Дон Карлос Маріа Ісідро де Бурбон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дон Карлос Старший)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дон Карлос Маріа Ісідро де Бурбон
Carlos María Isidro Benito (Carlos V)
Дон Карлос Маріа Ісідро де Бурбон
Претендент на корону Іспанії
Початок правління: 1834, згідно з уявленнями карлістів
Кінець правління: 1855, згідно з уявленнями карлістів
Інші титули: Граф Моліна

Попередник: Фердинанд VII

Дата народження: 29 березня 1788(1788-03-29)
Місце народження: Аранхуес
Дата смерті: 9 березня 1855(1855-03-09) (66 років)
Місце смерті: Трієст
Поховання Trieste Cathedrald
Династія: Бурбони
Нагороди:
Орден Золотого руна орден Андрія Первозванного Grand Cross of the Order of Charles III кавалер ордена Святого Духа лицар ордена святого Михайла

Дон Карлос Маріа Ісідро де Бурбон (ісп. Carlos María Isidro de Borbón; 29 березня 1788 — 9 березня 1855) — претендент на іспанський трон. Син короля Карла IV. До 1834 року — граф Моліна. Після смерті свого брата Фердинанда VII заявив про свої претензії на корону Іспанії, не визнавши дійсною Прагматичну санкцію 1789 року. Протистояв королеві-матері Марії Христині — регентші при малолітній доньці королеві Ізабелі ІІ.

Почалася так звана перша карлістська війна (прихильників дона Карлоса називали карлістами).

Райони Наварри, які підтримували дона Карлоса

Перша карлістська війна тривала з 1834 по 1839 роки. Гаслом карлістів було: «Бог, вітчизна, король й фуерос». Рух підтримували дрібні селяни, орендарі, дрібні ремісники, дворянство та духівництво.

Дону Карлосу не вдалося здобути прихильність більшості провінцій Іспанії. Його підтримували лише Країна Басків, Наварра, частина Каталоні. На внутрішній арені його визнали Карлом V Австрія, Пруссія, Росія, Королівство Обох Сицилій. У 1839 році карлісти остаточно були розбиті генералом Балдомеро Еспатеросом. Дон Карлом емігрував, помер у Трієсті (Австрійська імперія).

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Марія Браганса

Діти:

  • Карл (1818—1861)
  • Хуан (1822—1887)
  • Фернандо (1824—1861)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Guillermo von Rahden. Andanzas de un veterano de la Guerra de España. Pamplon, 1965. (ісп.)