Домазар Зенон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зенон Домазар
Загальна інформація
Народження 13 липня 1913(1913-07-13)
м. Винники, нині Львівська область
Смерть 9.1943
м. Київ
Псевдо «Діброва», «Аркадій»
Військова служба
Приналежність Україна Україна

Домазар Зенон (Зиновій, псевдо: «Діброва», «Аркадій»; 13 липня 1913, м. Винникивересень 1943, м. Київ, Бабин Яр)— крайовий провідник ОУН на Українських Землях. У 1940—1941 рр. — Військовий Референт Окружної Екзекутиви ОУН Ярославського округу.[1].

Після розколу ОУН, залишився на стороні Голови ПУН полковника А.Мельника.[2]

Відповідно до українського законодавства може бути зарахований до борців за незалежність України у ХХ сторіччі.[3]

Діяльність в ОУН[ред. | ред. код]

Протягом зими 1942 р. українським націоналістам було завдано відчутного удару. Однак, підпільна мережа ОУН у Києві продовжувала свою діяльність. Зиновій Домазар був призначений керівництвом СБ крайовим провідником ОУН на СУЗ.[4].

Влітку 1943 р. Зиновій Домазар потрапляє до гестапо. Ймовірно його арештували на початку липня 1943 р. й утримували у тюрмі гестапо на Короленка, 33, до початку вересня, після чого ростріляли. На стіні тюремної камери № 30, органами НКВС після вступу до Києва, було виявлено і зафіксовано короткий напис: «Дом Зен 5.7.43 р. — 5.9.43 р. Бог і Україна»[5]. Скорочення з великою ймовірністю можна розшифрувати як «Домазар Зеновій».[1],[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Домазар Зенон (Зиновій) і Винників Наталя — провідні діячі ОУН. http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-702
  2. Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 травня 2022. 
  3. Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 травня 2022. 
  4. Байцар А. Видатні винниківчани: Домазар Зенон (Зиновій) і Винників Наталя — провідні діячі ОУН. http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-702
  5. Vronsʹka, T. V. (Tamara Vasylivna),; Вронська, Т. В. (Тамара Василівна); Instytut istoriï Ukraïny (Nat︠s︡ionalʹna akademii︠a︡ nauk Ukraïny),; Sluz︠h︡ba bezpeky Ukraïny. Haluzevyĭ derz︠h︡avnyĭ arkhiv,; Інститут історії України (Національна академія наук України),; Служба Безпеки України. Галузевий державний архів,. Ti︠u︡remnyĭ martyroloh okupat︠s︡iĭnoho rez︠h︡ymu : napysy na stinakh nat︠s︡ystsʹkykh kazemativ. Kharkiv. ISBN 978-617-587-130-0. OCLC 895017615. 
  6. Байцар А. Винники туристичні… — С. 245.

Джерела[ред. | ред. код]