Джованні Бенедетто Кастільоне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джованні Бенедетто Кастільоне
Castiglione Giovanni Benedetto
Giovanni Benedetto Castiglione - The Creation of Adam - Google Art Project.jpg
«Створення Адама», монотипія Дж. Б. Кастільоне.
Ім'я при народженні Джованні Бенедетто Кастільоне
Дата народження березень 1609
Місце народження Генуя
Дата смерті 1664
Місце смерті Мантуя
Національність італієць
Громадянство Італія
Жанр історичні, біблійні теми, натюрморти, портрети
Напрямок бароко

Кастільоне, Джованні Бенедетто (італ. Castiglione Giovanni Benedetto, хрестини 23 березня 1609, Генуя- 1664, Мантуя) талановитий представник генуезької школи живопису доби бароко. Відомий гравер, віднайшов нову техніку-монотипію.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Генуї. Це італійське місто підтримувало тісні тогівельні і мистецькі зв'язки з католицькою Фландрією. А деякі майстри Фландрії роками працювали у Генуї, серед них Рубенс, Ван Дейк та ін.

Тривалий час рік народження майстра був невідомий і його визначали як період між 1600-1610 рр. В архіві було знайдене свідчення, що майбутнього художника хрестили 23 березня 1609 року[1]

Вчителями Кастільоне називають Паджі і Джованні Андреа де Феррарі[2]. Але справжній і могутній вплив на художню манеру Кастільоне мали твори майстрів Фландрії з іх любовним відображенням натюрмортів і тварин[3]. Кастільоне вдало продовжив тему-традицію пасторалі ( античні свята і веселощі на тлі штучно доброзичливої природи), що йшла ще від венеціанця Бассано. В 18 столітті цю тему в живопису і офорті продовжать французькі митці, особливо Жан-Оноре Фрагонар[4].

Мандрував по Італії. Практично десять років працював в Римі ( з1634 до 1645 ), разом із братом Сальваторе та його сином Франсіско Бенедиктом, що працювали помічниками в його майстерні. Мешкав в приході римської церкви Сант Андреа делле Фратте. 1634 року був обраний членом риськох академії Сан Лука. Він покинув Рим і знову повернувся туди 1647 року, де працював до 1651 року, коли отримав запрошення на працю в місто Мантую при герцогському дворі Карла І.

Працював головним чином у Генуї і Мантуї. Помер 1665 року в Мантуї[5]

Кастільоне-гравер[ред.ред. код]

Художник довго займався графікою. Він виконав близько семидесяти офортів[6]. Серед них є теми, які він розробляв в живопису (композиція на тему Діогена, що шукав чесну людину днями з ліхтарем і ніде не знаходив), пасторальні сцени, релігійні композиції (аркуш «Христос воскрешає померлого Лазаря»). В офортах дуже докладно і прискіпливо відтворював різні речі, їх фактуру, приділяючи багато зусиль для відтворення світлотіні. За старанність в офортах його прозвали другим Рембрандтом. Але порівняння офортів Кастільоне з офортами Рембрандта доводить, що Кастільоне не зміг досягти філософської глибини задумів великого голландця. Також порівняння офорта Кастільоне «Меланхолія» з гравюрою німця Дюрера на цю ж тему теж не на користь італійському майстру. Могутній, творчий дух «Меланхолії» Дюрера (алегорія Творчого натхнення) перебільшує суто декоративні якості офорту Кастільоне. Це ще одна пастораль майстра без забарвлення меланхолійним настроєм.

Галерея[ред.ред. код]

«Поклоніння пастухів», 1659 рік, Руан.

Живопис майстра, неповний перелік[ред.ред. код]

  • «Яків переганяє стада Лавана», 1632, приватн. збірка
  • «Вакханалія на тлі римських споруд»
  • «І я мешкав в Аркадії» (або «Аркадські пастухи біля поховання»), 1655
  • «Вакханалія із сатиром та німфами»
  • «Введення тварин на ковчег Ноя», Сен-Кантен, Франція.
  • «Філософ Діоген шукає справжню людину», Прадо, Мадрид
  • «Зустріч Ісаака і Ревекки», 1640, Ермітаж, Санкт-Петербург
  • «Жертвоприношення Ноя», до 1655, Художній музей (Лос-Анжелес)
  • «Цирцея», до 1650, Уффіці, Флоренція.
  • «Поклоніння пастухів», 1659 рік, Руан, Франція.

Країни, де зберігають твори Кастільоне[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Всеобщая история искусств, т 4,М, «Искусство», 1963 «рос»
  • Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись». Каталог №1, Л, «Аврора», 1976, с. 100
  • «Сто офортов 16-19 вв.из собрания Гос. Эрмитажа», каталог выставки, Л,"Сов. Художник",1964 (рос)
  • BelliniP.L'opera incisa di Giovanni Benedetto Castiglione.Milano. Ripartizione cultura e spettacolo 1982 (итал)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Zur Problematik der Rembrandt-Rezeption im Werk des Genuesen Giovanni Benedetto Castiglione, (Genua 1609-1664 Mantua), 2004
  2. Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись». Каталог №1, Л, «Аврора», 1976, с. 100
  3. Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись». Каталог №1, Л, «Аврора», 1976, с. 100
  4. «Сто офортов 16-19 вв.из собрания Гос. Эрмитажа», каталог выставки, Л, «Сов. Художник»,1964
  5. Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись». Каталог №1, Л, «Аврора», 1976, с. 100
  6. «Сто офортов 16-19 вв.из собрания Гос. Эрмитажа», каталог выставки, Л,"Сов. Художник",1964

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]