Джон Сіммонс
| Джон Сіммонс | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. John Simmons | ||||
| Народження |
1823 Бристоль, Англія, Сполучене Королівство | |||
| Смерть | 1876 | |||
| Бристоль, Англія, Сполучене Королівство | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Сполучене Королівство | |||
| Жанр | портрет і жанрове малярство | |||
| Діяльність | художник, ілюстратор | |||
|
| ||||
 Джон Сіммонс у Вікісховищі | ||||
Джон Сіммонс (англ. John Simmons, 1823, Бристоль, Велика Британія — листопад 1876, Бристоль, Велика Британія) — британський мініатюрист, аквареліст й ілюстратор, представник вікторіанського казкового живопису[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Сіммонс народився у Бристолі, більшу частину життя працював у Кліфтоні. У 1860-х роках почав створювати акварелі на модну у той час казкову тему[2]. Серед найбільш популярних літературних сюжетів, які вплинули на формування цього напряму творчості Сіммонса та викликали у нього живий інтерес: п'єса Вільяма Шекспіра «Сон літньої ночі», «Королева фей» Едмунда Спенсера та «Викрадення пасма» Александера Поупа. Крім казкових сюжетів, він також писав портрети протягом 1850-х і 1860-х років[3]. Він був обраний членом Бристольської академії витончених мистецтв у 1849 році[4]. Художник помер у листопаді 1876 року, його поховали на цвинтарі Arnos Vale[5].
Художник відомий своїми ілюстраціями до п'єси Вільяма Шекспіра «Сон літньої ночі»[6]. Він був одним із кількох вікторіанських художників, які створили популярний тоді жанр «лісової ідилії» у своїх картинах на сюжети з життя фей[7]. Часто мистецтвознавці відносять цих художників до прерафаелітів[8].
Нині казкові акварелі художника оцінюються на найбільших аукціонах у 31500-44000 доларів США[2]. Значно нижче оцінюються його акварельні портрети (2000-3000 доларів США)[9].
Казковий живопис Сіммонса[ред. | ред. код]
Сіммонс найбільш відомий як фахівець у зображенні оголеної натури, яку він зазвичай включав у фантастичний пейзаж, який служив їй декоративним обрамленням, критики одностайно відзначали підкреслений еротизм його картин[10]. Більшість картин Сіммонса прості за композицією та зазвичай зображують одну або дві фігури в обрамленні з листя (химерних квітів або заростей берізки). На картині «Сцена зі „Сну літньої ночі“» художник зобразив події Акту II (сцени 2). Сплячі Гермія (права частина) та Титанія (ліворуч) зображені в оточенні великої кількості інших персонажів, що є рідкістю для Сіммонса[6].
Героїня п'єси Шекспіра Титанія часто є персонажем його творів. Каталог аукціону Bonhams стверджує, що художник зображує «Королеву фей [Титанію] як стандарт вікторіанської жіночої краси». Однією з кращих картин художника вважається «Титанія», яка знаходиться у Міському музеї Бристоля, створена у 1866 році. На виставці вікторіанського казкового живопису у 1997 році у Королівській академії мистецтв ця акварель була визнана сучасними мистецтвознавцями однією з найцікавіших і найдосконаліших робіт свого часу[6].
Художник стирає межі між реальністю та мрією, він створює поетичне бачення п'єси Шекспіра. Bonhams цитує Шарлотту Гір, яка відзначає паралелі творчості Сіммонса з орієнталізмом і його складні стосунки з глядачем-вуаєристом[6]. Картини на казкові сюжети дають сюрреалістичний ефект від вмілого використання світла та реалістичних деталей, які він використовує для зображення тварин і рослин[11]. Серед інших картин Сіммонса на сюжети п'єси Шекспіра: «Гермія та феї» (1861)[10], «The Honey Bee Steals from the Bumble Bees»[10], «Вечірня зоря»[12].
На думку Крістофера Вуда, експерта з вікторіанського образотворчого мистецтва, манера Сіммонса справила сильний вплив на Джозефа Ноеля Патона, Вільяма Едварда Фроста та Вільяма Етті[10].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Джон Сіммонс. Найкращі часи попереду, 1854 -
Джон Сіммонс. Титанія, 1866 -
Джон Сіммонс. Ранкова зоря, 1867 -
Джон Сіммонс. Гермія та Лісандр, 1870 -
Джон Сіммонс. Сцена зі "Сну в літню ніч", 1873 -
Джон Сіммонс. Сон Титанії у місячну ніч під захистом фей
.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 120 Great Victorian Fantasy Paintings / Menges, Jeff A. — Mineola, New York : Dover, 2009. — С. 111. — ISBN 9-780-4869-9004-0.
- ↑ а б Keiller, Clare (10 липня 2013). John Simmons (1823-1876). Titania asleep: a scene from «A Midsummer Night's Dream». Christie's. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 24 січня 2017.
- ↑ Wood, 2008, с. 12, 124.
- ↑ Bristol Academy of the Fine Arts // Bristol Mercury : журнал. — 1849. — No. 3084. — (April). — P. 8.
- ↑ The late Mr John Simmons // Western Daily Press : журнал. — 1876. — No. 5767. — (November). — P. 3.
- ↑ а б в г Lot 52 John Simmons. Bonhams. 10 липня 2013. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 24 січня 2017.
- ↑ Clute, John & Grant, John. Illustration 1. Fairyland and its denizens // The Encyclopedia of Fantasy. — New York : St. Martin's, 1997. — 4921 с. — ISBN 9-780-3121-4594-1.
- ↑ Burke, Jessica. Tolkien and Shakespeare: Essays on Shared Themes and Language / Croft, Janet Brennan. — Jefferson, North Carolina : McFarland, 2007. — Т. 2. — С. 31. — (Critical explorations in science fiction and fantasy) — ISBN 9-780-7864-2827-4.
- ↑ Keiller, Clare. John Simmons (1823-1876). By the window. Christie's. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 24 січня 2017.
- ↑ а б в г Wood, 2008.
- ↑ Nahum, Peter. John Simmons. The Leicester Galleries. Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 24 січня 2017.
- ↑ Wood, 2008, с. 129.
Література[ред. | ред. код]
- Wood, Christopher. Fairies in Victorian Art. — Woodbridge : Antique Collectors' Club, 2008. — 191 с. — ISBN 9-781-4027-4488-4.
- Harvey, Ralph. Simply Fairies. — New York : Sterling / Zambezi, 2008. — 29 с. — ISBN 9-781-4027-4488-4.
Посилання[ред. | ред. код]
|
