Тіджей ван Гардерен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тіджей ван Гардерен
Tejay van Garderen, Paris-Nice 2013 (cropped).jpg
Персональні дані
Прізвисько Дзенський Воїн
Дата  народження 12 серпня 1988(1988-08-12) (29 років)
Країна Flag of the United States.svg США
Командна інформація
Дисципліна Шосейні велоперегони
Роль Гонщик
Тип гонщика універсал
Аматорські команди
2004–2005
2005–2006
2007
Rio Grande (Fort Collins, CO)
Team 5280 (Boulder, CO)
VMG Racing
Професіональні команди
2008–2009
2010–2011
2012–
Rabobank Development Team
Team HTC–Columbia
BMC Racing Team
Головні перемоги
Гранд-тури
Тур де Франс
Класифікація молодих гонщиків (2012)
1 етап TTT (2015)
Джиро д'Італія
1 перемога на етапі (2017)
Вуельта Іспанії
3 етапи TTT (2010, 2015, 2017)

багатоденки

Тур Каліфорнії (2013)
USA Pro Cycling Challenge (2013, 2014)
Картка останній раз змінювалась:
4.09.2017
Спортивні медалі
Шосейний велоспорт
Чемпіонати світу
Срібло Валкенбюрг 2012 Командна гонка з роздільним стартом
Золото Понферрада 2014 Командна гонка з роздільним стартом

Тіджей ван Гардерен (нар. 12 серпня 1988, Такома, США) — американський професійний шосейний велогонщик, який починаючи з 2012 року виступає за команду світового туру BMC Racing Team[1]. Чемпіон світу в командній гонці з роздільним стартом 2014 року. Під час сезону живе в Ніцці (Франція)[2].

Ранні роки[ред. | ред. код]

Тіджей ван Гардерен народився в місті Такома (штат Вашингтон), але провів більшу частину свого дитинства в Бозмені, штат Монтана. Його батько голландського походження і він розмовляє голландською дуже добре[3]. Він почав займатися велосипедом у 10 років. Він виграв 10 юніорських національних титулів на шосе (групова гонка, критеріум і гонка з роздільним стартом) і велокросу[4].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Молодіжні роки (U23, 2007 - 2009)[ред. | ред. код]

Першою великою гонкою для ван Гардерена став Тур Каліфорнії 2007, який він поїхав у складі USA National, тоді йому було 18 років. На 4 етапі Тіджей зійшов, не доїхавши тур до кінця[5]. Він виступав в гонках по США і Європі і посів 20 місце в генеральній класифікації Тур де л'Авенір.

2008 року ван Гардерен приєднався до континентальної команди Rabobank. Тоді він жив у Нідерландах і посів друге місце на Флеш-дю-Сюд і Circuito Montañes. Виграв один етап Тур де л'Авенір 2008 і посів 24-те місце в груповій гонці на молодіжному чемпіонаті світу (до 23 років) у Варезе (Італія).

На наступний сезон Тіджей підписав контракт з Team HTC-Columbia[6].

HTC-Columbia (2010–2011)[ред. | ред. код]

Ван Гардерен на Тур де Франс 2011

2010[ред. | ред. код]

Ван Гардерен прийшов у команду, яка впродовж 2009 року мала найбільшу кількість перемог, чим завдячувала спринтерам Маркові Кавендішу і Андре Грайпелю. Фінішував 9-м на своїй першій багатоденці - Вольта Алгарві. На Турі Туреччини 2010 двічі посідав друге місце, у підсумку ставши другим у генеральній класифікації, поступившись 29 секунд Джованні Вісконті.

На Турі Каліфорнії Тіджей був грегарі для Майкла Роджерса. У підсумку сам американець фінішував 28-м, а Роджерс здобув перемогу.

Тіджей поїхав на Крітеріум ду Дофіне, як спільний лідер Team HTC-Columbia з Костянтином Сівцовим і Петером Велітсом. У пролозі він поступився лише Альберто Контадору, потім прийшов 4-м у гонці з роздільним стартом і перемістився на 2-ге місце в загальному заліку. На завершальних гірських етапах втративши час, у підсумку фінішував 3-м у генеральній класифікації.

Наприкінці сезону Ван Гардерен вирушив на Вуельту Іспанії 2010 і провів перші два тижні дуже сильно. Після цього він трохи здав, але залишався сильним грегарі для Петера Велітса, який посів 3-тє місце в генеральній класифікації.

2011[ред. | ред. код]

Сезон 2011 спортсмен розпочав з другого місця на 3-му етапі Volta ao Algarve[7] і ще одного другого місця у гонці з роздільним стартом на Турі Швейцарії (позаду Фаб'яна Канчеллари)[8]. Сильно проїхавши Тур Каліфорнії, він завоював майку найкращого молодого гонщика. У підсумку був включений до складу команди на Тур де Франс 2011. Це був перший Тур для Тіджея. На ньому він підтримував Тоні Мартіна і Петера Велітса[9]. На 8-му етапі, вигравши гору 2-ї категорії надів майку Короля гір, а також отримав червоний номер, як найбільш агресивний гонщик. Він був першим американцем, який приміряв гірську майку в історії Тур де Франс (Грег Лемонд був першим в гірській номінації на Тур де Франс 1986, але оскільки він був ще й лідером загального заліку, то їхав у жовтій майці, а не в гороховій).

BMC Racing Team (2012 –)[ред. | ред. код]

2012[ред. | ред. код]

Після того, як команда HTC-Highroad розпалася, ван Гардерен приєднався до BMC Racing Team разом зі своїм напарником по HTC Марко Пінотті[1]. На початку березня Тіджей виграв майку найкращого молодого гонщика на Париж-Ніцца[10], утримуючи її всю гонку.

Ван Гардерена обрали до складу на Тур де Франс 2012 як одного з основних грегарі для чинного чемпіона Кедела Еванса. Він проїхав сильно перший тиждень, посівши четверте місце в пролозі і завоювавши білу майку найкращого гонщика до 25 років. Він втратив майку на 7 етапі, найпершому фініші на вершині, поступившись нею Рейну Таарме. Але в розділці на 9-му етапі Тіджей повернув собі майку, посівши четверте місце на етапі. На етапі 11 ван Гардерен спробував допомогти Евансу під час неуспішної довготривалої атаки, за кілька хвилин до свого лідера відірвавшись від групи і якій був володар жовтої майки. Але ця спроба під керівництвом BMC Racing Team провалилась. У той день він довів, що сильніший за Еванса. Зрештою він завершив Тур на п'ятому місці в генеральній класифікації, ставши третім американцем, який виграв змагання молодих гонщиків, після Грега Лемонда на Тур де Франс 1984 і Ендрю Гемпстена на Тур де Франс 1986. У серпні ван Гардерен посів друге місце на USA Pro Cycling Challenge 2012 позаду Крістіана Ванде Вельде з команди Garmin–Sharp[11]. Він виграв другий етап цієї гонки, змагаючись у фінішному спринті вдвох з Ванде Вельде, здобувши при цьому жовту майку лідера[12]. Наступного він віддав її своєю співвітчизникові, забрав назад на четвертому і етапі, й остаточно поступився - на 6-му.

2013[ред. | ред. код]

Ван Гардерен на Турі Каліфорнії 2013

Ван Гардерен розпочав сезон 2013 року участь в Турі Сан-Луїса 2013, на якому посів 2-ге місце в генеральній класифікації. Також сильно виступив на початку європейського сезону велоперегонів у березні, завершивши Париж — Ніцца 2013 на четвертому місці[13] і Крітеріум Інтернаціональ 2013 на третьому[14]. У травні ван Гардерен виграв свою першу в кар'єрі велику багатоденку Тур Каліфорнії 2013[15]. Під час неї він виступав добре на всіх ключових етапах, посівши друге місце на другому етапі, фініш якого був розташований на вершині горба[16], а потім вигравши індивідуальну гонку з роздільним стартом на етапі 6[17]. Захистив своє лідерство на сьомому етапі, з фінішем на вершині гори Діабло[18]. Відчув деякий спад форми на Тур де Франс 2013, де він посів 45-те місце[19]. Потім виграв USA Pro Cycling Challenge 2013, який включав багато високогірної їзди через Колорадо[20].

2014[ред. | ред. код]

Ван Гардерен посів 5-те місце в генеральній класифікації Тур де Франс 2014[21].

2015[ред. | ред. код]

2015 рік ван Гардерен розпочав участю в Турі Оману, де посів друге місце позаду Рафаеля Вальса[22]. Свою першу перемогу того року він здобув на четвертому етапі Вольти Каталунії, який був королівським. Однак він був уже далеко позаду в генеральній класифікації й не зміг втрутитися в боротьбу[23]. У червні взяв участь у Крітеріум ду Дофіне як підготовці до Тур де Франс. Там він посів друге місце, на 10 секунд відставши від Кріса Фрума[24]. Попри сильний виступ у перші два тижні[25] Тур де Франс, він полишив перегони на етапі 17 через хворобу. До того моменту він посідав 3-тє місце в генеральній класифікації[26].

2016 – дотепер[ред. | ред. код]

Ван Гардерен вирішив не брати участі в Олімпійських іграх 2016 через побоювання, пов'язані з епідемією вірусу Зіка. Його включили в стартовий список Джиро д'Італія 2017[27]. Там він виграв етап 18[28], що ознаменувало його першу перемогу на етапах Гранд-Туру.

Кар'єрні досягнення[ред. | ред. код]

Основні результати[ред. | ред. код]

2006
1-й MaillotUSA.PNG командна гонка з роздільним стартом, Чемпіонат США серед юніорів
2008
1-й на етапі 5 (TTT) Вольта Льєйди
2-й — Flèche du Sud
1-й на етапі 2
2-й — Circuito Montañés
4-й — Гран-прі Гійома Телля
1-й на етапі 4
8-й — Тур де л'Авенір
1-й на етапі 9
2009
1-й Jersey yellow.svg Тур дю От-Анжу
1-й Jersey red.svg Circuito Montañés
2-й — Tour des Pays de Savoie
2-й — Тур де л'Авенір
3-й — Тур Олімпії
1-й пролог (TTT) і етап 5
6-й — Весняний трофей Істрії
7-й De Vlaamse Pijl
2010
1-й на етапі 1 (TTT) Вуельта Іспанії
2-й — Тур Туреччини
3-й — Крітеріум ду Дофіне
4-й — Tour de l'Ain
1-й Jersey blue.svg Класифікація молодих гонщиків
9-й — Вольта Алгарві
2011
1-й на етапі 3 (ITT) Тур Юти
2-й — Вольта Алгарві
3-й — USA Pro Cycling Challenge
1-й Jersey light blue.svg Класифікація молодих гонщиків
5-й — Тур Каліфорнії
1-й Jersey white.svg Класифікація молодих гонщиків
2012
2-й Роздільна шосейна гонка, чемпіонат США
2-й — USA Pro Cycling Challenge
1-й на етапі 2
Чемпіонат світу з шосейних велоперегонів
2-й Silver medal blank.svg Командна гонка з роздільним стартом
4-й Роздільна шосейна гонка
4-й — Тур Каліфорнії
5-й — Тур де Франс
1-й Jersey white.svg Класифікація молодих гонщиків
5-й — Париж — Ніцца
1-й Jersey white.svg Класифікація молодих гонщиків
7-й — Вольта Алгарві
2013
1-й Jersey yellow.svg Тур Каліфорнії
1-й на етапі 6 (ITT)
1-й Jersey yellow.svg USA Pro Cycling Challenge
1-й на етапі 5 (ITT)
2-й — Тур Сан-Луїса
3-й — Крітеріум Інтернаціональ
1-й Jersey white.svg Класифікація молодих гонщиків
4-й — Париж — Ніцца
7-й — Тур Швейцарії
2014
1-й Gold medal blank.svg Командна гонка з роздільним стартом, Чемпіонат світу з шосейних велоперегонів
1-й Jersey yellow.svg USA Pro Cycling Challenge
1-й на етапах 3 і 6 (ITT)
2-й — Тур Оману
3-й — Вольта Каталунії
1-й на етапі 4
5-й — Тур де Франс
6-й — Тур Країни Басків
2015
1-й на етапі 9 (TTT) Тур де Франс
1-й на етапі 1 (TTT) Вуельта Іспанії
1-й на етапі 4 Вольта Каталунії
2-й — Тур Оману
2-й — Крітеріум ду Дофіне
1-й на етапі 3 (TTT)
2016
1-й на етапі 1 (TTT) Тіррено — Адріатіко
2-й — Вуельта Андалусії
1-й на етапі 4 (ITT)
5-й — Вольта Каталунії
6-й — Тур Швейцарії
1-й на етапі 7
7-й Вуельта Мурсії
10-й — Тур Романдії
2017
1-й на етапі 18 Джиро д'Італія
1-й на етапі 1 (TTT) Вуельта Іспанії
1-й на етапі 1 (TTT) Тіррено — Адріатіко
5-й — Вольта Каталунії
1-й на етапі 2 (TTT)
6-й — Тур Романдії

Результати в генеральній класифікації[ред. | ред. код]

Результати в генеральній класифікації Гранд-туру
Гранд-тур 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
A pink jersey Джиро д'Італія 20
A yellow jersey Тур де Франс 82 5 45 5 DNF 29
A red jersey Вуельта Іспанії 35 DNF DNF IP
Результати в генеральній класифікації основних багатоденок
Перегони 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Jersey yellow.svg Париж — Ніцца 31 5 4 DNF 16
Jersey blue.svg Тіррено — Адріатіко 25 21
MaillotVolta.png Вольта Каталунії 62 DNF 3 30 5 5
Jersey yellow.svg Тур Країни Басків 65 DNF 6 11
Jersey yellow.svg Тур Романдії DNF DNF 10 6
Jersey yellow-bluebar.svg Крітеріум ду Дофіне 3 14 13 2
Jersey yellow.svg Тур Швейцарії 11 7 6 35
Легенда
Не брав участі
DNF Не фінішував

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б BMC signs Pinotti and Van Garderen. Cycling News (Future Publishing Limited). September 1, 2011. Процитовано January 1, 2012. 
  2. Cafe Chat: Tejay Van Garderen, HTC's Young American, PodiumCafe, April 26, 2010
  3. De Nederlandse stamboom van Tejay Van Garderen. ZIE.nl. July 16, 2011. Процитовано May 19, 2013. 
  4. Teejay Van Garderen Interview, Velocity Nation
  5. Two world champs go one-two in SLO. Tour of California – 2.HC USA, February 18–25, 2007. Stage 4 – February 22: Seaside to San Luis Obispo, 213.4km. CyclingNews
  6. American Tejay Van Garderen will join Columbia-Highroad next year, VeloNews
  7. Tejay Van Garderen – Team HTC – Highroad. Highroadsports.com. Retrieved on August 22, 2011.
  8. AFP: Cancellara wins Tour of Switzerland opening TT. Google.com (June 9, 2011). Retrieved on 2011-08-22.
  9. Van Garderen To Support Cavendish And Martin At Tour De France. Cyclingnews.com (June 29, 2011). Retrieved on 2011-08-22.
  10. Wiggins not so easy on Eze. Париж — Ніцца (Amaury Sport Organisation). March 11, 2012. Процитовано March 11, 2012. 
  11. Vande Velde stuns Leipheimer, taking overall victory. Cycling News (Future Publishing Limited). August 27, 2012. Процитовано October 24, 2012. 
  12. John Henderson (August 22, 2012). Tejay van Garderen wins second stage of USA Pro Challenge. TheDenverPost (2012 The Denver Post). Процитовано October 25, 2012. 
  13. Paris–Nice 2013 – Race Report. Cyclingen (Cyclingen). March 16, 2013. Процитовано March 25, 2013. 
  14. Chris Froome wins Criterium International in Impressive SKY One-Two. Cyclingen (Cyclingen). March 24, 2013. Процитовано March 25, 2013. 
  15. Peter Sagan takes finale as Tejay van Garderen wins 2013 Amgen Tour of California. VeloNews (Competitor Group, Inc.). May 19, 2013. Процитовано May 26, 2013. 
  16. Kyle Moore (May 13, 2013). Tour of California: Janier Acevedo conquers hellish stage two summit finish. VeloNation (VeloNation LLC). Процитовано May 13, 2013. 
  17. Tejay van Garderen wins Tour of California 6th stage. USA Today. The Associated Press. May 17, 2013. Процитовано May 18, 2013. 
  18. Laura Weislo (May 18, 2013). Tour of California: Konig king of Mt Diablo. Cyclingnews.com (Future plc). Процитовано May 19, 2013. 
  19. Daniel Benson (July 21, 2013). Kittel wins on the Champs-Elysees. Cyclingnews.com (Future plc). Процитовано August 16, 2013. 
  20. Tejay van Garderen wins USA Pro Challenge. USA Today. Associated Press. August 25, 2013. Процитовано October 16, 2013. 
  21. Classements à l'issue de l'étape 21. Le Tour de France (Amaury Sport Organization). July 2014. Процитовано September 18, 2014. 
  22. O'Shea, Sadhbh (February 22, 2015). Brändle wins final stage of Tour of Oman. cyclingnews.com. Процитовано February 23, 2015. 
  23. Volta a Catalunya: van Garderen wins queen stage. Cyclingnews.com (Future plc). March 26, 2015. Процитовано March 26, 2015. 
  24. Froome wins finale and overall title at Critérium du Dauphiné. Cyclingnews.com (Future plc). June 14, 2015. Процитовано June 30, 2015. 
  25. American Tejay Van Garderen pedaling toward podium finish in Tour de France. Richmond Times Dispatch. July 23, 2015. 
  26. Tejay van Garderen has to abandon Tour de France with illness on stage 17. The Guardian. July 22, 2015. Процитовано July 22, 2015. 
  27. 2017: 100th Giro d'Italia: Start List. Pro Cycling Stats. Процитовано May 2, 2017. 
  28. Giro d'Italia: Van Garderen wins in St. Ulrich. Cyclingnews.com (Immediate Media Company). May 25, 2017. Процитовано July 3, 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]