Дженніфер Солт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дженніфер Солт
Народилася4 вересня 1944(1944-09-04) (80 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Країна США
Діяльністьакторка, сценаристка, телепродюсерка, телеакторка, кіноакторка, кінопродюсерка
Галузьакторське мистецтво[1], кіновиробництво[1] і фільм[1]
Alma materколедж Сари Лоуренсd
Знання мованглійська[2]
Роки активності1968–дотепер
Діти1
Нагороди
IMDbID 0759022

Дженніфер Солт (нар. 4 вересня 1944(19440904)) — американський продюсер, сценарист і колишня акторка, відома роллю Юніс Тейт у комедійному телесеріалі «Мило» (1977—1981).

Життя і кар'єра

[ред. | ред. код]

Солт народилася в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія, в родині сценариста Волдо Солта та акторки Мері Девенпорт[3][4]. У неї є молодша сестра Дебора. Її мачухою була письменниця Ів Мерріам. Вона навчалася у театральній школі у Нью-Йорку та закінчила коледж Сари Лоуренс[5]. Батько Солт перебував у чорному списку Голлівуду протягом більшої частини 1950-х і початку 1960-х років через переслідування Комісія з розслідування антиамериканської діяльності, але йому вдалося тріумфально повернутися з двома фільмами, які принесли йому Оскар[4].

Вона кілька разів виступала на сцені, за роль Естель у п'єсі «День батька» здобула премію від «Theatre World» у 1971 році. Вона також зіграла Юніс Тейт-Лейтнер, доньку-нобіста Честера та Джесіки Тейт у телевізійному комедійному серіалі «Мило». Одна з перших ролей у кіно була у фільмі «Опівнічний ковбой» (1969) Божевільної Енні, роль коханої Джо Бака з його рідного міста. Мешкаючи разом з акторкою Марго Кіддер у Малібу на початку 1970-х років, вона працювала в тандемі з американським режисером Браяном Де Пальмою у фільмах «Весілля» (1969), «Привіт, мамо!» (1970) та «Сестри» (1972), а також з'явилася з Корнелом Вайлдом і Скоттом Гленном у телефільмі «Гаргульї» (1972).

Солт залишила акторську кар'єру та продовжила писати, зокрема сценарії епізодів телесеріалу «Частини тіла» та інших проєктів. У 1998 році вона отримала першу постійну роботу як сценариста у детективній драмі «Гріхи міста»[4]. Вона — співавтор сценарію для фільму з Джулією Робертс у головній ролі «Їсти молитися кохати» (2010), заснованого на однойменному бестселері мемуарів Елізабет Ґілберт[6]. У 2011 році Солт брала участь у роботі над пілотним проєктом серіалу HBO, заснованого на мемуарах Рейчел Де Воскін «Іноземні немовлята в Пекіні»[3].

У 2006 році її номінували на премію Гільдії сценаристів США за епізод «Частини тіла» «Рі Рейнольдс»[7]. У 2011 році вона приєдналася до серіалу жахів FX «Американська історія жаху» як сценарист і співвиконавчий продюсер.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Її син, Джона Грінберг, — агент з талантів CAA Beijing[6].

Театр

[ред. | ред. код]

Акторка

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль Примітки
1970 Акварель Глорія
1971 День батька Естель Лауреат премії Theatre World
1981 Поспішне серце
1982 Дипломатія

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Акторка

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль Примітки
1968 Вбивство а-ля Мод Пташка (зазначена як Дженіфер Солт)
1969 Весілля Фібі
1969 Опівнічний ковбой Енні — Техас
1970 Привіт, мамо! Джуді Бішоп
1970 Революціонер Гелен
1970 Брюстер Макклауд Гоуп
1972 Зіграй мені знову, Семе Шерон
1972 Гаргульї Діана
1972 Сестри Грейс Кольєр також Кровні сестри
1978 Сім'я Сьюзі Робінсон
1980 Моя черга Мейсі
1985 З темряви Енн Зіго

Сценарист

[ред. | ред. код]
Рік Назва Примітки
2003 рік Темп
2010 рік Їсти молитися кохати (Сценарій)

Телебачення

[ред. | ред. код]

Акторка

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль Примітки
1972 ФБР Діана 1 епізод — «Документи Франкліна»
1972 Горгульї Діана Болі Телевізійний фільм
1973 Любов, американський стиль Фрагмент «Любов і Невесілля».
1974 Післяобідня перерва ABC Джуді Оуенс також ABC Matinee Today
1974 Велика Ніагара Лоїс телефільм
1977 All-Star Family Feud Special себе (для Мила)
1978 Сім'я Сьюзі Робінсон 1 епізод
1979 $weepstake$ Епізод: «Ковбой, Лінда та Енджі, Марк»
1979 Сімейна доля себе 2 епізоди
1979 Човен кохання Патриція Лукас Сезон 3, епізод № 5: «Мій хлопець повернувся»
1981 Терор серед нас Конні Пакстон Телевізійний фільм
1977–1981 Мило Юніс Тейт 63 епізоди
1984 Старі друзі Лаура Кінг Телевізійний фільм
1985 З темряви Енн Зіго Телевізійний фільм
1986 Магнум, П.І Сьюзан Брандіс 1 епізод — «Знайди мені веселку»
1981–1986 Це життя Діді 2 епізоди
1986 Родинні зв'язки Клюгер 1 епізод — «Be True To Your Preschool»
1987 Смертельний догляд Колядка Телевізійний фільм
1987 Вона написала вбивство Гелен Ленглі 1 серія — «Indian Giver»
1988 Дует Сінді 1 серія — «Мама і я»
1988 Bustin' Loose Ванда 1 епізод — «The Parent Trap»
1990 Порожнє гніздо Лінда Броуді 1 серія — «Візьми мою маму, будь ласка»
1990 Хроніки Маршалла Синтія Брайман 6 серій
1990 Життєві історії Гелен Форчетт 1 епізод — «Джеррі Форчетт»

Продюсер

[ред. | ред. код]
рік Назва Примітки
2003–2010 роки Частини тіла (Продюсер, співпродюсер, продюсер-супервайзер, виконавчий продюсер)
2010 рік Прискорення (Виконавчий продюсер)
2011–дотепер Американська історія жаху (Співвиконавчий продюсер)
2020–тепер Сестра Ретчед (Виконавчий продюсер)

Суенарист

[ред. | ред. код]
Рік Назва Примітки
1998 Гріхи міста 4 епізоди
2000 Шоу переслідування Лорі Телефільм, він же Суперники
2002 Таємниця Неро Вульфа Епізод: «Cop Killer»
2003–2010 Частини тіла 19 серій
2011– Американська історія жаху 9 серій
2020– Сестра Ретчед 2 епізоди

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. CONOR.Sl
  3. а б Riley, Jenelle (4 серпня 2010). Worth Her Salt. Backstage. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
  4. а б в Barnes, Brooks (21 липня 2010). Scripting a Life Much Like Hers. The New York Times. Архів оригіналу за 17 червня 2022. Процитовано 11 червня 2021.
  5. Riley, Janelle (16 серпня 2010). "Eat Pray Love" marks writing debut for actress. Reuters. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
  6. а б Littleton, Cynthia (27 липня 2010). Salt steps into Beijing memoir. Variety. Архів оригіналу за 25 вересня 2022. Процитовано 10 грудня 2021.
  7. 2006 Writers Guild Awards Television and Radio Nominees Announced. Writers Guild of America, West. 14 грудня 2005. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 10 грудня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]