Джиро д'Італія 2017

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Джиро д'Італія 2017 була сотою версією Джиро д'Італія, одного з велосипедних Гранд Турів. Гонка стартувала 5 травня в Альгеро на острові Сардинія, і закінчилася 28 травня у Мілані. Гонку виграв Том Дюмулен, який став першим голландським переможцем Джиро.

Команди[ред. | ред. код]

Презентація команд пройшла в Альгеро, Сардинія 4 травня.[1]

Усі 18 команд Світового туру автоматично були запрошені та зобов'язані відвідати гонку. Також були обрані чотири вайлдкард-команди Континентальних турів UCI. Кожна з команд мала стартувати з дев'ятьма гонщиками, окрім Astana, у якої було вісім гонщиків через загибель Мікеле Скарпоні. Команди, що взяли участь у гонці:

Команди Світового туру UCI[ред. | ред. код]
  • AG2R La Mondiale
  • Astana
  • Bahrain-Merida
  • BMC Racing Team
  • Bora-Hansgrohe
  • Cannondale-Drapac
  • Team Dimension Data
  • FDJ
  • Team Katusha-Alpecin
  • LottoNL-Jumbo
  • Lotto-Soudal
  • Movistar Team
  • Orica-Scott
  • Quick-Step Floors
  • Team Sky
  • Team Sunweb
  • Trek-Segafredo
  • UAE Team Emirates
Команди Континентальних турів UCI[ред. | ред. код]
  • Bardiani-CSF
  • CCC-Sprandi-Polkowice
  • Gazprom-RusVelo
  • Wilier Triestina-Selle Italia

Фаворити перед початком гонки[ред. | ред. код]

Головними фаворитами перед початком гонки були Наіро Кінтана (Movistar Team) та Вінченцо Нібалі (Bahrain-Merida). Іншими претендентами на генеральну класифікацію були Джерейнт Томас та Мікель Ланда (Team Sky), Стівен Крьойсвейк (LottoNL-Jumbo), Тібо Піно (FDJ), Том Дюмулен (Team Sunweb), Адам Йейтс (Orica-Scott), Бауке Моллема (Trek-Segafredo), Ільнур Закарін (Team Katusha-Alpecin), Тіджей ван Гардерен (BMC Racing Team), Боб Юнгельс (Quick-Step Floors) та Доменіко Поццовіво (AG2R La Mondiale). Спринтери на Джиро включали Фернандо Гавірію, Калеба Юена, Андре Грайпеля, Яспера Стьойвена, Сашу Модоло, Джакомо Ніццоло, Сема Беннетта та Райана Гіббонса.

Маршрут та етапи[ред. | ред. код]

Деталі щодо перших трьох етапів гонки були розкриті на прес-конференції 14 вересня 2016. Залишок маршруту був оголошений директором гонки Мауро Вен'і 25 жовтня 2016. Однак, організатори RCS Sport злили інформацію про маршрут на своєму веб-сайті за день до офіційної презентації. В гонці був 21 етап, що покрили загальну дистанцію у 3,609.1 км, на 142 км більше, ніж Джиро 2016. Найдовшим етапом гонки був 12 етап у 229 км, а 14 етап був найкоротшим - 131 км. Джиро включала сукупно 69.1 км індивідуальних гонок з роздільним стартом та п'ять фінішів в горах: 4 етап на Етні; 9 етап на Блокхаусі; 14 етап в Оропі; 18 етап в Ортізеї/Сакнт-Ульріхі; та 19 етап у Пьянкавалло. Чіма Коппі (найбільший підйом гонки) був на перевалі Стельвіо під час 16 етапу. Етапи були розподілені на чотири типи організаторами гонки: роздільні старти, низької, середньої та високої складності.

Характеристики етапів та переможці[2]
Етап Дата Маршрут Дистанція Тип Переможець
1 5 травня від Альгеро до Ольбії 206 км Етап низької складності Австрія Лукас Пьостлбергер (AUT)
2 6 травня від Ольбії до Тортолі 221 км Етап середньої складності Німеччина Андре Грайпель (GER)
3 7 травня від Тортолі до Кальярі 148 км Етап низької складності Колумбія Фернандо Гавірія (COL)
8 травня День відпочинку
4 9 травня від Чефалу до Етни (Ріфуджо Сапієнца) 181 км Етап високої складності Словенія Ян Поланц (SLO)
5 10 травня від Педари до Мессіни 159 км Етап низької складності Колумбія Фернандо Гавірія (COL)
6 11 травня від Реджо-Калабрія до Терме Луїджане 217 км Етап середньої складності Швейцарія Сільван Дільє (SUI)
7 12 травня від Кастровілларі до Альберобелло 224 км Етап низької складності Австралія Калеб Юен (AUS)
8 13 травня від Мольфетти до Пескічі 189 км Етап середньої складності Іспанія Горка Ісагірре (ESP)
9 14 травня від Монтенеро-ді-Бізачча до Блокхаусу 149 км Етап середньої складності Колумбія Наіро Кінтана (COL)
15 травня День відпочинку
10 16 травня від Фоліньйо до Монтефалько 39.8 км Індивідуальна гонка з роздільним стартом Нідерланди Том Дюмулен (NED)
11 17 травня від Флоренції (Понте-а-Ема) до Баньйо-ді-Романья 161 км Етап середньої складності Іспанія Омар Фраіле (ESP)
12 18 травня від Форлі до Реджо-нель-Емілія 229 км Етап низької складності Колумбія Фернандо Гавірія (COL)
13 19 травня від Реджо-нель-Емілія до Тортони 167 км Етап низької складності Колумбія Фернандо Гавірія (COL)
14 20 травня від Кастелланії до Оропи 131 км Етап середньої складності Нідерланди Том Дюмулен (NED)
15 21 травня від Вальденго до Бергамо 199 км Етап середньої складності Люксембург Боб Юнгельс (LUX)
22 травня День відпочинку
16 23 травня від Роветти до Борміо 222 км Етап високої складності Італія Вінченцо Нібалі (ITA)
17 24 травня від Тірано до Канацеї 219 км Етап середньої складності Франція П'єр Роллан (FRA)
18 25 травня від Моени до Ортізеї/Санкт-Ульріху 137 км Етап високої складності США Тіджей ван Гардерен (USA)
19 26 травня від Сан-Кандідо до Пьянкавалло 191 км Етап високої складності Іспанія Мікель Ланда (ESP)
20 27 травня від Порденоне до Азіаго 190 км Етап високої складності Франція Тібо Піно (FRA)
21 28 травня від Монци (автодром) до Мілану 29.3 км Індивідуальна гонка з роздільним стартом Нідерланди Йос ван Емден (NED)

Огляд гонки[ред. | ред. код]

Допінг[ред. | ред. код]

Напередодні Джиро д'Італія UCI оголосив, що два гонщика Bardiani-CSF, Стефано Пірацці та Нікола Руффоні, мають позитивні результати тесту на рілізінг-гормони гіпотоламусу (соматоліберін) - також відомі як гормони-пептіди, фактори росту або міметіки - у зразках, зібраних під час позазмагальних допінг-тестів 25 та 26 квітня 2017. Через те, що команда була піддана першому та другому AAF у дванадцятимісячний період, UCI мав на меті застосувати статтю 7.12.1 Анти-допінгових правил UCI, яка дозволяє тимчасову відставку команди на 15-45 днів - що кинуло тінь сумніву на участь команди у Джиро.

Лідерство у класифікаціях[ред. | ред. код]

У Джиро д'Італія гонщики нагороджувались чотирма майками:

  • Найперша та найбільш важлива - це генеральна класифікація, яка вираховується додаванням фінішного часу кожного гонщика на кожному етапі. Гонщики отримують бонусний час (10, 6 та 4 секунди відповідно) за фініш на перших трьох місцях на кожному етапі, за виключенням двох індивідуальних гонок з роздільним стартом. Гонщик з найнижчим сукупним часом нагороджується рожевою майкою (італ. maglia rosa) та вважається переможцем Джиро д'Італія.
Очки в очковій класифікації
Місце 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Етапи 1-3, 5-7, 12-13 50 35 25 18 14 12 10 8 7 6 5 4 3 2 1
Етапи 8, 14-15, 17 25 18 12 8 6 5 4 3 2 1 0
Інші етапи 15 12 9 7
  • Додатково, існує очкова класифікація. Гонщики виграють очки за фініш на топ-позиціях кожного етапу, крім гонок з роздільним стартом. Пласкі етапи дають більше очків, ніж гірські етапи, що означає, що ця класифікація надає перевагу спринтерам. До того ж, очки можуть бути виграні на проміжних фінішах. Лідер очкової класифікації носив цикламенову майку, якою нагороджували вперше з 2009 року.
Очки за гірську класифікацію
Місце 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Очки за Чіма Коппі 45 30 20 14 10 6 4 2 1
Очки за підйоми першої категорії 35 18 12 9 6 4 2 1 0
Очки за підйоми другої категорії 15 8 6 4 2 1 0
Очки за підйоми третьої категорії 7 4 2 1 0
Очки за підйоми четвертої категорії 3 2 1 0
  • Також є гірська класифікація, у якій очки нараховуються за досягнення вершин підйомів раніше за інших гонщиків. Кожний підйом розподілений на першу, другу, третю або четверту категорію. Більша кількість очків доступна на складніших підйомах високих категорій. На підйомах першої категорії очки отримують перші вісім гонщиків; на підйомах другої категорії шість гонщиків виграють очки; на підйомах третьої категорії тільки перші чотири гонщика отримують очки, а на підйомах четвертої категорії - три. Лідерство у гірській класифікації позначається синьою майкою. Чіма Коппі, найвища точка підйому гонки, дає більше очків ніж інші підйоми першої категорії - дев'ять гонщиків отримують очки. Чіма Коппі Джиро д'Італія 2017 - перевал Стельвіо на висоті 2,757 м.
  • Четверта майка представляє молодіжну класифікацію. Лідер вираховується таким же чином, що й у генеральній класифікації, але тільки гонщики, що народилися після 1 січня 1992 беруть участь у класифікації. Переможець класифікації нагороджується білою майкою.
  • Також є дві класифікації для команд. У класифікації Trofeo Fast Team додається час трьох кращих гонщиків кожної команди на кожному етапі; провідною є команда з найнижчим загальним часом. Trofeo Super Team - це командна очкова класифікація, в якій топ-20 гонщиків на кожному етапі заробляють очки для своїх команд.

Розігруються декілька інших незначних класифікацій:

  • Перша - це класифікація проміжного спринту. Кожний шосейний етап має два спринта - Traguardi Volanti. Перші гонщики, що перетнуть лінії проміжних спринтів отримують очки; гонщик з найбільшою кількістю гонщиків наприкінці гонки виграє класифікацію. У цій класифікацію переміг Даніель Теклехайманот (Dimension Data).
  • Інша класифікація - приз найбільш агресивному гонщику (італ. Premio Combattività) включає очки, що нараховуються першим гонщикам на фінішах етапів, проміжних спринтах та вершинах категорійних підйомів. У цій класифікації виграв Мікель Ланда (Team Sky).
  • Також є нагорода відриву (італ. Premio della Fuga). У ній очки нараховуються кожному гонщику у відриві з менше ніж 10 гонщиків, який виривається як мінімум на 5 кілометрів. Кожний гонщик отримує очко за кожний кілометр, який він провів окремо від пелотону. Гонщик з найбільшою кількістю очків у кінці Джиро виграє нагороду. В цій класифікації переміг Павло Брутт (Gazprom-RusVelo).
  • Остання класифікація - це рейтинг "чесної гри" для кожної команди. Командам дають штрафні очки за порушення різноманітних правил. Вони варіюються від штрафу на півочка до порушень, за які офіційні особи гонки дають попередження та штрафу у 2000 очків за позитивний тест на допінг. Команда, що матиме найнижчу загальну кількість балів наприкінці Джиро виграє класифікацію. Переможцем була Bora-Hansgrohe, що мала 20 штрафних очків.
Лідерство у класифікаціях на етапах
Етап Переможець Генеральна класифікація
Jersey pink.svg
Очкова класифікація
Jersey violet.svg
Гірська класифікація
Jersey blue.svg
Молодіжна класифікація
Jersey white.svg
Trofeo Fast Team Trofeo Super Team
1 Лукас Пьостлбергер Лукас Пьостлбергер Лукас Пьостлбергер Чезаре Бенедетті Лукас Пьостлбергер Bora-Hansgrohe Bora-Hansgrohe
2 Андре Грайпель Андре Грайпель Андре Грайпель Даніель Теклехайманот Orica–Scott Lotto Soudal
3 Фернандо Гавірія Фернандо Гавірія Фернандо Гавірія Quick-Step Floors Dimension Data
4 Ян Поланц Боб Юнгельс Ян Поланц Боб Юнгельс Cannondale-Drapac UAE Team Emirates
5 Фернандо Гавірія Фернандо Гавірія Quick-Step Floors
6 Сільван Дільє
7 Калеб Юен UAE Team Emirates
8 Горка Ісагірре
9 Наіро Кінтана Наіро Кінтана Давіде Формоло Movistar Team
10 Том Дюмулен Том Дюмулен Боб Юнгельс
11 Омар Фраіле
12 Фернандо Гавірія Омар Фраіле
13 Фернандо Гавірія
14 Том Дюмулен Том Дюмулен
15 Боб Юнгельс
16 Вінченцо Нібалі Мікель Ланда
17 П'єр Роллан
18 Тіджей ван Гардерен Адам Йейтс
19 Мікель Ланда Наіро Кінтана
20 Тібо Піно
21 Йос ван Емден Том Дюмулен Боб Юнгельс
Фінал Том Дюмулен Фернандо Гавірія Мікель Ланда Боб Юнгельс Movistar Team Quick-Step Floors

Фінальні місця[ред. | ред. код]

Легенда
A pink jersey Позначає лідера генеральної класифікації A blue jersey Позначає лідера гірської класифікації
A red jersey Позначає лідера очкової класифікації A white jersey Позначає лідера молодіжної класифікації

Генеральна класифікація[ред. | ред. код]

Генеральна класифікація (1-10)
Місце Гонщик Команда Час
1 Нідерланди Том Дюмулен (NED) General classification Team Sunweb 90h 34' 54"
2 Колумбія Наіро Кінтана (COL) Movistar Team + 31"
3 Італія Вінченцо Нібалі (ITA) Bahrain-Merida + 40"
4 Франція Тібо Піно (FRA) FDJ + 1' 17"
5 Росія Ільнур Закарін (RUS) Katusha–Alpecin + 1' 56"
6 Італія Доменіко Поццовіво (ITA) AG2R La Mondiale + 3' 11"
7 Нідерланди Бауке Моллема (NED) Trek-Segafredo + 3' 41"
8 Люксембург Боб Юнгельс (LUX) Young rider classification Quick-Step Floors + 7' 04"
9 Велика Британія Адам Йейтс (GBR) Orica–Scott + 8' 10"
10 Італія Давіде Формоло (ITA) Cannondale-Drapac + 15' 57"

Очкова класифікація[ред. | ред. код]

Очкова класифікація (1-10)
Місце Гонщик Команда Очки
1 Колумбія Фернандо Гавірія (COL) Points classification Quick-Step Floors 325
2 Бельгія Яспер Стьойвен (BEL) Trek-Segafredo 192
3 Ірландія Сем Беннетт (IRL) Bora-Hansgrohe 117
4 Еритрея Даніель Теклехайманот (ERI) Dimension Data 100
5 Австрія Лукас Пьостлбергер (AUT) Bora-Hansgrohe 98
6 Нідерланди Том Дюмулен (NED) General classification Team Sunweb 80
7 Росія Павло Брутт (RUS) Gazprom-RusVelo 76
8 Італія Крістіан Сбаральї (ITA) Dimension Data 76
9 Албанія Еугерт Жупа (ALB) Wilier Triestina–Selle Italia 70
10 Італія Роберто Феррарі (ITA) UAE Team Emirates 70

Гірська класифікація[ред. | ред. код]

Гірська класифікація (1-10)
Місце Гонщик Команда Очки
1 Іспанія Мікель Ланда (ESP) Mountains classification Team Sky 224
2 Іспанія Луїс Леон Санчес (ESP) Astana Pro Team 118
3 Іспанія Омар Фраіле (ESP) Dimension Data 104
4 Колумбія Наіро Кінтана (COL) Movistar Team 70
5 Франція П'єр Роллан (FRA) Cannondale-Drapac 70
6 Росія Ільнур Закарін (RUS) Katusha–Alpecin 66
7 Іспанія Ігор Антон (ESP) Dimension Data 56
8 Нідерланди Том Дюмулен (NED) General classification Team Sunweb 55
9 Італія Доменіко Поццовіво (ITA) AG2R La Mondiale 54
10 Франція Тібо Піно (FRA) FDJ 53

Молодіжна класифікація[ред. | ред. код]

Молодіжна класифікація (1-10)
Місце Гонщик Команда Час
1 Люксембург Боб Юнгельс (LUX) Young rider classification Quick-Step Floors 90h 41' 58"
2 Велика Британія Адам Йейтс (GBR) Orica–Scott + 1' 06"
3 Італія Давіде Формоло (ITA) Cannondale-Drapac + 8' 13"
4 Словенія Ян Поланц (SLO) UAE Team Emirates + 11' 02"
5 Бельгія Лауренс Де Плус (BEL) Quick-Step Floors + 1h 12' 56"
6 Італія Сімоне Петіллі (ITA) UAE Team Emirates + 1h 22' 30"
7 Колумбія Себастьян Енао (COL) Team Sky + 1h 37' 00"
8 Франція Франсуа Бідар (FRA) AG2R La Mondiale + 2h 01' 59"
9 Росія Олександр Фоліфоров (RUS) Gazprom-RusVelo + 2h 02' 26"
10 Австрія Грегор Мюльбергер (AUT) Bora-Hansgrohe + 2h 05' 30"

Trofeo Fast Team[ред. | ред. код]

Trofeo Fast Team класифікація (1-10)
Місце Команда Час
1 Movistar Team 270h 36' 48"
2 AG2R La Mondiale + 59' 46"
3 FDJ + 1h 19' 56"
4 Bahrain-Merida + 1h 24' 52"
5 Cannondale-Drapac + 1h 27' 19"
6 UAE Team Emirates + 1h 59' 31"
7 Team Sky + 1h 59' 41"
8 Astana Pro Team + 2h 09' 05"
9 Trek-Segafredo + 2h 23' 12"
10 Team Sunweb + 2h 41' 45"

Trofeo Super Team[ред. | ред. код]

Trofeo Super Team класифікація (1-10)
Місце Команда Очки
1 Quick-Step Floors 516
2 UAE Team Emirates 355
3 Team Sky 323
4 Bora-Hansgrohe 308
5 Movistar Team 297
6 Dimension Data 289
7 Team Sunweb 286
8 Trek-Segafredo 277
9 FDJ 240
10 Bahrain-Merida 239

Примітки[ред. | ред. код]