activates premotor and parietal areas in a somatotopic manner: an fMRI study. Eur. J. Neurosci. 13 (2001) 400—404.
  • Rizzolatti G., Fogassi L., Gallese V. Neurophysiological mechanisms underlying the understanding and imitation of action. Nature Reviews Neuroscience 2 (2001) 661—670.
  • Di Pellegrino G., Fadiga L., Fogassi L., Gallese V., Rizzolatti G.Understanding motor events: a neurophysiological study. Exp. Brain Res. 91 (1992) 176—180.
  • Fadiga L., Fogassi L., Pavesi G., Rizzolatti G. Motor facilitation during action observation: a magnetic stimulation study. J. Neurophysiol. 73 (1995), 2608—2611.
  • Rizzolatti G., Camarda R., Fogassi L., Gentilucci M., Luppino G., Matelli M.Functional organization of inferior area 6 in the Macaque monkey. II. Area F5 and the control of distal movements. Exp. Brain Res. 71 (1988) 491—507.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.ae-info.org/ae/User/Rizzolatti_Giacomo
  2. Giacomo Rizzolatti: «Da bambino sono scampato alle purghe staliniane, con i miei studi ho capito come funziona il cervello» (Джакомо Ріццолатті: «У дитинстві я врятувався від сталінських чисток, а завдяки навчанню зрозумів, як працює мозок»)
  3. Світ, відображений в дзеркалі