Джилл Барклем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джилл Барклем
англ. Jill Barklem
Ім'я при народженні англ. Gillian Gaze[1]
Народилася 23 травня 1951(1951-05-23)[2][1][3]
Epping[d], Ессекс[d], Ессекс, Англія, Велика Британія[1]
Померла 15 листопада 2017(2017-11-15)[4][5][…] (66 років)
Лондон, Велика Британія
·пневмонія[1]
Країна  Велика Британія
Місце проживання Pin Milld[6]
Діяльність письменниця, ілюстратор, дитяча письменниця
Alma mater Школа мистецтв Святого Мартіна[1]

Джилл Барклем (англ. Jill Barklem народжена Джилліан Гейз англ. Gillian Gaze; 23 травня 1951 — 15 листопада 2017) — британська письменниця та ілюстратор дитячих книжок. Її найвідомішою роботою є серія Brambly Hedge (українською називається Ожиновий живопліт), що виходить з 1980 року. Джилл Барклем відома також своїми вишукано деталізованими ілюстраціями.[7]

Раннє життя[ред. | ред. код]

Джилл Барклем народилася як Джилліан Гейз в Еппінг 23 травня 1951 року.[8] Вона була дочкою Джона та Айві Гейз, які керували сімейним універмагом у місті.[9] Здобувши освіту в середній школі Лоутон, після нещасного випадку, який стався в тринадцять років і спричинив відшарування сітківки, вона не могла брати участь у фізкультурі чи іграх у школі, натомість розвинула свій талант до малювання та мистецтва. Після закінчення школи вона вивчала ілюстрацію в університеті Святого Мартіна в Лондоні.[8]

Ілюстратор[ред. | ред. код]

Після закінчення навчання стала ілюстратором дитячих Біблій і серії збірок молитов і благодатей. Під своїм дівочим прізвищем вона ілюструвала книги Джанет і Джона Перкінса «Хом'як Хафферті».

Коли Джилл їздила на навчання в Школу мистецтв Святого Мартіна в центрі Лондона, вона створила серіал про підземку.[10] Натхненна своїми спостереженнями за сільською місцевістю навколо Еппінга, де вона виросла, і не дуже полюбляючи переповнені поїзди, вона перенесла себе в місце, яке вона вигадала, де панував мир, простір і доброзичливість, населивши його простір згуртованою спільнотою мишей.[10] Свої ідеї, які виникли під час поїздки потягом до художньої школи, її чоловік запропонував їй втілити в книгу. Щоб розповісти про життя живоплоту Brambly Hedge, для своїх історій, перш ніж взятися за ілюстрації до них у власних історіях для дітей, Барклем витратила роки на дослідження географічних та культурних деталей, флори, звичаїв, ремесел та традиційних свят у сільській місцевості Англії. Вона витратила п'ять років на створення та дослідження світу Brambly Hedge, і коли передала роботу видавцям, її робота залишилася непоміченою для загалу, оскільки видавці вказували на відсутність сюжетної лінії та відсутність людей у книгах.[10] Так тривало доти, доки телефонний дзвінок Джилл не спонукав Джейн Фіор, тодішнього редактора дитячих книжок, запросити її принести своє портфоліо. Фіор одразу був захоплений, і відправив Джилл додому з контрактом на чотири книги. Її мальовничі оповідання розповідають про безперервні пригоди згуртованої спільноти лісових мишей, — їхні свята, бенкети, сімейні драми, опіку, жнивну подорож, та радості природної краси. Для своїх книг Джилл все ретельно дослідила, і навіть намагалася приготувати всю представлену їжу заздалегідь, щоб переконатися що всі інгредієнти працюють.[7]

Перші чотири книги були опубліковані в 1980 році, кожна з яких представляла одну з чотирьох пір року.[11] В книжках зображувалося напружене і чарівне життя антропоморфних, повністю одягнених лісових мишей, які з дітьми, їхніми друзями та родиною живуть у корінні та серед стовбурів дерев і кущів живоплоту. Ці чотири книжки спочатку були випущені як окремі томи в мініатюрному форматі.[12] Всі книги швидко завоювали успіх. Вона написала ще чотири для серії, остання була опублікована в 1994 році.

У 1982 році вона отримала премію Ельба на Болонській міжнародній виставці дитячих книжок.

Книги Джилл Барклем стали надзвичайно популярними, продано понад сім мільйонів примірників по всьому світу та надруковане більш ніж 13 мовами. Персонажі Ожинового живоплоту згодом з'являлися в таких товарах, як карти, порцеляна Royal Doulton[13] і анімаційному серіалі «Зачарований світ Ожинового живоплоту» (1996—2000).[11]

Енн-Джанін Муртаг, виконавчий видавець HarperCollins Children's Books зазначає про Джилл, що «Її вишукані історії про живопліт Brambly Hedge зачаровують дітей і багатьох дорослих шанувальників у всьому світі вже понад 35 років».[14]

Сімейне життя і смерть[ред. | ред. код]

Джилл вийшла заміж за Девіда Барклема, торговця антикваріатом, у 1977 році. У пари народилися син і дочка.[10]

У 1994 році вона перенесла успішну операцію з приводу пухлини головного мозку; однак подальші проблеми зі здоров'ям призвели до її смерті.[10] Барклем померла у Лондоні у віці 66 років 15 листопада 2017 року.[14]

Праці[ред. | ред. код]

Серія Ожиновий живопліт

  • Весняна історія (1980)
  • Літня історія (1980)
  • Осіння історія (1980)
  • Зимова історія (1980)
  • Секретні сходи (1983)
  • Високі пагорби (1986)
  • Морська історія (1990)
  • Діти Поппі (1994)

Вісім книг були адаптовані до повнометражних анімаційних фільмів Cosgrove Hall Films (1996—1997) і Hot Animation (1998—2000).

Збірки[ред. | ред. код]

  • Чотири пори року з Ожинового живоплоту (1988) містить 4 сезонні назви та 20-сторінкову «розмову» з автором про походження та розвиток історій.
  • Казки з Ожинового живоплоту (1997) містить інші 4 оригінальні назви: «Сходи», «Море», «Пагорби» та «Немовлята».
  • Пригоди мишенят з Ожинового живоплоту (1998) — це спільна публікація «Осінньої історії» та «Морської історії».
  • Мишенята з Ожинового живоплоту святкують (1998) — спільна публікація «Зимової історії» та «Таємних сходів».
  • Прогулянки мишенят з Ожинового живоплоту (1999) — спільна публікація «Весняної історії» та «Високих пагорбів».
  • Мишенята-мишенята з Ожинового живоплоту (1999) — спільна публікація «Літньої історії» та «Поппиних діток».
  • Візит до Ожинового живоплоту (2000) — спеціальна довідкова книжка, присвячена 20-річчю видання.
  • Рік в Ожиновому живоплоті (2010) — ювілейне 30-те видання, що містить 4 сезонні випуски.

Книги інших авторів про живопліт Brambly Hedge[ред. | ред. код]

  • Вілфред поспішає на допомогу (2005) «У дусі Джилл Барклем» Алан Макдональд (автор), Ліззі Сандерс, ботанічний художник[15] (ілюстратор)
  • Примула відповідає (Primrose In Charge) (2006) «У дусі Джилл Барклем» Алан Макдональд (автор), Ліззі Сандерс, ботанічний художник[15] (ілюстратор).[16]

Інше[ред. | ред. код]

Книжки для активного відпочинку та «іграшкові та рухомі» книжки, серед яких «Пригода Примули» (розсувні картинки Brambly Hedge) та «День народження Вілфреда» (Bramly Hedge Sliding Pictures); деякі настільні книжки, такі як «Будиночок для мишеняти», «Приємно для мишенят» і «Снігова куля»; та «Весілля Поппі та Дасті».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е OBITUARY Jill Barklem / T. Gallagher — London: Times Newspapers, 2017. — P. 54. — ed. size: 440581 — ISSN 0140-0460; 0956-1382; 1363-7746
  2. ↑ Library of Congress Authorities — Library of Congress.
  3. ↑ ПроДетЛит — 2019.
  4. ↑ http://www.huffingtonpost.co.uk/entry/brambly-hedge-creator-jill-barklem_uk_5a0d7133e4b0b17e5e141fcf
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ Riverside cottage at lovely Pin Mill — 2017.
  7. ↑ а б Sarah Shaffi. Jill Barklem's family find the tree that inspired her Brambly Hedge tales | The Guardian | 4.04.2023
  8. ↑ а б Obituaries - Jill Barklem. The Daily Telegraph. 21 листопада 2017. с. 31.
  9. ↑ Jill Barklem obituary. the Guardian (англ.). 29 листопада 2017. Процитовано 9 вересня 2021.
  10. ↑ а б в г д Jill Barklem obituary. the Guardian (англ.). 29 листопада 2017. Процитовано 29 серпня 2021.
  11. ↑ а б Wallwork, Ellen. 'Brambly Hedge' Creator Jill Barklem Dies Aged 66. Huffington Post. Процитовано 16 листопада 2017.
  12. ↑ Barklem, Jill 1951- | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com. Процитовано 9 вересня 2021.
  13. ↑ Audet, Marye. Brambly Hedge China. LoveToKnow (англ.). Процитовано 30 серпня 2021.
  14. ↑ а б Еллен Волворк. У віці 66 років померла авторка фільму «Брамблі Хедж» Джилл Барклем. Джилл зародила ідею для своїх книг, коли їздила на роботу в метро. | 16/11/2017 | www.huffingtonpost.co.uk
  15. ↑ а б Lizzie Sanders (1944 - 2020). BOTANICAL ART & ARTISTS (англ.). Процитовано 30 серпня 2021.
  16. ↑ Primrose In Charge. www.goodreads.com. Процитовано 30 серпня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джилл_Барклем&oldid=40628761