Дмитріюк Карпо
| Дмитріюк Карпо Романович | |
|---|---|
| Член Центральної Ради | |
| 1917 — 1918 | |
| Комісар освіти Холмського губерніального староства УНР, Української держави | |
| 1918 — 1919 | |
| Народився |
11 жовтня 1885 Російська імперія:.png){kind=small} Люблінська губернія:село Костомолоти |
| Помер |
24 червня 1921 (35 років) Бересть |
| Громадянство |
Російська імперія.svg){kind=small} УНР.svg){kind=small} II Польська Республіка |
| Національність | українець |
| У шлюбі з | Наталія |
| Діти | Галя, Наталія |
| Рідня | батько Роман, мати Марія |
| Професія | учитель, громадський діяч |
| Релігія | православний |
Дмитріюк Карпо Романович (11 жовтня 1885, Костомолоти, Більський повіт, Люблінська губернія — 24 червня 1921, Берестя, Поліське воєводство) — український громадський діяч, педагог. Брат Василя Дмитріюка, племінник архієпископа Російської православної церкви Флавіана (Дмитріюка). 1906 р. закінчив Холмську духовну семінарію[1] та вступив на історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету.
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
Член Просвіти. Секретар Товариства холмщаків-українців у Москві. 9 квітня 1917 р. зборами Товариства холмщаків-українців у Москві рекомендований на посаду Холмського губернського комісара[2]. Зустрічався з Михайлом Грушевським в справі організації української адміністрації на Холмщині, Підляшші і Поліссі. На Всенародному з'їзді Холмщини (7-12 вересня 1917) обраний одним з сіми членів Холмського губернського виконавчого комітету, делегатом до Української Центральної Ради[3]. Як представник Холмського виконавчого комітету був на прийомі в гетьмана Павла Скоропадського у справі фактичного приєднання до Української держави південно-західніх повітів Холмської губернії.
Педагогічна діяльність[ред. | ред. код]
Працював учителем у Варшаві та Москві. В 1917 помічник Київського губерніального комісару освіти. Перший комісар освіти Холмського губерніального староства (1918–1919). Організатор і керівник вчительських курсів. В 1920 працював у приватній гімназії в Білостоці.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 24 лютого 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Український національно-визвольний рух. Березень-листопад 1917 року: Док. і матеріали / Упоряд.: В. Верстюк (керівник) та ін. Інститут історії України НАН України; ЦДАВО України; Дослідний інститут суцасної української історії (Філадельфія). — К.: Видавництво імені Олени Теліги. 2003. -С. 188.
- ↑ Енциклопедія Українознавства. — Т. 2. К., 1994. — С. 528.
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.— С. 527.
- Леонюк В., Словник Берестейщини — Львів: Афіша,1996, — С. 118.
- Горний М. М. Українська інтелігенція Холмщини і Підляшшя у ХХ ст.: монографія / М. Горний. — Л., 2002. — 326 с. — ISBN 966-950-4023